«На першому етапі, етапі до виборів, ми маємо отримати контроль над кордоном з боку озброєної місії ОБСЄ. Це записано у Мінську, я на цьому завжди наголошував. Контроль з боку озброєної місії ОБСЄ має припинити інфільтрацію російських військ, російського озброєння, російської амуніції. Озброєна місія ОБСЄ на постійній основі має стати на кордон і перекрити постачання», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським каналам. «На другий день після виборів ми маємо забезпечити взяття під контроль українськими військовими кордону. Це є вже зараз у Мінську, і це має бути у «дорожній карті» з чіткою датою і з чіткою відповідальністю», – додав президент.
Дану ініціативу підтримують і в Кремлі та наголошують, що для її реалізації буде потрібно прийняти й закон про особливий статус управління Донбасом.
«Я ж уже сто разів сказав: ми ж не можемо за сьогоднішню київську владу внести зміни до Конституції, що є ключовим фактором», - заявив Путін.
Натомість міжнародний експерт, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця вважає, що надання особливого статусу Донбасу зробить Україну фактично недієздатною країною, що власне і є метою Путіна.
«Мінський процес розглядається Путіним як юридичне закріплення військових перемог на Донбасі, бо в кінцевому рахунку результат цього процесу визначає не Порошенко, а військові перемоги на фронті. А виходить так, що наші солдати чекають, поки їх доб’ють мінометним вогнем. Ми займаємо пасивну позицію і постійно несемо втрати. Згадаємо Мінськ-1, внаслідок чого російські війська розширили окуповану територію. Натомість у жодних документах Росія не проходить, як агресор, вона є спостерігачем», - заявив в ефірі одного з телеканалів Григорій Перепелиця. «Роль ОБСЄ в конфліктах – це недопущення конфліктів. В ОБСЄ немає збройних сил, цього немає у їхніх функціях. Єдине, хто уповноважений надавати військову місію – це ООН», - додав експерт.
Отже, що ж таке озброєна місія ОБСЄ, чим вона займатиметься на окупованому Донбасі та що буде із проросійськими бойовиками в фейкових «ЛНР/ДНР», як відбуватиметься розведення військ? Про це «Вголос» запитав у політичного експерта, керівника політичних та міжнародних програм Українського Інституту Майбутнього Юрія Романенка, дипломата, міжнародного експерта Олександра Хару та політичного аналітика Олександра Кочеткова.
Чому саме поліцейська місія ОБСЄ працюватиме на території окупованого Донбасу? Як відбуватиметься контроль над українсько-російським кордоном?
Олександр Хара: Щодо поліцейської місії, то Порошенко спочатку казав про місію ООН, потім про збройну місію ЄС. Про співпрацю з ООН з боку української сторони далі слів президента Порошенка не дійшло: я не бачив жодних документів, що ми хочемо на своїй території бачити миротворців ООН, ЄС не може послати жодних поліцейських, бо у них немає такого формату, бо Європейських збройних сил не існує. Натомість, зараз ми вже говоримо про поліцейську місію ОБСЄ. У будь якому випадку хтось на це погодився. Але спочатку варто звернути увагу на підстави поліцейської місії, яка кількість потрібна, чим вони мають бути озброєні, який зв'язок, які гарантії безпеки, які їхні функції. Це все має бути зрозумілим.
Юрій Романенко: Ніхто не знає, як реалізовуватиметься поліцейська місія ОБСЄ в Україні, адже у такому форматі, як вона буде представлена на окупованій частині Донбасу, вона реалізовуватиметься вперше. І це прецедент Бо у неї будуть повноваження із контролю над кордоном та над бойовиками «ЛНР/ДНР».
Олександр Кочетков: По-перше, є така міжнародна стала практика: якщо конфлікт майже вичерпаний та потрібно остаточно примирити ті сили, які протистоять одна одній, то в таких випадках застосовується поліцейська місія. Вона формується з поліцейських різних країн, які входять до ОБСЄ. До речі, Україна неодноразово направляла представників Національної гвардії у складі ОБСЄ в різні зони конфлікту. І ця поліцейська місія озброєна суто стрілецькою зброєю, тобто це можуть бути пістолети, максимум – автомати. Її члени можуть протистояти якимось стихійним заворушенням, але жодним чином не озброєній армії. Там, де є відкритий збройний конфлікт, поліцейська місія ОБСЄ не заходить. Вона може зайти тільки туди, де є якісь відкриті акції громадянської непокори.
То ж чи буде від неї якась користь?
Олександр Хара: Вже зараз зрозуміло, що ні поліцейська місія ОБСЄ, ні вибори на Донбасі не призведуть до припинення збройної агресії Росії, бо питання не в тому, що потрібно терміново провести вибори і внести якісь зміни до Конституції, а питання в тому, щоб позбавити Україну суб’єктності , що не є прийнятним ні для українського народу, ні для громадянського суспільства.
Олександр Кочетков: Збройний конфлікт, який є на Донбасі, можуть вирішити тільки миротворчі місії ООН спільно з військами НАТО. А тому ми зараз маємо ситуацію, коли нам кажуть про якусь місію і Росія погоджується на це. Але вона нічого не вирішить, бо і зараз в окупованій частині України є місія ОБСЄ, яку терористи не всюди пускають, а це означає, що вона нічого не може вирішити. По-друге, Росія погоджується ввести туди поліцейську місію, якщо Україна виконуватиме політичну частину Мінських домовленостей. Тобто, ми повинні провести вибори, дати амністію бойовикам, а тоді Росія може обговорить поліцейську місію ОБСЄ, яка абсолютно нічого не вирішує. Тим більше, вже зараз є зави від лідерів бойовиків Плотницького та Захарченка, що вони будуть сприймати навіть озброєну стрілецьку місію, як ворогів і будуть їх розстрілювати. І там вже навіть йдуть навчання, бойовики тренуються «зустрічати» поліцейську місію ОБСЄ. Жодної користі з цієї поліцейської місії не буде, аж доти поки ми не назвемо агресора агресором і будемо вимагати від нього припинити агресію.
Разом з тим, в складі ОБСЄ є багато росіян: чи будуть вони, на вашу думку, брати участь у розведенні військ на Донбасі?
Олександр Хара: ОБСЄ – це організація, в якій Росія грає важливу роль, а рішення приймаються консенсусом. Таким чином, без згоди Росії не обійдеться. А ми розуміємо, що Росія є агресором, але українська влада це говорить суто для внутрішнього вжитку, а у міжнародному плані Росію сприймають, як миротворця та посередника. І в поліцейській місії ОБСЄ РФ буде брати активну участь та блокуватиме ті рішення, які їм будуть не вигідні, а натомість просувати свої. Щоб це довести, потрібно подивитись просто на список тих людей, які зараз є у спостережній місії на Донбасі: найбільше представників там – це саме росіяни. Тобто запровадження цієї місії не дасть для України жодних позитивних результатів , бо навіть зараз, коли не йдеться про вибори, чомусь ця спостережна місія працює вкрай неефективно. Фактично вони роблять свою роботу наполовину, її моніторинг – це необ’єктивні дані, бо є провокації, які здійснюють проросійські найманці, які обстрілюють своїх, а ОБСЄ каже, що це зробили ЗСУ. Тому сподіватись, що хтось прийде і зупинить цю війну – це просто відверто обманювати все українське суспільство, щоб його дезорієнтувати .
То ж чи насправді так звані перемоги президента Порошенка під час зібрання у норманському форматі в Берліні є перемогами?
Олександр Хара: Аналізувати це вкрай важко, бо у нас є доволі протилежні дані учасників переговорів у норманському форматі. Принаймні є три версії, адже позиції французької сторони ніхто не чув. Наш президент сказав, що у Берліні домовились про поліцейську місію ОБСЄ, яка буде фактично моніторити розведення військ на всій території , включно з українсько-російським кордоном. Путін в той же вечір казав про те, що ця місія буде легко озброєна і вони лише моніторитимуть розведення військ лише у трьох зонах, а пані Меркель взагалі сказала, що можна говорити про поліцейську місію тоді, коли буде процес виборів як такий. Отже, спочатку вибори, а потім місія. Таким чином, європейці хочуть забезпечити безпеку на виборчих дільницях. Ці заяви йдуть через хибні уявлення європейців про те, що в Україні нібито триває громадянська війна і якщо провести вибори, отримати на цих територіях легітимну владу, то потім можна буде з ними вести перемовини про політичне врегулювання. Мовляв, таким чином це вирішить проблему, але насправді це неможливо, бо є збройна агресія РФ. Таким чином, у нас є різні трактування цього Мінського процесу.
Юрій Романенко: Це все, на мій погляд, обман довірливих українців, оскільки у цьому плані Порошенка дуже багато «якщо», і все залежатиме від доброї волі Путіна. Нам кажуть, якщо війна припиниться, якщо пройдуть вибори, якщо ці вибори будуть демократичними, якщо українські партії будуть там присутні... І от як наслідок, якщо усе це буде дотримано і ще якщо якась там поліцейська місія ОБСЄ візьме контроль над кордоном з Росією, якщо вона проконтролює відвід техніки у вказані Мінськими домовленостями зони і якщо все буде під контролем, і коли ці всі «якщо» збудуться, то на наступний день, за словами Петра Олексійовича, туди зайдуть українські силовики. Але при цьому будуть зміни в українській Конституції, і в той момент, коли на Донбас зайдуть українські силовики, то там уже буде своя легітимна влада, адже пройдуть вибори. І ця влада матиме свої повноваження, у них буде своя прокуратура, свої суди, право на особливі стосунки з Росією. Внаслідок цього виникає питання: а що отримає в такому випадку Україна?
І що отримає Україна?
Юрій Романенко: Внаслідок цього ми отримаємо «парад суверенітетів» інших українських регіонів, бо інші регіони теж можуть наголосити: якщо окупований Донбас має свої особливі повноваження, то чому ми цього не можемо мати? Тим більше, ми маємо уже приклад Закарпаття, де голова ОДА, який між іншим від БПП, відкритим текстом говорить, щоб їм передали 50% від доходів митниці. Далі усі ці «янтарні республіки» в умовах фіскальної кризи почнуть вимагати собі додаткових функцій на місцях для того, щоб мати контроль над контрабандними потоками. Те, що українцям пропонує Петро Олексійович, це вибачте, «казки для лохів». Оскільки ми, змінюючи державний устрій, формально отримаємо неконтрольовану територію. Питання – навіщо нам це, усвідомлюючи ці ризики?
Олександр Хара: Коли «Мінськ» буде справді з реалізований, то почнеться уже справжня громадянська війна. Чому? Бо Мінські домовленості не вирішують ключових питань, бо вони досі не зупинили війну, а перемир’я у нас не було ще жодної доби. По-друге, наші території – це не лише Донбас, а й Крим, а ці домовленості повернення Україні півострова не передбачають . Хоча війна почалася саме з Криму і має завершитись лише тоді, коли ми отримаємо назад частину окупованого Донбасу та Крим. По-третє, ці угоди не виконують ключового моменту – забезпечення безпеки в майбутньому. Мінські домовленості – це Будапештський меморандум-2: коли ми здамо частину свого суверенітету, але не матимемо жодних гарантій. І я переконаний, що українська нація не змириться з таким станом справ, а тому можна очікувати нової війни, навіть якщо впродовж півріччя буде умовний мир після цих виборів. Але це буде міна: і хтозна, хто буде краще підготований до цієї війни - Україна чи РФ.
Виконання Мінських домовленостей спровокує громадянську війну в Україні, бо зараз її немає, є зовнішня агресія РФ, а проросійські бойовики – це як підрозділи СС у гітлерівській Німеччині, вони не захищають національні інтереси, вони просто воюють за Росію та її вплив на Донбасі. Також, як наслідок ми отримаємо безліч судових позовів від громадян України, які постраждали внаслідок цього нібито внутрішнього конфлікту. Бо, хто винен – українські органи державної влади, які не забезпечили безпеку та законність на своїй території . Не варто забувати і про збитий малайзійський літак: виконаємо Мінські домовленості і до України будуть виграшні позови від родичів загиблих, оскільки саме Україна буде винною. Мовляв, знаючи, що є внутрішній конфлікт на своїй території, вона не заборонила польоти в зоні громадянської війни.
А Порошенко хіба цього не розуміє?
Олександр Кочетков: Порошенко колишній дипломат і він не каже всієї правди стосовно тих проблем, які ці Мінські угоди не вирішують . Він погодився на вкрай невигідний для України Мінськ-2, що призвело до втрати українських територій, а зараз Порошенко намагається видавати нам певні події за просування в досягненні миру та вирішення збройного конфлікту в Донецькій та Луганській областях. Поліцейська місія ОБСЄ – це спроба видати бажане за дійсне. Натомість, якщо війська розведуть, то жодної можливості протидіяти просуванню російських військ на територію України у наших ЗСУ не буде
Олександр Хара: Щодо його поведінки, то у мене є декілька пояснень, Нещодавно був опублікований фрагмент із мемуарів президента Фрації Олланда, який сказав, що коли вперше була зустріч у Норманському форматі, то Путін там виглядав достатньо агресивно, поводив себе впевнено, а президент Порошенко виглядав, як людина, яка перебуває під тиском. У будь-якій війні можна програти, якщо твоя воля подавлена. Згадаємо і засідання РНБО, яке відбувалось у лютому 2014 року. Тоді наші політики поводились настільки боягузливо, що можна сказати: вони просто не гідні цієї країни. Є ще питання політичних та економічних вигод , які правлячий клас має у Росії. Звичайно, що втрачати власне майно не хочеться, особливо, якщо його у тебе багато. Третє – є побоювання, що якщо буде військовий стан, то не буде фахових військових. І останній пункт – кажуть, що нам Захід це нав’язує. Але це все дурниці, бо президента і Верховну Раду обирали українці і лише перед ними влада несе відповідальність.
Яка ж альтернатива «Мінським угодам» ?
Юрій Романенко: Оскільки силовий варіант нам зараз не підійде через нестачу ресурсів, то можна провести референдум, на якому визнати статус окупованих регіонів. Тоді у нас буде аргумент, що це народне волевиявлення і західним партнерам буде важко ігнорувати народне волевиявлення, як важко ігнорувати «Брексіт» чи референдум в Нідерландах. А тому наступає момент істини, коли ми маємо перестати брехати самим собі. Ми не можемо в цьому форматі, як нам пропонують, взяти контролю над окупованими територіями, бо це буде ярмо для України, яке може її просто розвалити.
Олександр Хара: Президент та уряд й досі не можуть юридично визначити агресію Росії на території України, бо це вимагатиме розрив дипломатичних стосунків із РФ, введення воєнного стану на окупованих територіях, прийняття закону про тимчасово окуповані території та безліч інших дій, які потрібно негайно робити.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ