Чиновники вже натякають львів’янам, що потрібно звикати до нового податку, звикати «жити по-європейськи», бо в майбутньому такий податок має «годувати» все місто. Хто, як, за що і коли платитиме, спробував розібратися кореспондент «Вголосу».
Житлова нерухомість. За що платитимуть?
29 січня депутати Львівської міської ради ухвалили положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до цього документа, податком на нерухомість у Львові обкладатимуть квартири, загальна площа яких є понад 80 м кв., і будинки загальною площею понад 160 м кв. У разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їхніх часток, надають пільгу на 200 кв. метрів. Тобто власник сплачуватиме лише за ті квадратні метри, які перевищують цю межу. Нагадаємо, що законодавством було рекомендовано обкладати податком квартири площею понад 60 м кв. і будинки – більш ніж 120 м кв.
Наразі цього року львів’яни платитимуть ще за старими ставкам, які діяли раніше: за квартири, більші за 120 м кв, і будинки поза 160 м кв. За новими ж ставками їм доведеться платити вже з 2016 року.
Скільки саме платитимуть
За понаднормові квадратні метри власник житла має сплатити 0,5% мінімальної заробітної плати. Станом на сьогодні «мінімалка» становить 1218 гривень, а 0,5% дорівнює приблизно 6 гривням. Тобто за кожен понаднормовий метр квадратний житла львів’янин сплачуватиме 6 гривень на рік одним платежем. Якщо, наприклад, загальна площа вашої квартири – 82 м кв., ви платитимете за зайві 2 квадратні метри – 12 гривень у рік.
Якщо це житловий будинок, то власник сплачує 1% мінімальної заробітної плати – це приблизно 12 грн за 1 м кв. у рік. Наприклад, якщо площа будинку 260 м кв., то за понаднормові метри квадратні власник сплачуватиме 1200 гривень на рік. Додамо, що законодавством було передбачено стягувати з фізичних осіб 2%, а це 24 грн за метр квадратний у рік. Директор департаменту економічної політики Львівської міської ради Ірина Кулинич пояснила: «Ми встановили менший відсоток, аніж радив законодавець, для того, аби люди мали менше навантаження і більше задекларували своєї нерухомості, щоб ми створили базу даних. А далі подивимося, чи населення спроможне це робити».
Комерційна нерухомість
Щодо нежитлових приміщень – готелів, офісів, торгових центрів тощо, які перебувають у власності юридичних осіб, то ставки податку для таких об’єктів встановлюють, залежно від їхньої зони розташування. Загалом визначено у Львові три зони: перша зона – центральна – територія історичної забудови, внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У цій зоні власники нежитлових приміщень сплачуватимуть 1% мінімальної заробітної плати – 12 грн за м кв. Друга зона – середня – територія історичного ареалу (за винятком першої зони): тут стягуватимуть 0,75% – 9 грн за м кв. Третя зона – периферійна – обмежена з внутрішнього боку територією історичного ареалу (друга зона), із зовнішнього – межами м. Львова: тут ставка 0,5% – це 6 грн за м кв.
Юридичні особи сплачуватимуть податок за нерухомість уже з цього року, цей платіж розбиватимуть поквартально.
База оподаткування
У Львові нарікають, що немає нормальної бази оподаткування: у реєстраційній службі оцифровано лише дані з 2003 року, а це всього близько 4% усієї нерухомості, що перебуває на території міста. Як пояснила Ірина Кулинич, бази оподаткування нерухомості, як житлової, так і комерційної, в органах фіскальної служби немає, її немає і у Львівській міській раді.
«Це складне і велике завдання, але ми діятимемо в різних напрямах. Щодо житлової нерухомості, то користуватимемося базою даних ЖЕКів, «Львівобленерго», «Львівводоканалу», щоб сформувати найширшу базу і надіслати повідомлення платникам податку», – розповіла Ірина Кулинич.
Щоправда, за її словами, невелику базу даних таки сформовано, адже з 2014 року вже стягували податок з нерухомості з квартир площею понад 120 кв. м і житлових будинків, більших за 250 кв. м.
«Якщо підрозділи фіскальної служби мають інформацію про об’єкти оподаткування, наприклад, квартири, більші за 80 кв. м, вони скеровуватимуть повідомлення мешканцю. Мешканець, отримавши його, перевіряє, чи правильно вказано дані, і звертається до фіскальної служби, яка вже внесе уточнені відомості у свій реєстр», – додала Ірина Кулинич. Такі повідомлення людям розсилатимуть уже з третього кварталу цього року.
З комерційною нерухомістю простіше: юридичні особи до 20 лютого мають подати податкову декларацію у фіскальну службу і вказати про наявність усієї нерухомості.
Від цього податку, згідно із встановленим положенням, звільняють нерухомість, яку задіяно під виробництво, гуртожитки, будівлі дитячих будинків сімейного типу, МАФи, об’єкти житлової нерухомості, зокрема їхні частки, що належать особам, які брали безпосередню участь в АТО, тощо. Також, як зазначила Ірина Кулинич, до 1 липня Львівська міська рада має право вносити зміни в положення, надавати пільги. Наприклад, якщо будуть звернення багатодітних сімей, вони готові їх розглянути і надати відповідну пільгу. Уже зараз від податку на нерухомість у Львові звільнили релігійні організації.
Жити по-європейськи
Скільки коштів до міського бюджету надійде від цього податку, у мерії наразі не беруться прогнозувати. Як пояснила Ірина Кулинич, торік, коли львів’яни платили так званий «податок на розкіш», за яким оподатковували квартири, більші за 120 м кв., і будинки площею понад 250 м кв., до бюджету надійшло близько 800 тис. грн. За попередніми розрахунками, цього року місто планує зібрати близько 3 млн грн, але це вже разом із комерційною нерухомістю. 2016-го чиновники вже розраховують на значно більші суми.
Загалом Ірина Кулинич заявила, що податок на нерухомість мав би стати найбільшим бюджетоутворювальним місцевим податком. «Тому велике прохання до львів’ян: ми повинні потрохи, маленькими сумами звикати до цього податку, – додала вона. – Ми всі мали одностайну думку, що хочемо жити по-європейськи, тому й податки маємо сплачувати такі, як у всьому цивілізованому світі. Це є правильно, це є складно, але ми маємо цього прагнути і вчитися».
Водночас Ірина Кулинич визнала, що в Європі податок на нерухомість є мудрішим: «У європейських містах, я вважаю, цей закон є мудріший, бо там податок нараховують не від загальної площі, а від вартості нерухомості. Об’єкт може бути маленької площі, але мати велику ціну. Наприклад, цей об’єкт може бути в історичній частині міста чи це якийсь великий палац на околиці міста. Можливо, наші законодавці це врахують і внесуть відповідні зміни до закону».
Не виключено, що, тільки-но мешканці чесно задекларують свою нерухомість, у найближчі роки місто зробить їм «подарунок» у вигляді вищих ставок податку чи меншої пільги на площу, яку не оподатковують.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ