Напередодні цих матчів кореспондент Вголосу поспілкувався з президентом Федерації гандболу Львівщини Романом Федишином (на фото справа).
Романе Степановичу, «Галичанка» в останні роки переживала непрості фінансові періоди. Яка ситуація в команді зараз?
На цей сезон команда забезпечена усім необхідним. Матеріальне становище доволі стабільне. Ми пішли таким шляхом, щоб команда не залежала лише від одного спонсора. Окрім нашого генерального спонсора, нам вдалося долучити кількох наших партнерів. Можу запевнити усіх вболівальників, що команда дограє цей сезон і на наступний рік також буде забезпечена фінансуванням. Окрім «Галичанки», у нас є дитячий гандбол, а також ще одна команда майстрів СКА, яка виступає у вищій лізі чоловіків. Підтримка цих команд також лягає на плечі Федерації.
Як федерація допомагає чоловічій команді СКА?
Обом командам допомагаємо фінансово. Щодо чоловічої команди, то наше завдання втримати команду на плаву у вищій лізі. Є надія, що наші дитячі тренери виховають дітей, на базі яких у майбутньому будуватиметься команда майстрів. Для цього потрібно 5-6 років складної роботи. Загалом, особливістю нашого гандболу є те, що грають практично усі наші вихованці. У жіночому гандболі вибудована доволі непогана вертикаль, яка успішно працює.
Свого часу Ви успішно виступали у львівському СКА, а відтак Вашу любов до гандболу пояснити просто.
Так. Я займався цим видом спорту. Гандбол – це жорсткий, цікавий та видовищний вид спорту, який виховує командний дух. За ним велике майбутнє. До того ж, гандбол залишається єдиний ігровим видом спорту, де Україна виборювала бронзові медалі на Олімпіаді.
Повернемося до Галичанки. Чи є поставлено першочергове завдання перед командою стати чемпіоном України?
З тим складом, який у нас зараз є, завдання може бути лише одне – чемпіонство. У нас склад сильний та зіграний, щоправда молодий. Хоч і дівчата ще юні, проте вони уже не перший рік грають разом, і вважаю, що перед ними можна уже ставити серйозні завдання.
Чи не забракне якраз цього досвіду, аби боротися з досвідченішими «Карпатами» за чемпіонство?
Напружених матчів з «Карпатами» нашій команді якраз і бракує. У нашому чемпіонаті мало команд, відповідно і мало ігор. Наших дівчатам потрібно більше ігрової практики, для того, аби професійно рости. Якщо відверто, то досвіду бракує завжди. Це така річ, якої забагато не буває. Незважаючи на це, у минулі роки ми таких завдань як виграш чемпіонату не ставили, а зараз ставимо. Бачимо, що у команді є хороший потенціал.
Чи підете тренерському штабу команди на зустріч, якщо буде необхідність для чемпіонства підсилювати склад?
Наше першочергове завдання – це збереження того складу, який є зараз. З дівчатами ведуться перемовини, вони отримують запрошення і в закордонні клуби. Утім, вважаю, що їм ще рано кудись їхати. Зараз головне їхнє завдання - це підвищення власної майстерності.
Які взагалі у Вас плани пов’язані з «Галичанкою»?
Чемпіонство в Україні. На базі нашого кістяка з головним тренером зробити команду європейського масштабу і лідера українського гандболу.
1 та 2 лютого «Галичанка» в Ужгороді зіграє матчі 1/8 фіналу Кубка ЄГФ. Які завдання команди у єврокубках?
В єврокубках прагнемо здобути міжнародний досвід. На першості Європи серед вузів «Галичанка», представляючи ЛДУФК, виграла цей турнір, тому потенціал у команди хороший. У Кубку ЄГФ наше завдання пройти якомога далі.
Єврокубкові матчі через проблеми з залом «Галичанка» проведе не у Львові, а в Ужгороді…
Це питання хвилює. Відсутність залу – наша проблема. У наших планах є спорудження залу на сихові, однак це питання наразі у перспективі. Щодо палацу спорту «Галичина», то після реконструкції його зробили суто під баскетбол і він є нестандартним для гандболу. На жаль, у Львові немає залу, який би відповідав усім євростандартам.
У суперники «Галичанці» випала херсонська «Дніпрянка». Чи не розчарував Вас цей жереб?
Цікавіше було б зіграти з кимось з європейських команд, однак є правила. Сліпий жереб вибрав нам саме такого суперника.
І на останок, чи не бентежать Вас розмови про те, що зараз жіночий гандбол в Україні переживає не найкращі часи і за своїм рівнем команди далеко не такі як були кілька років тому?
Рівень національного чемпіонату можна побачити в єврокубках і відповідно як виглядають наші команди у порівнянні з іншими. На мою думку, рівень тих команд в Україні, які збереглися, є непоганим. Проблему бачу у тому, що їх є мало. Їх повинно бути 12-15. Хотілося б, що було б більше турів і сам чемпіонат Суперліги тривав довше.
Розмовляв Богдан Пастернак
Фото: Галичина Спортивна
ІА "Вголос": НОВИНИ