Пан Перший, якого не надто здоровий на голову народ спромігся обрати гарантом, мав глибоко у шоколадній дупі оте гарантування Конституції, оте верховенство права і оту краплину здорового глузду чи моралі. Він взяв собі за особисту забавлянку українське громадянство. Злочинно дав – злочинно відібрав. Десь між тим напіарився і нареформувався. А потім виявився мстивою худобою і знову свідомо зробив із країни позорисько.

Другий приперся «на реформи», а влаштувався повією. Поміг вассалам Першого роздавати гречку на виборчих округах, схарився – спробував гнатися самотиною (не гоже ж якось палкому джигітові сидіти в губернаторах). Пороха змінив на Юлю, Валю, Мустафу енд компані і почав відбілювати те, у що вляпався на власній Батьківщині. Бідним, знедоленим, обкраденим українцям хліба не дав – влаштував «зрєліщє». Із нібито притомного політика – в цинічні циркачі. Рятуйте мене, люди добрі, «баригі безчинствують». А хто ж ти, Ніколозовичу? Допомагаєш баригам робити із країни посміховисько?

Два місяці група навіжених горлала з Європи про «повернення спасителя». У той же час такі ж неадеквати по інший бік кордону обтягували КПП колючим дротом, перекопували дороги, стягували техніку і на коліні ліпили нові закони. «Буде провокація!» –  горлали всі. «Сталась провокація!» – горлають всі. І лаштували провокації ВИ ВСІ! Тітушки грузинські, тітушки українські, тітушки ледь не чеченські. Хто, кого, коли і як – пи*діть на свій смак!

Народ повалив на Краковець. Куплені-не куплені, АТОвці, журналісти, популісти, громадські активісти і ще купа всякої цікавої челяді зібралася на КППшний цирк. Іллюзіоніст Міхо, прогнозовано, всім набздів – пішов лабіринтами. Велосипед-автобус-«Інтерсіті». Краковець – Шегині – Краковець – Шегині – «спасітє-памагітє», помагайте всі. Служи мені, шановна Україно! Ловили активісти, ловили журналісти, ловили навіть прикордонники – і не впіймали. Настало дно. Добірна тусовка повалила до кордону по ведмедя. Схопила – й понесла. На каву до Андрійка. Полизались, поселфлись, порадились, нажерлись, всьо.

А фішка в тому, що стався капець. Держава, яка ото декларативно незалежна, яка нібито йде в Європу, яка пропагує якісь там цінності і якось боронить східний кордон від агресора, тупо підтвердила, що її нема. Кордону нема. Охорони нема. Закону нема. Будь-хто і будь-як за першої ліпшої нагоди повалить на прорив. І прорветься. Бо ніхто йому не заперечить. Бо воно нікому не треба.

Навала політиканів погнала переправляти «спасителя» через кордон. Сьоми, юлі, валєнтіни, поламані дерев'янки і навіть окремі бепепешники-фрондисти. Патріоти, державники, достойники? Понеслися по дешевий піар на кісточках неньки. Сама тільки Юля не так давно прогнулася під путлєра і «не помітила» злочинного вторгнення в Грузію, а тепер подумала «по-іншому» і пішла наводити порядки. Увесь той десант вдався до ганебної перверзії, аби тільки посвітити остогидлим писком перед українцями. Перед сліпими й неспроможними виборцями, які раз за разом обирають дно. Які валять напролом, які товчуть прикордонників, які йдуть на злочин, щоб вкотре протягти до влади амбітну ницість.

 

А в той час при владі вже сидить те саме. Вже обране, від початку спаскуджене і аж ніяк не народне. Воно нібито боронить країну, нібито воює з агресором. А насправді не спроможне закрити кордон бодай для жмені мирних чоловічків. Воно волає про допомогу, воно просить США, воно лягає під Меркель і всю європейську компанію. А кому воно таке треба? З такими «батьками» Україну сприймали, сприймають і будуть сприймати за неповноцінний придаток, який випадковим чином назвався державою. «Дивіться, її нема!»

Нині геращенки, шкіряки та інші коритники дякують доблесним стражам закону, аваківським хранителям порядку і безпеки, що таки вберегли любих українців від крові. Так, за нової влади вони й справді працюють «по-новому»: юну голу дівку, що вийшла показати світові: дебіли обоє! – звалили підніжкою, накинулись горою і ногами заштовхали до службового авто. Так, учора вони доклали неймовірних зусиль, щоб тупо бездіяти. Їх прорвали, побили, погромили? Чи вони стояли оленями, заявляючи, що їх «щемлять»?

Міхо кидається на Пороха. Порох мовчить. Дає вказівки і списує все на Авакова. Аваков щиро собачиться скрізь з усіма і дякує Богу, що врятував цілий світ. Вони всі фарисеї, вони всі тримають Україну глибоко у ... А обкурена нація по черзі аплодує кожному з них. Гидота.

Склалася ідіотична ситуація і навряд чи нам вдасться розплутати все до кінця. 10 вересня 2017 року справді сталась подія: Україна зганьбилася. Привселюдно. А що було б, якби ще й Ківа виконав свою обіцянку? Пам'ятаєте, цей, як би то пом'якше, злегка ееее….екзальтований чоловік обіцяв на кордоні усіх постріляти?

Коротше. На кавунову баржу їх усіх. І в бермудське плавання.    

 

Яна Федюра, «Вголос»

Малюнок Олега Коваленка

ІА "Вголос": НОВИНИ