Упродовж 25-річної історії України наші співвітчизники вже мало не на генетичному рівні засвоїли простий причинно-наслідковий зв’язок: якщо влада раптом впадає у «покращенський» екстаз, значить в країні щось невдовзі має статися. І швидше за все – вибори.  

То ж чи справді влада запустила маховик передвиборчої кампанії? Про це «Вголос» запитав у директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, політолога Ярослава Макітруспівзасновника Українського інституту майбутнього Юрія Романенка та  політичного аналітика Олександра Кочеткова.

Про що можуть свідчити гучні затримання Генпрокуратурою екс-податківців, постійна соціальна реклама нібито реформ уряду, невмотиваване з точки зору економістів підвищення зарплат і соціальних виплат?

Віктор Небоженко:  

Це все ознаки дострокових виборів. А усі, хто сьогодні є міністрами, прем’єр-міністром чи навіть Генпрокурором  – це політики. І зрозуміло, що вони братимуть участь у цих виборах. І оскільки їм відомо, коли ці дострокові вибори можуть відбутись, вони просто раніше розпочинали старт своєї передвиборчої кампанії. Це традиційна політтехнологія серед політиків у малорозвинених країнах світу, починаючи від Венесуели і закінчуючи Україною. Тож така поведінка нічим не дивує. Ми повинні розуміти, що коли уряд, президент, Генпрокурор  самі себе хвалять, то уже розпочалась передвиборча гонка.

Ярослав Макітра:

Активізація популістських кроків свідчить про те, що влада формує для себе позитивний імідж. При чому потужною рекламною кампанією в Інтернеті, соцмережах, друкованих ЗМІ та на телебаченні активно займається саме уряд. Тобто зараз влада усіма можливими методами намагається показати українцям, що вони реформатори, державники, борються з корупцією тощо. Позитивний імідж зазвичай формується напередодні виборів.  А тому це означає, що дострокові вибори таки наближаються. А влада хоче показати, яка вона «біла та пухнаста».

Олександр Кочетков:

Цей потік пропаганди та псевдоборотьби з корупцією – це явна підготовка до дострокових парламентських, а, можливо, навіть і президентських виборів. Так політики себе поводять, коли потрібно певним чином розкрутити свої позиції. Наприклад, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який начебто не має політичної партії, але фактично є членом Народного фронту, починає піарити дану політичну силу. Хоча зазначу, що до Гройсмана через політику Яценюка у Народного фронту фактично не було жодної підтримки серед українців. Ми маємо ситуацію, коли прем’єр-міністр доповідає про неймовірні покращення, підвищення зарплат, соціальних виплат, орієнтуючись на бюджетників. 

Президент також говорить про свої «успіхи», як-от безвізовий режим з Європою, на третій рік війни він таки заборонив російські соціальні мережі, а це, мовляв, означає, що він орієнтується на патріотично спрямованих українців. Генпрокурор усюди говорить про затримання корупціонерів, намагаючись так здобути лояльність серед виборців. Тобто це все означає те, що наша влада розпочала передвиборчу кампанію.

Зрештою, не лише провладні політичні партії розпочали передвиборчі перегони. Так, партія Ляшка з екранів телебачення демонструє якісь нібито неймовірні успіхи радикалів у Верховній Раді, забуваючи про низку скандалів, пов’язаних з цією партією. «Опозиційний блок» та «Батьківщина» у Києві уже давно виставили свої намети. Тобто усі політичні сили  уже активно готуються до дострокових парламентських виборів.

І якщо усі представники влади та опозиції зайнялись підготовкою до виборів та навіть почали на це витрачати гроші, то, очевидно, що вибори таки будуть.

Але чи є у цих політичних сил реальні здобутки, чи це лише черговий потік популізму?

Віктор Небоженко:

Наші високопосадовці намагаються пропагувати те, чого насправді немає. Що стосується можливих підвищень зарплат, пенсій, а те, як українців обібрали на тарифах за комунальні послуги, дозволить ще трьом урядам України напередодні виборів піднімати зарплати бюджетникам, або ж навіть з метою популізму трошки опускати ті ж тарифи. До того ж, українці цих підвищень і так не відчують – усе з’їсть інфляція. А тому я не дивуюсь, що зараз публічно затримують податківців, підвищують зарплати, але це все одно є безрезультатним. Злочинців одразу відпускають, а «покращення» не впливає на купівельну спроможність громадян.

Якщо популізм – це ознака дострокових виборів, то кого переобиратимемо: президента, парламент чи всіх одразу?

Віктор Небоженко:

Логічно було б провести президентські вибори. Оскільки, якщо буде новий президент, то йому, його політичній силі, буде простіше виграти парламентські вибори. Якщо ж будуть парламентські вибори, то новий склад Верховної Ради може бути неконтрольований президентом.

Олександр Кочетков:

Які будуть вибори, президентські чи парламентські, поки невідомо.  Захід готовий підтримати будь-які вибори в Україні. Тому що партнерів України ні ситуація в країні, ні ефективність так званих реформ  діючої влади категорично не влаштовує.

За вашими прогнозами, коли дострокові вибори можуть відбутись?

Віктор Небоженко:

Парламентські чи навіть президентські вибори можуть відбутись в кінці 2017 року, напередодні Нового року, тобто у грудні. Адже саме у цей час українці розслабляються і готуються до різдвяних свят.  У цей час нам не до того, щоб розбиратися у політичних ігрищах. І українці можуть навіть піддатися на брехню влади та проголосувати за неї. У цей час ми найвразливіші.

Олександр Кочетков:

А за моїми прогнозами,  перевибори будуть у традиційний час. Тобто дострокові вибори будуть або восени 2017 року, або уже навесні 2018 року.

Українці знову «поведуться» на популізм влади?

Віктор Небоженко:

Я сподіваюсь, що він не матиме суттєвого впливу на українців. Бо це навіть не популізм – це влада сама себе хвалить. Тобто  ці «покращення», про які звідусюди йде мова, бачить лише влада.  У цивілізованому світі так зазвичай не відбувається. Такі дії – це наївна спроба обдурити рядового українця. Адже оцінку діяльності уряду, президенту чи генпрокурору можуть дати або ж фахові експерти, або ж громадські організації, які здійснюють моніторинг їхнього функціонування.

А те потрясіння, яке отримав український народ за останніх три роки, остаточно відбило бажання вірити у нібито  реформи Порошенка, Гройсмана чи у те, що Луценко здатний посадити злочинців. А тому я сподіваюсь, що українці виявляться злопам’ятним народом, який не забуде, що з ними зробила ця влада. І я переконаний, що ні телевізійна пропаганда, ні ці нікчемні подачки не змусять українців забути про злочинні тарифи та обкрадання власного народу. Якщо ж популізм вплине на результати дострокових виборів – українці самі будуть винні у тому, що їх і надалі обкрадають олігархи.

Олександр Кочетков:

На жаль, політичний популізм, яким займається діюча влада, таки матиме вплив на українців. Оскільки в країні триває війна, маємо економічний занепад. І от у такий час люди завжди починають сподіватися на якесь диво, на месію, який врятує їх від усього. У критичний період посилюється вразливість суспільства до популістських закликів.

Юрій Романенко:

Та у нас 80% населення черпає інформацію із телебачення. Саме завдяки цьому фактору українцями дуже легко маніпулювати.

Ярослав Макітра:

Тут залежить від аудиторії, на яку розрахована дана піар-кампанія влади. Якщо уряд орієнтується на таку цільову аудиторію, як люди пенсійного віку чи малозабезпечені верстви населення, то, показавши їм привабливу картинку, незначно піднявши їм зарплату, давши безкоштовні ліки, вони й дійсно можуть з вдячності віддати свій голос за діючу владу. Тобто на людей, які залежні від держави, це матиме якийсь ефект.

Але, разом з тим, у цій інформаційній політиці нашої влади є величезний провал.  Адже її адресатами є не лише пенсіонери та соціально незахищені верстви населення. В Україні є багато людей, які незалежні від подачок держави. І у них такі заяви уряду викликатимуть лише негатив. Адже ми бачимо, якою є реальна ситуація в Україні. Думаючі люди розуміють, що у нас величезні проблеми з економікою, соціальною та податковою політикою. У країні є чимала соціальна несправедливість, коли шалені капітали зосереджені у руках олігархів, а інші змушені виживати.  При цьому уряд декларує ледь не те, що ми уже переловили усіх корупціонерів. І от у людей думаючих заяви уряду викликатимуть лише негатив, оскільки вони бачать у них відвертий цинізм.

Українці якось можуть вберегти свою свідомість від цих маніпуляцій влади?

Юрій Романенко:

Якщо українці критично підходитимуть до тої інформації, яку їм нав’язують з екранів телебачення, якщо почнуть читати ще й інтернет, соцмережі, аналізуватимуть цей інформаційний потік, тоді популізм програє. Але, на жаль, український народ лінивий у цьому плані.

Ярослав Макітра:

Насправді українцям треба з обережністю ставитись до цієї урядової пропаганди, гучних затримань, вивчати інформацію про те, наскільки це правда з кількох джерел інформації. Ми повинні усвідомлювати, що наша доля не лише у наших руках, а й у наших мізках.

 

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ