То ж коли варто очікувати реальних судових вироків для топ-корупціонерів? І чи варто взагалі? Про це кореспондент «Вголосу» розмовляв з народним депутатом Андрієм Іллєнком, політологом Олесем Донієм та соціологом, директором соціологічної служби «Український барометр» Віктором Небоженком.

За закон про Антикорупційний суд таки проголосували. Це все, що потрібно для його роботи?

Андрій Іллєнко:

Я голосував за створення Антикорупційного суду, але у мене немає ілюзій щодо ефективності його роботи. Голосування за Антикорупційний суд – це лише перший крок. Попереду буде довгий процес з формування суду. Вже зараз зрозуміло, що на кожному етапі буде затягування і спроби зманіпулювати, щоб зробити цей судовий орган залежним від влади. До того ж, сам законопроект, за який проголосували у Раді, не ідеальний.

Олесь Доній:

Створення Антикорупційного суду буде максимально затягуватись, адже голосування у Раді – це ще не все. Далі ще має бути подання Президентом України та прийняття Верховною Радою закону про утворення Вищого антикорупційного суду, як того вимагає визначена Конституцією процедура формування нових судів; внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», щоб роз'яснити порядок добору та призначення суддів до Вищого антикорупційного суду і привести його у відповідність із прийнятим законом; рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про оголошення добору кандидатів на посади суддів; рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про утворення Громадської ради міжнародних експертів. Антикорупційний суд запрацює тоді, як до нього оберуть 35 суддів.

«За цієї влади Антикорупційний суд не запрацює»

Коли це станеться?

Віктор Небоженко:

В Україні є два судових органи, «поведінку» яких неможливо передбачити – Конституційний суд і тепер –  Антикорупційний суд. Я навіть не сумніваюсь, що через певний проміжок часу Конституційний суд прийме рішення, що створення Антикорупційного суду є неконституційним. Дивлячись на політичну ситуацію в Україні, я не думаю, що Антикорупційний суд запрацює, чи навіть зможе приймати важливі для боротьби з топ-корупцією рішення. А без нього діяльність НАБУ, НАЗК, САП, ДБР не мають сенсу.

До нового року Антикорупційний суд точно не запрацює. Його робота буде реальною лише після того, як пройдуть вибори і зміниться влада, яка буде готовою до такого суду. Ця ж влада затягуватиме процес його створення, адже кланово-олігархічна еліта на чолі з Порошенком не хоче, щоб в Україні з'явилися об'єктивні розслідувальні та судові органи. Вони банально бояться.

Олесь Доній:

Процес створення Антикорупційного вже на теперішньому етапі є затягнутим. Його можна було утворити щонайменше півроку тому. А тепер робитиметься все, щоб цей суд не зміг нормально запрацювати до завершення каденції Петра Порошенка.

У мене є сумніви, що цей суд взагалі коли-небудь почне працювати. Навіть якщо його все ж запустять, то там судитимуть третьорозрядних чиновників. А людей, які є топ-корупціонерами, традиційно ніхто не чіпатиме.

Те, чи зможе цей суд ефективно працювати, коли влада зміниться, – теж під знаком питання. Все залежить від того, хто прийде до влади.  Бо ця Верховна Рада, президент Порошенко не можуть і не хочуть боротися з корупцією.

Андрій Іллєнко:

Закон про Антикорупційний суд дає можливості для різних маніпуляцій: основна боротьба попереду, бо важливо, яким буде цей суд. А перемога над корупцією неможлива без ліквідації олігархічної системи, яка є основою корупції.

Суд не створять швидко: буде затягування з відбором суддів, скандали, влада намагатиметься змінити закон так, як вигідно Порошенку. Можливі проблеми із створенням Громадської ради міжнародних експертів. Адже ця Рада у законі Порошенка прописана, як придаток до Вищої кваліфікаційної ради судів. Через ці фактори створення Антикорупційного суду затягнеться на дуже невизначений час.

Чи буде Антикорупційний суд, за який проголосували у Раді, незалежним?

Олесь Доній:

Президент Петро Порошенко має вплив на всі структури правоохоронної системи та судочинства, включно з Антикорупційним судом. На деякі він має формальні впливи, а на інші – реальні.  

Третину кандидатів на посаду антикорупційних судів подає особисто Президент, третину плюс один – Верховна Рада,  третину – з’їзд суддів: Громадська рада міжнародних експертів (сюди ввійдуть прокурори, судді або слідчі з досвідом роботи за кордоном) та Вища кваліфікаційна комісія суддів. І оцей з'їзд суддів повинен усіх цих кандидатів на посаду антикорупційного судді затвердити. Якщо ж, за результатами розгляду, кандидат не набере 9 з 16 голосів членів ВККС та 3 із 6 голосів членів ГРМЕ, претендент не пройде конкурсного відбору.

Є ще нюанс щодо формування Громадської ради міжнародних експертів: кандидатів мають подавати міжнародні організації, з якими співпрацює Україна в сфері боротьби з корупцією, а затвердити перелік цих організацій повинна Вища кваліфікаційна комісія суддів, на яку має вплив Порошенко.

«Те, що сьогодні називають «реформою судів», – це фейк і маніпуляція»

Створення Антикорупційного суду апріорі означає, що всі інші українські суди – корумповані?

Віктор Небоженко:

Факт створення Антикорупційного суду – це ляпас по українській корумпованій судовій системі. Те, що за Антикорупційний суд проголосували народні депутати, – це дуже добре. Адже те, що такий суд створили, справді означає, що інші суди в Україні є корумпованими. Це важлива політична складова. Тепер ніхто не сумнівається, що всі судді в Україні беруть хабарі, а їхнім рішенням не можна довіряти.

Андрій Іллєнко:

Так, всі суди в Україні корумповані. Про це знають ті громадяни України, які мали неприємність зустрічатись із українською судовою системою. Так не повинно бути – і для цього потрібна реальна судова реформа. Бо те, що сьогодні називають «реформою суддів», це фейк і маніпуляція. Для того, щоб суди були чесні, потрібно провести повну люстрацію нинішніх судів, у подальшому необхідно переходити до виборності судів першої інстанції. І тоді це буде дійсно нова судова система, яка працюватиме для людей.

«У розвинених правових країнах немає Антикорупційних судів»

В яких країнах світу є Антикорупційні суди?

Віктор Небоженко:

Антикорупційні суди є в багатьох країнах світу, щоправда, вони по-різному називаються: трибуналами, комітетами. Все залежить від політичної ситуації та правових повноважень такого органу в тій чи іншій країні. От у Румунії є Антикорупційний департамент, який саджає за ґрати міністрів, прем'єрів.  Таких судів немає хіба у розвинених правових країнах, як от Велика Британія чи США.

Якщо Антикорупційний суд запрацює, чи є шанси, що хтось з топ-корупціонерів сяде?

Олесь Доній:

Спочатку наші західні партнери вірили, що топ-корупцію можуть побороти звичайні суди та прокуратура. Коли вони усвідомили, що це неможливо – створили антикорупційні органи, які теж не продемонстрували ефективності у своїй роботі. І зараз те, що хтось з теперішніх високопосадовців сяде, – це ілюзія.

У нас так звані антикорупційні органи законодавчо були створені так, що вони не можуть розглядати корупцію президента. А всі корупційні дії в Україні замикаються на президентові та його оточенні. Те, що створенням Антикорупційного суду можна побороти в Україні корупцію, – це ілюзія Заходу. Не можуть кілька антикорупційних установ докорінно змінити ситуацію в Україні.

Віктор Небоженко:

Все ж є шанс, що у разі, якщо зміниться влада, то нові керівники держави будуть зацікавлені у тому, аби посадити за ґрати теперішніх управлінців. Адже це буде їхнім єдиним способом завоювати довіру в Україні та серед міжнародних партнерів.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ