Як розповів Андрій Олексійович в ефірі одного з українських телеканалів, іще наприкінці 60-х років минулого століття він, майбутній урядовець, дивувався батькові, який, переживши голодне дитинство, найпершим пріоритетом вважав повноцінне харчування. З цієї ж причини, на думку пана міністра, 40-мільйонний український народ тепер безбожно проїдає усі свої статки і геть не замислюється над культурою харчування.

Цікаво, що за даними Держстату, українці витрачають на продукти харчування понад 50% свого доходу, а жителі ФРН, до прикладу, – лише 14%. Таку різницю міністр Рева вважає цілком зрозумілою – німці ж бо, за його власним досвідом, їдять якось по-іншому, та й раціон мають зовсім інший.

«Враховуючи те, що ціни на продукти харчування в Україні та Німеччині приблизно однакові, а німці їдять менше (не тому, що не мають можливості, а тому, що в них культура така), то, зрозуміло, що вони витрачають менше», – втовкмачує Андрій Олексійович.

(на фото – щорічний мюнхенський фестиваль «Октоберфест»)

Прозвучить дражливо, але пан Рева, якщо вірити йому на слово, до міністерського крісла міг і не дожити… Далекого 2007-го, перебуваючи на посаді заступника Вінницького міського голови, Андрій Олексійович вперше відвідав із робочим візитом Сполучені Штати. А там – ледь не вмер: у перші три дні їсти було надзвичайно складно (певно, економний Володимир Борисович уже тоді ретельно збирав грошенята на вінницькі дороги, то й виживали його підлеглі, хто як міг).

«У перші три дні я там ледь не помер від голоду. Не тому, що їсти було нічого, а тому, що їсти їхню їжу було надзвичайно складно! Здебільшого зелень…А куди ж без сала та м'яса нашій людині?!» – резюмує міністр.

Нині ж, на щастя, пан Рева узяв собі за кредо добре відомий вислів: «Хочеш змінити країну – почни із себе». Почав. Змінює. Економить як може. Дотримується наджорсткого збалансованого раціону. Цікаво, скільки ж тисяч із його півмільйонної зарплати вціліють після такої жертви?

Але й не Ревою єдиним. Серед шанованих українських урядовців знайшовся ще один любитель продуктових підрахунків – заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. Посадовець вирішив заступитися за свого колегу, заявивши, що його власні «смітникові» дослідження підтвержують: українці не лише переїдають, а ще й забагато викидають. За словами Гримчака, наші співвітчизники мають якусь особливу культуру харчування, через яку змушені витрачати багато грошей:

«У нас є дійсно своя культура прийому їжі, своє уявлення, як це робити. Ну ось я сьогодні їхав на програму, проходив біля сміттєвого бака. Вибачте, але він наполовину з їжею, з тим, що не з'їли. Кавуни, дині, фрукти, ще щось там», – заявив Гримчак.

Виглядає на те, що українські можновладці щодень усе впевненіше відриваються від народу, годуючи його такими от недолугими заявами, провадячи недопрацьовані реформи, протягуючи сумнівні закони і нарощуючи мільярди держборгу, розплачуватись за які змушені будуть наші нащадки.

Але де ж насправді шукати правильне пояснення «харчових» підрахунків Держстату? Про це запитуємо у економіста, директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника.

Держстат каже, що українці витрачають на харчування половину загального доходу, у той час як німці – лише 14%. У чому тут причина?

Середня заробітна плата в Німеччині – 2-3 тисячі євро, а в Україні – трохи більше, ніж 200 євро. Тобто здебільшого українець отримує 10% від зарплати німця. Відповідно до згаданої Вами статистики, виходить, що українець витрачає на їжу понад 100 євро, а німець в той же час – близько чотирьохсот. То ж є різниця?

Насправді ті німці їдять втричі більше, ніж українці. А пан Рева стовідсотково помиляється. То навіть не лицемірство чи помилка. То дурість урядовця, який вже не знає, як йому впоратися із обов'язками, і замість того, щоб іти у відставку, намагається переконати українців, що то вони самі винні. Якщо розвивати таку заяву, то можна взагалі сказати, що українці занадто довго живуть. Це відверта маячня, яка є виявом некомпетентності самого міністра. Та якби у Німеччині хтось із управлінців таке сказав, відразу був би ганебно відправлений у відставку. Наша ж влада останнім часом усі питання вирішує шляхом таких от неадекватних заяв.

Минулого тижня Нацбанк заявив, що через вересневе зростання пенсійних виплат варто очікувати суттєвого росту інфляції. То чого нам чекати на завершення року?

Інфляція буде на рівні 25%. Влада активно розкручує зростання пенсій та мінімальної заробітної плати, але ж задумайтесь – наскільки зростає вартість комунальних послуг! Саме це тягне за собою подорожчання усіх товарів і послуг в Україні. Ціна електрики та тепла закладена у всьому. Ключовим драйвером інфляції є державна монополія на ринку енергоносіїв, унаслідок чого ми постійно переплачуємо за тарифи. Комуналка невтомно росте, а наші олігархи так само невтомно на цьому наживаються.

А яка ситуація буде із доларом? У держбюджеті він закладений на рівні 27,2 грн, а поки ж маємо близько 26 грн…

Думаю, що нас чекає девальвація долара восени і взимку. Сьогодні влада штучно утримує такий низький курс, щоб здерти гроші з наших імпортерів, аграріїв і населення, яке у літній період активно витрачає збереження на відпочинок. Щойно вони зберуть залишки валюти на ринках, гривня почне падати і сягне щонайменше планових показників на кінець року.

P.S.: А в цей час 60% українців, які живуть за межею бідності, безжалісно топчуть гори продуктів… Пане Рево, зробіть щось!

Яна Федюра, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ