Сьогодні на продаж сільгоспземель (27 млн. га, які належать 6,9 млн. українських громадян) діє мораторій. Починаючи з 2000 року, його продовжували уже вісім разів, востаннє – 6 жовтня 2016 року. І поки що йому кінця-краю не видно.
Кому заважає мораторій
Якщо Конституційний Суд визнає відповідні положення Земельного кодексу такими, що суперечать Основному закону, це автоматично запустить ринок землі в Україні. Й оскільки він чітко не регламентований законодавством, збережеться лише одне обмеження – на володіння сільськогосподарською землею громадянами інших країн.
Звідки ж узялося таке цікаве подання, яке може одним махом вирішити найбільшу дилему сучасної України – продавати чи не продавати землю?
Ініціатором виступив нардеп від БПП Олексій Мушак. За його словами, подання ґрунтується нібито на порушенні одразу 8 статей Конституції, які стосуються права власності, обмеження прав і свобод, державної визначеності (спочатку мораторій запроваджували на 4 роки, а далі зробили безстроковим) та ін.
Інші нардепи-підписанти також вважають, що в такий спосіб зможуть привернути увагу до проблеми, яка не вирішується роками. І підштовхнути Раду до прийняття законодавчих актів, які б врегулювали питання ринку землі.
Насправді, цікаво інше. Серед підписантів (підписні листи оприлюднив у себе в блозі головний радикал Олег Ляшко) є низка цікавих прізвищ. Зокрема, це такі «послідовні» народні обранці, як Олександр Кірш, Антон Геращенко чи Ярослав Дубневич, які раніше голосували за продовження мораторію на продаж землі. А тепер от раптом вирішили його скасувати.
Ляшко взагалі вважає, що «влада хоче протягнути рішення про продаж землі в обхід Верховної Ради, бо депутати за такий злочин ніколи не проголосують. А от частина продажних суддів КСУ, які сприяли Януковичу узурпувати владу, виконають будь-які вказівки».
Окрім того, ініціатора подання Олексія Мушака називають родичем колишнього депутата від Партії Регіонів, власника агрохолдингу «Кернел», латифундиста Андрія Веревського. Мушак, до слова, підтвердив ці родинні зв’язки, проте запевнив журналістів, що діє виключно з власних міркувань.
Після цього картинка починає більш-менш вимальовуватись. Адже за мораторій на продаж землі послідовно не голосують (тобто, фактично виступають за купівлю-продаж сільгоспземель), зокрема, вічний реформатор Віктор Пинзеник, а також: група мільйонерів з Оппоблоку, син власника однієї з найбільших агрокомпаній («Нібулон») Андрій Вадатурський, колись крупний агрогосподарник Аркадій Корнацький, екс-представник «Народного фронту», а нині позапартійний багатій В’ячеслав Константіновський та ін.
Також зрозумілими видаються мотиви Ярослава Дубневича, які разом з братом Богданом та членами своїх сімей лише на Львівщині володіють земельними ділянками у кількасот гектарів. Журналісти також знаходили у земельному кадастрі 13 земельних ділянок у Пустомитівському районі, які орендував Богдан Дубневич. Щоправда, журналістам він сказав, що фермерське господарство «Дубневич» не обов’язково повинне мати до нього стосунок.
За його ж іншою версією, права на свій агробізнес він передав. А земельні ділянки просто скуповує, не маючи наміру створювати новий агробізнес.
Оскільки в законодавстві купівлі-продажу сільгоспземель не передбачено, таким небідним людям, які «просто вкладають гроші», потрібен законний механізм – як легалізувати у приватній власності придбане ними добро.
Поки що їм доводиться використовувати різноманітні схеми (зміна призначення землі, фіктивні обміни і борги, фейкові спадкові договори та емфітевзис – право користування чужою ділянкою для сільгосппотреб). Оскільки вони знаходяться на межі закону, це коштує чималих грошей. Коли ж механізм купівлі-продажу узаконять, скупка землі відбуватиметься напряму. Чи може хтось сумнівається, що брати-депутати (сім’ї яких разом задекларували лише готівки 715 млн. грн.) в стані придбати собі кілька районів Львівщини?
Для продажу землі зараз не найкращий час
Економіст Максим Зінченко натомість вважає, що, враховуючи економічні реалії, час для скасування мораторію зараз далеко не найкращий. Наразі вигідніше продавати готову продукцію, аніж сам засіб виробництва.
Не слід також забувати, що ціна на землю формується під впливом економічної ситуації в державі: «Земля – це надзвичайно цінний актив, вичерпний та невідновлювальний, це засіб виробництва, продавши який, не зможемо більше його повернути назад. Нормалізується ситуація на Донбасі, присвоять Україні новий кредитний рейтинг, припиниться девальвація гривні, збільшиться ВВП, завершаться успішно початі реформи, тоді і можна думати про продаж землі. В протилежному випадку – олігархи й іноземці її скуплять просто за безцінь», - переконаний експерт.
Він вважає, що зважаючи на катастрофічний рівень життя сільських пенсіонерів, переконати їх продати свою землю за неринковими цінами буде нескладно. Щось подібне, до речі, відбувалось і під час приватизації на початку 90-х – саме тоді й почав формуватись прошарок нинішніх олігархів. Тепер їх можуть доповнити й сучасні лендлорди та латифундисти.
Кабмін пропонує не поспішати
«Одномоментне зняття мораторію, наприклад, через процедуру депутатського подання до Конституційного Суду, несе ряд ризиків, зокрема встановлення необґрунтовано низьких цін та надмірної концентрації, які можна було б нівелювати за умови більш плавного проведення земельної реформи», - заявив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк під час нещодавнього круглого столу із земельної реформи.
На його думку, встановлена зі старту ліберальна модель, при всіх її ринкових перевагах, уже невдовзі призведе до переходу землі від пайовиків (значна частина з яких - не надто ефективні власники) до великих аграрних об'єднань. При цьому середня ланка – фермери – буде усунута з ринку, оскільки не зможе конкурувати з великими гравцями у доступі до капіталу для викупу земельного банку.
У підсумку країна отримає черговий блок проблем: наші агрохолдинги йдуть шляхом мінімізації ручної праці, тож це знизить доходи селян, погіршить зайнятість, а в підсумку – і демографію. «У той же час, розумний запуск ринку, із встановленням обмежень, із преференціями для фермерів міг би стати драйвером розвитку села», - вважає Максим Мартинюк.
За його інформацією, в уряді доопрацьовують кінцевий варіант земельної реформи, яку згодом запропонують на розгляд депутатам. Розробники законопроекту намагались врахувати світовий досвід впровадження ринку землі, у першу чергу – в європейських постсоціалістичних країнах.
Разом з тим, в аграрних колах подейкують, що подання до КС – це якраз спроба влади виконати одну з ключових вимог МВФ – прискорити відкриття ринку землі – в обхід Верховної Ради. Й оскільки саме пан Мартинюк відповідає за земельну реформу (і з нього питатимуть про виконання меморандуму з МВФ), цей «хід конем» через суд йому на руку найбільше.
Землю все одно «консолідують»
За прогнозами Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», тіньовий ринок обігу сільськогосподарських земель у 2017 році може сягнути 10-12 млрд. грн.
Торік лише за допомогою емфітевзису було оформлено близько 14 тис. договорів оренди (площею близько 65 тис. га землі), що на 80% більше, ніж у 2015 році. Приблизно такі ж площі були оформлені шляхом довгострокової оренди на 50 років.
Експерти також прогнозують, що у 2017 році буде укладено близько 40 тис. договорів емфітевзису та аналогічну кількість договорів на 50 років загальною площею 300 тис. га (це становить приблизно площу с/г угідь Чернівецької області).
Фактично, відбувається консолідація значних земельних площ під певними власниками. І як тільки буде знято мораторій, їх оформлять у повноцінну власність.
Депутати попереджають про рейдерство
Подання до Конституційного суду несе в собі загрозу хаосу, вважає більшість членів аграрного комітету Верховної Ради. Адже жодних запобіжників щодо землі законодавство сьогодні не містить.
«Такий необдуманий крок призведе до сильного хвилювання в суспільстві та розвитку рейдерства на ринку землі. Це (подання в КС, – ред.) було зроблено не в інтересах держави і людей, а для тих, хто сидить сьогодні на валізах з грошима і чекає вдалого моменту, щоб скупити землю за безцінь. КС не дасть механізмів роботи ринку. Тому наш найголовніший виробничий ресурс (земля) буде зростати в ціні. І той, хто має гроші, може зробити на цій темі непоганий бізнес та отримувати від цього щорічно дивіденди. Скоріш за все, цим займатися будуть різні інвестиційні фонди. І навіть якщо земля, яку вони придбають, не буде оброблятися, за декілька років, коли ціна на неї підніметься, вони зароблять гроші», - сказав журналістові порталу AgroPolit нардеп з групи «Воля народу», власник групи компаній Vitagro Сергій Лабазюк.
Він також звертає увагу на те, що українським агропідприємствам у разі відкриття ринку землі буде непросто щось придбати, оскільки вони переважно мають чималі кредити, і їм ледве вистачає коштів на власні потреби і розвиток. Тож скуповуватимуть землю, швидше за все, не вони.
Ще різкіше зреагував лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко. «Олігархат на чолі з Порошенком націлився на скупівлю земель. Не сьогодні, давно націлився. Заважає Рада, голосів на «ринок» земель немає. Як немає і не буде при олігархічній владі ніякого ринку - буде бандитський базар початку 90-х. Під проводом олігархів. Бо крім них, грошей більше ні в кого немає. Довго шукали й нарешті знайшли «схему», як обійти парламент - через Конституційний Суд», - написав на своїй сторінці у Facebook Гриценко.
Не дозволити владі та наближеним олігархам вкрасти у народу його останній актив вимагають і українські націоналісти. «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля – власність Нації, а не ваша. Продаж землі – це торгівля Батьківщиною вроздріб!», - заявив під час нещодавнього Маршу Національної Гідності лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Ця вимога міститься і в ультиматумі, який «свободівці», спільно із «Правим сектором» та «Національним корпусом», поставили нинішній владі.
В середині лютого у різних регіонах України відбулись селянські протести, серед вимог було, зокрема, й продовження мораторію на продаж землі до кінця 2021 року. У профспілці працівників АПК також побоюються, що оскільки більшість українців не зможуть стати потенційними покупцями через збідніння, землю скуповуватимуть іноземці, зокрема й ті, хто вороже ставиться до України. Таким чином, ми ризикуємо втратити й свою незалежність.
Коментарі для «Вголосу»
Валерій Карпунцов, народний депутат, фракція БПП
В Україні справді існує сірий ринок землі, напівлегальний. З іншого боку, надмірна концентрація земель в одних руках – це загроза, і може призвести до того, що населення, яке володіє цими паями, поставлять у нерівне становище в законодавстві.
Потрібно шукати свою, українську формулу - щоб і селянина не ошукали, і щоб не було монополізовано цю сферу напівкримінальними структурами, коли переводять землю з сільськогосподарської в іншу, чи розпайовують на громадян, чи ще щось подібне.
З іншого боку, потрібно й дати можливість прийти інвестиціям. А не просто сконцентрувати земельний банк у 5-6 осіб в країні і на тому мати надприбутки. Знайти нормальний механізм, який би враховував наші реалії. Хоча загалом я більше проти ринку землі, аніж за нього.
Андрій Іллєнко, народний депутат, позафракційний, ВО «Свобода»
Подання до КС щодо скасування мораторію на продаж землі – це олігархічний план, план транснаціональних корпорацій, які хочуть «роздери банити» найбільш цінний стратегічний ресурс, який у нас є – нашу землю. Вони розуміють, що зараз країна у стані війни, країна збідніла – їхніми ж зусиллями, вони її довели майже до банкрутства. А тепер хочуть за копійки забрати землю на віки вічні, і залишити українців на своїй землі без землі, перетворити їх на кріпаків.
Звичайно, ми вважаємо, що цього не можна допустити, і це була одна з вимог нашої акції (Маршу Національної Гідності 22 лютого) до Верховної Ради – не допустити продажу землі.
Те що різні депутати це роблять – нічого дивного. Парламент олігархічний майже повністю, там сидять люди, які обслуговують різні угруповання, у тому числі латифундистів, транснаціональний капітал. І їм це цікаво зараз, вони довели ситуацію до того, що люди ледве виживають, грошей у них немає. Їх доводять до того стану, що люди за копійки будуть готові цю землю продавати. А що ж далі? Далі просто може бути соціальна катастрофа в Україні. Цього допускати не можна!
У ВО «Свобода» є власний законопроект, яким пропонуємо запровадити ринок довгострокової оренди. Навіть з правом успадкування. Будь ласка, орендуйте, працюйте на цій землі, виконуйте соціальні зобов’язання. При цьому власник може продати землю державному банку - це прописано в законопроекті, який уже поданий до Верховної Ради.
Юрій Пелих, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ