Добра є. Раз ви база, то покличте мені на дріт генерала Маттіса. Як такого не знаєте? Подурілисте? Тата свого не знаєте?! То я фіґурально. Ентшульдіґунґ.

Мусите його знати, бо то міністр оборони Гамерики! Спеціяльно для вас кажу. Очі вам отворю. А вас часом ФСБ не слухає? Поставте си глушилки. То помічне. В нас біля Юра ві Львові як совєти вишки поставили, то глушили всьо – і радіо Ватикан, і Радіо Свободу, і Голос Гамерики, і цьотку Галю, бо мала жилізний міст в писку на зубах і він сі дуже грів, як ті вишки відправу з Ватикану глушили...

То шо, не покличете вуйка Маттіса? Курча ляґа з тими американами. А я го' хтів спитати... Вас точно не слухає ФСБ? Нє? Чуєте, але то так між нами. Цілком. На Бога. Може, ви знаєте – там в тій Сирії, де покавальцували на корм для псів тих рускіх з армії Ваґнера, там ся лишили ті машинґвери, що так ладнє тнут хлопа на фарш? Бо мені дуже тра. Бігме. На Біблії присягну. То не жарти. Пан вшистко розумє?

Нє, я не возьму гріх на душу. Борони Боже. Я до сповіді ходжу, до причастя і два рази на прощу в Крехів ходив. Нікого вбивати я не буду. Присягаю і в поперек, і попіздовж. Просто мені дуже тра той гелікоптер. «Апалачі», чи як його там. Шось таке з індіянами пов'язане. Нє, індіянів не тре, мені ту машинерію на годину треба. Ніц страшного – я би закликав надвір сусідку цьотку Ірку, її кривого старого, і всі їх вар'яцкі виплодки. І в тій хвилі просто з-за моєї хати най би вилетіла та «Апалача» і вгатила зі всіх стволів по стайні цьотки Ірки. Щоби тіко пір'я летіло! Бо, курва, ви не повірите – вона має такі прикрі кури, що зрицькали мені весь город, забили двох кролів, а їдну таку ладну крільчиху Зеню збезчестили і та сі повісила на клямці. Най би потяли стодолу на тріски, щоби сусіди з тих дощок росіл варили, а не мою кров пили! Натюрліх! Андестен?

А я заплачу! Я з порядної галицкої родини, що ви – кладу 100 американських грошей і 5 єврів. Правда, польськими копійками...

То що, порішаємо ту справу? Я ще виставлю поважно, братова таку моцну самогонку жене, що пляшка всередині горит і плавитцця. Залатвите мені той гелікоптер. Помімо грошей – харчі мої. Жінка ще добре вроки знімає, може яйко викотити, віск злити... Га? А може? Ще 5 дольців докину. Га?

Та шо ви за база така! Як овочева? А я думаю, що ви ніц по-американському. Куррррва, то мені Мілько дав телєфон овочевої бази на Городоцкій! А кров би його нагла залила! Ще би мені номер Вагнера дав... Ну, нічо. Ще буде нагода з Маттісом поговорити – Вагнер сі не вспокоїт. Шляк би його ясненький трафив. І цьотку Ірку разом з ним і курми...

Богдан Марциняк Волошин

Малюнок Олега Коваленка

ІА "Вголос": НОВИНИ