Зведення з фронтів виборчої кампанії наразі невтішні для «галицької опозиції», адже так звана «окупаційна влада» впевнено крок за кроком кує свою перемогу.
Не варто звертати увагу на теперішні рейтинги Партії регіонів, і не варто також оманюватися формальним лідерством «Свободи» у цих же рейтингах. Партія влади – ось чи не єдиний реальний претендент на перемогу на місцевих виборах. Тому напевно варто уважніше придивитися з кого вона сьогодні складається і як працює на свій результат, тим більше що багату інформацію для цього дають списки кандидатів в депутати.
І.
Партія влади на Львівщині складається з наступник категорій політиків:
1. Політики, які себе ідентифікують з нею і працюють у владних структурах. Їх коло значно розширилося за останні місяці, причому не так за рахунок «варягів», як за рахунок місцевих політиків, які охоче повернулися на державні посади після того, як їх не з власної волі покинули в буремні часи Помаранчевої революції. Дехто з них зробив за останні місяці непогану кар’єру. З’явилися і нові обличчя, але їх мало, адже влада будь-якого кольору буде відчувати нестачу кваліфікованих кадрів в країні, де двадцять років поспіль руйнується державна система управління. Ці політики удостоїлися місця в списках Партії регіонів та висунуті від неї по мажоритарних округах.
2. Політики, які відверто співпрацюють з владою, але при цьому намагаються дистанціюватися від Партії регіонів. Таких найбільше в списках Української народної партії. Чому саме УНП було обрано на роль «молодшого брата» Партії регіонів - складно сказати. Адже претендентів на це звання було немало. Вірогідно, не останню роль зіграв її попередній імідж хоча й національно стурбованої, але готової до співпраці партії, в тому сенсі, що УНП вже давно не тільки захищає інтереси крупного західноукраїнського капіталу, але й віддала бізнесменам перші ролі в своїх структурах. Отримавши карт-бланш від нової влади на доступ до адмінресурсу, УНП разом з тим втратила самостійність у політичній грі.
Не тільки УНП виступає у ролі політичного союзника партії влади, просто вона перша в шерензі колаборантів. Більше того, регіонали за допомогою адмінресурсу намагаються стримати розпорошення власного електорату, а тому не дуже вітають активність партій, які можуть відщипнути від їхнього електорату. Хоча б тієї ж Сильної України. А от УНП – такий собі «троянський кінь» для виборця, Партія регіонів в камуфляжі національних гасел.
3. Політики, які приховано колаборують з окупаційною владою, в той же час заграючи з опозицією. Таких зустрічаємо, наприклад, у КУНі та ХДС. Але найбільше їх вочевидь буде серед майбутніх депутатів, які потраплять до місцевої влади під брендом ВО «Батьківщина» за списками Деньковича, а також за списками ВО «Свобода».
ІІ.
Як працює партія влади на свою перемогу і з чого ця перемога складатиметься
Доконаним фактом є те, що партія влади вже забезпечила перевагу своїх представників в ДВК та ТВК, а також перекроїла виборчі округи під своїх кандидатів в депутати. Але мало хто звернув увагу, що після відміни Конституційної реформи 2005 року змінилися і правила, за якими житимуть і працюватимуть органи місцевого самоврядування. Отже для депутатів нового скликання не обов’язковим буде вступати у фракцію тієї партії, за списком якої він був обраний або висунутий на мажоритарний округ. Якщо навіть депутат і підписав якусь угоду з партією, то вона не матиме законної сили. А тому немає жодної гарантії, що кількість депутатів партійних фракцій буде віддзеркалювати їх кількість за списками і за мажоритаркою. Депутати скористаються набутим правом створювати будь-які фракції за будь-якими інтересами. І безперечно, що до цього їх підштовхуватиме влада. Отож фракція чи фракції влади (залежно від політичної доцільності) обов’язково існуватимуть в облраді. І вже сьогодні, з огляду на наявні списки та кандидатів-мажоритників, можна говорити, що партія влади навіть якщо зі старту не отримає більшості в місцевих радах, то має всі шанси досить швидко виправити «недоліки» виборчої кампанії на свою користь.
Фото: fantom2.org.ua
ІА "Вголос": НОВИНИ