Петре Івановичу, експерти пов’язують звільнення Василя Горбаля з посади голови Львівської ОДА з незадовільними результатами ПР на місцевих виборах в області. Ви, як голова ЛОО Партії регіонів, одразу після виборів заявили про те, що також вважаєте результати ПР на Львівщині незадовільними. Чи Львівська обласна організація Партії регіонів проводила обговорення підсумків місцевих виборів, наприклад, на партійній конференції, і чи були зроблені оргвисновки за їх результатами?
Статут партії не передбачає проведення конференції за підсумками виборів. Обговорення результатів виборів наша партійна організація проводила в робочому режимі: на зборах, засіданнях політради, під час зустрічей партактиву з депутатами.
Щодо висловленою мною раніше незадовільної оцінки результату, який показала наша партія на місцевих виборах, то вона є справедливою відносно того результату, який отримав Віктор Федорович Янукович на Львівщині на президентських виборах. Нагадаю, на президентських виборах кандидат від нашої партії отримав в середньому підтримку 15% виборців, а місцевих кандидатів від Партії регіонів підтримали лише половина з цього. Під таким кутом зору, звісно, наш результат на місцевих виборах - це поразка.
З іншого боку, якщо порівнювати результат Партії регіонів на місцевих виборах на Львівщині з результатами в інших західноукраїнських областях, то він корелюються в межах статистичної похибки 1-2%. Також позитивним слід вважати те, що зараз у місцевих радах Львівщини є 175 депутатів-регіоналів, тоді як за результатами місцевих виборів 2006 року ми мали лише 6. Це відчутний приріст. І якщо так, то тоді Львівщина не виглядає гірше за інші області.
Тобто всі оцінки і судження з цього приводу є відносними, все пізнається у порівнянні. Те, що регіонали є максимально критичні в оцінках своїх результатів та дій на Львівщині, вважаю позитивним, корисним для партії.
Що ж стосується звільнення Василя Горбаля з посади голови Львівської ОДА, то я би не був таким категоричним у тому, що це сталася лише через незадовільні результати Партії регіонів на виборах. Хоча не буду заперечувати, що під час виборчої кампанії наша партійна організація не завжди знаходила спільну мову з керівництвом Львівської ОДА. Інколи навіть здавалося, що остання переймалась більше результатами інших партій, так званих «сателітів», ніж Партії регіонів. Як на мене, така ситуація була однією із суттєвих помилок в цій виборчій кампанії. Адже Партія регіонів на Львівщині не завжди діяла послідовно відкрито, а значна частина її реальних прихильників поховалися під іншими партійними брендами.
Назвіть будь-ласка, партії-сателіти Партії регіонів на Львівщині, інтересами яких екс-губернатор, як Ви стверджуєте, переймався на виборах більше, ніж перемогою Партії регіонів?
Нехай це залишиться таємницею. Я не хочу збурювати політичну ситуацію на Львівщині, але скажу, що серед висуванців цих партій є дійсно люди, які щиро поділяють позицію президента Януковича щодо розвитку держави, але також є багато й кон’юнктурників, які постійно змінюють своє політичне забарвлення і «готові служити хоч дияволу за кусок сала».
Повертаючись до питання звільнення Василя Горбаля, що все ж таки спричинило його відставку, якщо не поразка ПР на виборах?
Відповідь на це питання знає і має право офіційно озвучувати лише президент Віктор Янукович. Я ж можу лише припустити, що таке рішенні президента було спричинено багатьма факторами: кадрова політика і соціально-економічна діяльність та інші речі, не видимі для стороннього ока, а от Янукович - все бачив і про все знав.
Лише на доказ того, що більшість експертів помиляються, коли стверджують, що це сталося через вибори, наведу такий факт. Теоретично, Тернопільська область є комфортнішою для Партії регіонів, ніж Львівська, навіть з точки зору історичних особливостей, наприклад, парафій УПЦ МП та її території втричі більше, ніж в нас.
А Вам відомо, як під час виборів лякали людей в селах тим, що Партія регіонів заставить всіх, говорячи мовою оригіналу, молитись «московським попам»? У центрі добре розуміють, що Партії регіонів належить немало потрудитись, щоб завоювати довіру галичан. Виходячи з цього і відбулося призначення Михайла Цимбалюка головою ОДА, хоча Партія регіонів у Тернопільській області за результатами виборів не надто випереджала Партію регіонів на Львівщині.
У команді Василя Горбаля хоч були варяги, але всі його заступники були членами Партії регіонів. Новий губернатор Михайло Цимбалюк натомість формує свою команду з місцевих фахівців, однак серед них немає жодного представника ПР. Складається враження, що парторганізацію усунуто від впливів в області?
Ніхто нікого не усував, ми не дамо цього зробити. Я хочу застерегти від такої спрощеної оцінки ситуації…
Далеко не всі, хто сьогодні носить в кишенях партійні квитки Партії регіонів, насправді є готовими до виконання державницьких функцій, розуміють, поділяють і підтримують політику президента Януковича. На жаль, проблемою Партії регіонів на даному етапі, коли партія повернулася широко у владу, є те, що серед її членів достатньо осіб, які свої особисті та бізнесові інтереси ставлять понад усе. Це правда, і ми повинні про це говорити. Навіть серед тих людей, яких партія делегувала у владу на цих виборах, є такі. Однак їх справжня суть інколи стає видимою лише після тривалого періоду часу. Люди розкриваються, коли отримують владу, або ж коли у них забирають владу. Те, що такі люди можливо й потрапили за нашої підтримку у владу - є нашою помилкою, яку необхідно буде виправляти.
Тому не так важлива формальна ознака – наявність партійного квитка – як позиція людини. Я знаю багатьох, хто, не будучи членами Партії регіонів, не боїться відстоювати позицію близьку до нашої партійної організації. Звичайно, вони не поділяють окремих документів чи засад, але в цілому ці люди не працюють на пониження іміджу ПР. Їх варто підтримувати і допомагати їм.
Я неодноразово зустрічався з Михайлом Цимбалюком, мав з ним бесіди щодо необхідності підсилення кадрової політики в державних структурах на рівні області. Михайло Цимбалюк – самодостатній політик, керівник і державний діяч, який разом з тим вміє дослуховуватися до думки інших. Я усвідомлюю, що відповідальність за ситуацію в області несе передусім особисто губернатор, і зважаючи на це, саме він повинен визначатися з підбором команди, яка буде виконувати поставлені президентом завдання. Тому я спокійно сприймаю його вибір.
Однак є й принципові для нас кадрові питання, коли ми впевнені, що саме наша кандидатура на ту чи іншу посаду є гідною. В таких ситуаціях ми свою позицію відстоюємо. Інша справа, що таких людей у нас реально ще мало.
Якщо не секрет, що це за кадрові питання?
Наприклад, ми без жодного сумніву стали на захист і виступили проти звільнення Федоренка з посади начальника ГУ охорони здоров’я Львівської ОДА. Щоб не було жодних спекуляцій, - його ніхто не заставляв залишити цю посаду, він написав заяву на звільнення за власним бажанням. Федоренко – член Партії регіонів, ми його рекомендували на цю посаду і я щиро тішуся, що він за короткий період часу зумів завоювати авторитет серед медиків та громадськості своєю чесною і наполегливою працею. Отож втрачати такого фахівця – це злочин перед громадою. Саме тому Партія регіонів і я особисто публічно висловилися проти того, щоб губернатор відпустив Федоренка. Цимбалюк повністю підтримав нашу позицію з цього питання.
Чесні, порядні чиновники – такі люди сьогодні повинні працювати у владі, особливо на ділянках, що пов’язані з використанням державних коштів на соціальні програми. Не секрет, що в тій же медичній галузі на Львівщині далеко не все гаразд, бо державних коштів хронічно не вистачає, а ті, що є, часто використовуються не за призначенням або розкрадаються. Необхідно покласти край цьому. Саме тому депутати від Партії регіонів підготували та скерували у правоохоронні органи низку запитів із проханням перевірити законність використання коштів обласного та державного бюджету. Це стосується, зокрема, 18 млн. грн. для закупівлі у 2008 році томографу для Львівського діагностичного центр, 4 млн. грн. на закупівлю вже у 2010 році препаратів для проведення гемодіалізу у Львівській клінічній обласній лікарні. Ми і в подальшому будемо максимально контролювати дії державних чиновників.
Експерти, аналізуючи кадрові пропозиції Цимбалюка, схильні заявляти про зростання впливів місцевих олігархів, передусім Петра Димінського, на роботу Львівської ОДА. Чи поділяєте Ви таку думку?
Михайло Цимбалюк – представник і людина президента на Львівщині. Часто експерти, не володіючи мотиваційною складовою призначень, банально вигадують. Справжня ситуація виглядає далекою від того, що кажуть експерти та пишуть журналісти.
Особисто я не бачу ознак зростання впливів Димінського на ситуацію в області, хоча без сумніву – він є людиною, яка має достатні фінансові ресурси, щоб впливати на соціально-економічну та політичну ситуацію на Львівщині. Проте найголовніше, проти чого ніхто не буде заперечувати, - це те, що він практично самотужки тягне львівський футбол. Повірте, йому дуже дискомфортно в цій ситуації, бо Григорій Суркіс веде свою гру, а Ахметов та Ярославський - свою.
Чи правильно я Вас розумію, що набуття керівниками ФК «Карпати», президентом якого є Петро Димінський, статусу депутатів Партії регіонів в обласній та міській радах, а також можлива поява серед заступників Цимбалюка пп. Янківа і Любицького, які належать до так званого середовища Димінського – все це робиться лише для того, щоб полегшити Димінському «тягнути львівський футбол»? А чи не означає це, що знову на порядок денний буде винесене питання про створення «Народної команди «Карпати» за участю міста й області та передачу в її статутний фонд комунального майна на суму близько 600 млн. євро?
Це факт, що якби Димінський не взяв на себе львівський футбол, то його б уже давно не було. Адже насправді всі ці роки влада не допомагає Димінському пропагувати ідею львівського футболу, а «ставить палки в колеса». Свого часу Георгій Кірпа реконструював державним коштом львівський стадіон, але чомусь ним розпоряджається міська влада, яка вимагає велику орендну плату від клубу Димінського за тренування та гру на ньому. Ви бачили, на якій спортивній базі тренуються «Карпати»? Це є ганьба всієї нашої влади, не тільки Димінського. Поїдьте в Брюховичі і в Донецьк, Київ чи Харків - і порівняйте умови.
Це ж неправильно, не патріотично. У футболі також проявляється патріотизм. Подивіться скільки вболівальників приходили на міжнародні кубкові матчі і матчі Євро-2010 на цей стадіон, й тоді, коли там грають «Карпати»... Я веду до того, що футбол також виховує людей і підіймає патріотичні почуття. Власне кажучи, справа львівського футболу – це справа не тільки Димінського, це мала б бути справа також влади і всієї громади. Він хоче створити народну команду, чи це - погана ідея? Адже тоді все буде прозорим і у людей буде відчуття реальної співучасті у перемогах команди.
Однак такі питання реально вирішують не заступники губернатора і не окремі депутати, а депутатський корпус абсолютною більшістю голосів. Подивіться, скільки майна за безцінь роздала міська рада. То чому акцентується питання виключно на футболі? Вважаю, що в цьому питанні присутнє упереджене політичне ставлення. Тому не потрібно шукати кістки там, де її нема. Не потрібно перебільшувати впливи Димінського на Цимбалюка, адже останній є достатньо самостійною постаттю. Однак буде неправильно, якщо думка Димінського не буде враховуватися Львівською ОДА.
Я не виправдовую Димінського, бо він, як і я чи Цимбалюк, не є святим, але треба вирізняти політичну кон’юнктуру від інтересів громади, регіону, в якому ми живемо.
Що стосується кандидатур на посади заступників, які Ви озвучили, я не бачу жодних застережень щодо кандидатури Романа Любицького, тому, що він, як комерційний директор Інтернет-видання ЗІК, в непрості для нашої партії часи не боявся показати свою позицію і підтримувати Партію регіонів.
Я тішусь з цього, бо знаю, що рівно рік тому розмістити позитивний матеріал про діяльність Партії регіонів чи Президента України у ЗМІ на Заході України було надзвичайно непросто. Нещодавно дивився на «24» каналі, що належить меру Садовому, інтерв’ю Парасковії Дворянин з Михайлом Цимбалюком. Мені здалось, що світ перевернувся, бо до цього часу пробитися нам, регіоналам, на «24» було просто неможливо. Ще рік тому цей канал просто таки жовчю обливав, фальшував Партію регіонів.
Сказати по-правді, може ЗІК і втратив щось медійно, нарікали, що він продався Партії регіонів, але він намагався об’єктивно донести правду до читача, в тому числі і про президента.
Участь Романа Любицького у виборчому списку «Батьківщини» Івана Деньковича – це також приклад служіння Партії регіонів?
(Сміється…) Але ж він з нього вийшов ще до виборів і до нас просився. А насправді хочу сказати, що ми робимо велику помилку, коли намагаємось вмотивувати кадрові рішення досвідом кандидатів. Той досвід, який вже був у будівництві держави, привів її до руїни. Можливо, тих «досвідчених» кадрів пора відправити на пенсію. Я б давав дорогу молодим.
Ви маєте на увазі, що Цимбалюк робить помилку, залишаючи у своїй команді Мирона Янківа, якому залишилось до пенсії зовсім небагато?
Жодним чином – ні. Мирон Дмитрович - авторитетний чоловік на Львівщині. Я говорю, що інколи мені доводиться чути таку думку: «Для чого того чи іншого кандидата призначати, він же слабенький?». Нехай буде слабенький, але порядний в душі. А ми навчимо, і не потрібно буде того досвіду і знати те, що було.
Я намагався донести до Михайла Цимбалюка думку, що не потрібно боятися висувати нових людей, молодих. Роман Любицький може комусь подобатись, комусь не подобатись, до нього можна критично ставитись, можна сказати, що йому бракує досвіду чи що він молодий. А де ж він цього досвіду набереться? Отож він заслуговує на шанс спробувати себе на відповідальній посаді у владі.
Завершуючи розмову щодо кадрової політики та нових призначень, не можу не зауважити, що помилки у кадровій політики робилися і робляться. Таке життя. Сьогодні повилазили з тіні багато так званих «фахівців і спеціалістів», які в 2004 році довели країну до революції.
Петре Івановичу, але Ви, виступаючи проти заміни начальника ГУ охорони здоров’я Львівської ОДА, в інших випадках жодного разу не висловилися проти нових призначень. Наприклад, нещодавно у відставку подав Богдан Матолич, на місце якого т.в.о. було призначено Мирослава Хом’яка?
Відкрию вам секрет. Я мав щастя жити з Богданом Матоличем в одному гуртожитку і знаю його ще з юних літ. Я завжди, де тільки можу, говорю і пишаюся тим, що він один з не багатьох на зламі 2004-2005 року гідно в тій ситуації, яка була на Львівщині, представляв державну владу в особі першого заступника голови Львівської ОДА. Коли вже майже нікого не було, він не зрікався, не каявся і не клявся, а чесно виконував свою роботу. Тому, я тішуся, що новий губернатор розглядає моменти продовження роботи Матолича в ОДА. Я думаю, що в нього є перспективи у владі.
Що стосується пана Хом’яка, то мене не було у Львові, коли відбулось це призначення. Я б зайняв позицію не на користь пана Хом’яка. На мою думку це є кадрова помилка. Сьогодні повилазили всі ті «великі фахівці і спеціалісти», які в 2004 році довели країну до революції. Тому, загроза соціально-економічної нестабільності існує, бо ці кадри мали б зійти з політичної сцени та управлінської структури.
Мене тішить тільки те, що Віктор Федорович Янукович не допустить пощади тих, хто рвався до посад заради власного збагачення. Я думаю, що час таких кадрів, які носять хабарі і користуються в своїх цілях державними коштами, незадовго пройде.
Петре Івановичу, які сьогодні основні завдання ставить перед собою Партія регіонів на Львівщині? На чому зосереджується зараз партійна робота?
Нам важливо, аби наші представники у владі, а їх, депутатів, 175 чоловік, не скомпрометували себе. Важливо, щоб вони продемонстрували інший підхід до вирішення нагальних проблем людей, щоб вони забрали політику з місцевих органів влади. Нам потрібно «видавити» політику з міських, районних, обласних рад, скерувати їх роботу на вирішення реальних господарських та соціальних проблем громад, і це - завдання загальнодержавної ваги. Бо всі ми живемо на цій території і інтереси людини мають бути понад усе.
Сьогодні ми спостерігаємо, що знову у органи місцевого самоврядування намагаються тягнути велику політику. Ради переймаються долею Тимошенко. Подивіться лише, на яких машинах вона приїжджає на допит, як вдягнена, скільки в неї охорони... ну, хіба це не цинізм? В той же час тарифи на комунальні послуги ростуть і нема кому думати про те, щоб пом’якшити цей удар по інтересам населення. Це завдання не тільки центральної влади, це тут, саме на місцях, повинно вирішуватися. Усі хочуть грошей з бюджету, але щоб взяти гроші з тумбочки, треба спочатку туди їх покласти. А які надходження йдуть в місцевий бюджет? Що зроблено для того, аби ті надходження були більшими? Потрібно займатися роботою, створювати робочі місця, давати людям заробітну плату, чи зробити внески у ПФ, а не чекати, що хтось там з Києва прийде і все це повирішує.
Основне завдання кожного депутата - позбутись політики і зайнятись реальною роботою. Так, депутатів від Партії регіонів є небагато, але саме вони мають стати носіями нової філософії місцевої влади.
Складно не погодитися з Вами, проте опозиційні настрої на Львівщині останнім часом почали знову зростати. 22 січня, наприклад, у Львові відбувалися акції протесту проти антиукраїнських дій центральної влади. Представники ПР і особисто Ви в цей день долучилися до живого ланцюга, створеного з нагоди Дня Злуки. У зв’язку з цими подіями, а також з огляду на ряд попередніх Ваших виступів на захист української мови та історії, прошу Вас прокоментувати тезу, яка зараз активно мусується російськими ЗМІ про наявність в Партії регіонів русофобського крила у складі Петра Писарчука, Ганни Герман та Тараса Чорновола.
Я б зрозумів тенденцію росту опозиції до центральної влади, якщо б львів’яни обрали на місцях кращу владу, ніж є в Києві. Я не говорю про те, щоб піти до пам’ятників покричати, я говорю про те, щоб розбудовувати Україну. Якщо ж ми подивимось на владу, яку ми тут обрали, то у нас, регіоналів, є багато запитань до неї. Навіть в такому важливому питанні, як підготовка Львова до Євро–2012, саме місцева влада провалила все. Не кажу вже про добудову пам’ятника Степанові Бандері, біля якого мітинги проводять. Тому, перш, ніж дивитись на скалку в чужому оці, треба бачити поліно в своєму.
Діюча влада у Львові без Партії регіонів насправді б поставила місто в дуже смішне становище не лише в Україні, але й в Європі. І щоб ці патріоти, які сидять в міськраді, не розказували, вони є залежними від центральної влади і розуміють це. Інколи поза кадром ведуть себе так, що мені соромно за земляків. Коли кажуть, що Партія регіонів погана, я раджу придивитися уважніше до тих місцевих олігархів, які однією ногою - за президента, а іншою - граються в опозицію, позалазили в якісь там буцімто опозиційні партії і збурюють народ. Вони ж не займаються роботою, а - політиканством. І це також проблема не київська, а наша, місцева.
Люди мусять зрозуміти, що далеко не всі питання вирішуються в Києві. Ніхто насправді сьогодні не загрожує ні Степану Бандері, ні церкві нашій. Справжні загрози сидять в нас, бо в силу того, що ми політикуємо, а не займаємось економікою, господаркою, ми обслуговуємо чужі інтереси. Так збудований світ. Люди мусять зрозуміти це і прозріти. Вони не повинні винити за все президента і уряд, бо всі ми щось не так робимо, не так працюємо, не так живемо.
А про що все-таки свідчить участь «регіоналів» Львівщини у «живому ланцюзі»?
Що торкається «Живого ланцюга», то скажу так: Соборність буде тому, що цього хочуть українці. Всупереч політикам, Україна буде вічно соборною і єдиною. Я думаю, що ті політики, які намагатимуться її розділити, просто зникнуть з політичної арени.
Ми, представники Партії регіонів, пішли на «Живий ланцюг», бо підтримуємо прагнення людей до єдності. Але ми проти того, щоб з народного свята влаштовувати політичне шоу. Це все в історії було не раз, і ми знаємо, чим це закінчилось. Хто багато кричав про любов до України, той перший її зраджував. Як на мене, то я не побачив під час святкування Дня Соборності у Львові активної підтримки спроб деяких політиків перетворити це свято в антиурядові виступи.
А як щодо русофобства, Ви русофоб чи ні?
Що стосується русофобства. У молоді роки я декілька років працював в Сибіру. Там народилася моя донька. Я згадую ці роки як один з найкращих періодів свого життя. В Росії я здобув багато друзів, познайомився з багатьма хорошими, щирими і добрими людьми. Тому ліпити з мене якогось русофоба - це просто смішно.
Зрозуміло, що до цього долучаються політичні провокатори. Їх не було, коли принижували в Миколаєві прихильників православної церкви, вони не бачили як в Стрийському районі руйнувався єдиний храм Московського патріархату, або коли на Сихові люди молилися в аварійному сараї. Де були ці лже-захисники канонічного православ’я? Є слова, а є - діла.
Я проти того, щоби консул у Львові дозволяв собі зневажливо говорити про українську мову. Я проти того, щоб Росія збурювала ситуацію навколо української бібліотеки у Москві. Зневажливе ставлення деяких російських політиків до українців реально присутнє, і я це засуджую. Разом з тим я не розділяю «жовчної» ненависті до росіян чи до Росії, яка притаманна деяким галицьким політикам. Вона є невмотивована, побудована на хибних ідеологічних постулатах. Цьому я також намагаюсь опонувати.
ІА "Вголос": НОВИНИ