Богу дякувати, Стефаник ніколи не виправить свого геніального оповідання. Бо писав ще за бабці-Австрії і не знав пристрастей, які вирують нині в українському політикумі. А вони вирують, притім, цілком Стефаниковські. От нині ранок розпочався вражаючою новиною: очільник фракції «Самопомочі» у Верховній Раді оголосив голодування! А винне в усьому львівське сміття, що гниє на вулицях славного міста Лева.

«Протестуючи проти знущання над містом, яке є символом свободи, підтримуючи львів’ян <…>, я як людина, лікар і народний депутат України прийняв екстраординарне для себе рішення (ніколи не думав, що це рішення я буду приймати в 21 ст. тут) - я оголошую голодування, підтримуючи львів’ян і протестуючи проти свавілля влади в Україні в 21 ст., на жаль», - сказав Березюк.

Окрім того, Березюк заявив, що у Львові «ворог» знущається над мером Львова. «Львів сьогодні окупований ворогом. Рік тому це місто, місто волі, яке завжди було і буде на передовій боротьби за Україну у всі часи, в тому числі і новітні, рік тому у нього прийшов ворог, який протягом року цинічно, брешучи на кожному кроці, знущається не тільки над керівником міста чи політичною силою, знущається над людьми, які там живуть».
І мені стало соромно. Направду. «Людина, лікар, народний депутат» не буде їсти, щоб в моєму місті перестало смердіти сміття, вивіз якого мав забезпечити найясніший мер Андрій Іванович, а я нині вже влупив баняк зупи, три канапки, чарку кави і маю намір надвечір підживитися половинкою курки. Бігме, чуюся Грицем Летючим. Убивцею. До речі, як і всі львів’яни, що справно платять за вивіз сміття, але змушені домовлятися з мухами, щоб в спеку вони не піднімались вище першого поверху, бо не годен зупу з’їсти.
Ясна річ, що цю новину не зміг обійти мовчанкою й мер міста: «Це рішення дуже сильної людини. Я йому сказав прості слова одного з патріархів, що ми не вибираємо місце народження, час, навіть країну, ми вибираємо лише одне – бути людиною чи бути потворами. Він людина з великої букви», - сказав Садовий. 
Просто біблійне - Людина з великої букви Березюк голодує, а Садовий, який за понад 10 літ на чолі Львова догосподарювався до екологічної катастрофи, – ні. А обіцяв в Чорнобиль наше сміття возити, в Польщу євросоюзну. І ніц. 

І меморандум не працює. Не приймають районні центри львівське сміття. Навіть за гроші. Бо нащо їм наші мухи? Зрештою, місцева влада розуміє, що кількість львівського сміття надто велика, і коли наші мухи обсядуть місцевий люд, перші, хто дістануть в чоло – місцеві депутати, які погодились приймати тонни непотребу зі Львова. 

Інстинкт самозбереження – велика сила. На сесії міської ради Миколаєва відбулось голосування щодо прийому львівського непотребу на місцевий полігон побутового сміття.   

За словами міського голови, так звані «ворожі» партії до Садового проголосували «за» те, щоб приймати сміття, а представники фракції «Самопомочі» у повному складі проігнорували голосування: один депутат не прийшов на сесію, другий – утримався, а третій просто втік із зали. Це все відбувалось в той самий час, як практично герой України пан Березюк важив життям, щоб врятувати Львів від сміття, відмовившись від хліба насущного, дай йому днесь.

«Загалом, ми готові були приймати 40-50 тонн львівського сміття щодня, - додав  мер Миколаєва Андрій Щебель. - «За» проголосувало 13 депутатів, якщо б додати три голоси від «Самопомочі» - все було б добре. Мені це просто набридає. Чи я повинен переконувати «Самопоміч» у тому, що зі Львова потрібно вивозити сміття? Це нонсенс!»

Тим часом, в Кабміні пообіцяли, що готові виділити 50 мільйонів гривень на облаштування полігону для львівського сміття. Про це заявив пан Гройсман. Тільки куди вкладати? Місто має опікуватись цим полігоном, визначити місце, розробити проект. Але, схоже, голодувати легше. Подейкують, що пан Березюк полюбляє таку процедуру. Знаючі люди з Ратуші нашептали, що він любив постити, попиваючи воду з медом. Робив це залюбки і не раз. Очевидно, цього разу «Людина з великої букви» вирішила поєднати приємне з корисним. 

А пан Садовий, який так часто цитує наших владик, міг би підібрати подолок, заправити сподні в шкарпетки і поїхав би в ті самі райони Львівщини, які не хочуть приймати львівське сміття. Що йому заважає? Зрозуміло, що йому цікавіше воювати з Порошенком і Гройсманом (це допомагає не цілком зависнути притухлому рейтингу), а не переконувати голів районних містечок. Але якщо справді переживаєш за Львів – робиш все, щоб львів’янам було краще, а не сподіваєшся, що уряд все вирішить за тебе.

Чомусь подумалось, що якби Стефаник нині писав би свою знамениту «Новину», то починав би словами: «Ві Львові сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свого мера. Він хотів утопити і Березюка, але той голодував і випросився»…

 


Богдан Марциняк Волошин, «Вголос»
Малюнок Олега Коваленка

ІА "Вголос": НОВИНИ