Хвиля проросійських заворушень в одній з країн Балтії спричиняє появу «зелених чоловічків» та введення російських військ на територію Литви, Латвії та Естонії. Танкові частини РФ рушають на Варшаву. НАТО не поспішає вступати в конфлікт, побоюючись початку нової світової війни, і намагається вирішити все мирним шляхом. Але росіяни завдають тактичний ядерний удар по столиці Польщі…
Саме такий сценарій відпрацьовували сили НАТО наприкінці 2013 року. А за кілька місяців щось дуже подібне відбулося в Криму. Оскільки Україна не є членом Альянсу, ніхто й не поспішав реагувати на це окупацію.
Далі був Донбас, потім Сирія. Росіяни розширюють свою присутність та театри воєнних дій, проводять масштабні навчання і регулярно чинять провокації у повітряному просторі європейських країн. Паралельно вони запускають інформаційні «торпеди» про нібито відновлення колишніх радянських баз на Кубі та у В’єтнамі і спостерігають за реакцією (бо насправді це зробити нереально). Водночас Крим перетворюють на міліарний форпост, набиваючи його різноманітним озброєнням (включно з ядерним) – насправді це вигідний плацдарм для розширення радіусу дії своїх військ на Східну Європу та Балкани, Чорноморський регіон і навіть Середземномор’я. Таким чином, Росія серйозно посилила свої мілітарні можливості.
Сьогодні потенційно вибуховими, окрім Прибалтики, вважають також Калінінградський анклав (Росія вже запустила «страшилки» про перекидання туди кількох «Іскандерів») та територію Сирії. Саме там може спалахнути масштабне протистояння, здатне перетворитись на глобальний конфлікт.
Альянс тим часом збільшив контингент сил швидкого реагування на своїх східних теренах (зокрема, у країнах Балтії і Польщі), збудував базу системи ПРО в Румунії та збирається облаштувати аналогічну в Польщі. Чому так? Бо воєнні дії сьогодні матимуть свою специфіку.
Це буде або сухопутний марш-кидок бронетехніки при підтримці артилерії (в цих видах озброєнь армія РФ має перевагу над американцями) та десанту, або масовані ракетні удари. При цьому, як стверджують штатівські аналітики, Росія з великою вірогідністю може застосувати ядерну зброю.
Із початком бомбардувань Сирії Володимир Путін фактично розв’язав опосередковану війну із США; обидві надпотужні армії опинились з різних сторін багатополярного конфлікту. І в будь-який момент крихкий мир має усі шанси вибухнути.
Збройні сили США та Росії
Різноманітні джерела подають різні цифри щодо кількості озброєнь, ми звели їх до середніх значень, аби мати змогу порівняти армії та можливості росіян та американців.
|
|
США |
Росія |
|
Чисельність збройних сил |
1 350 000 |
845 000 |
|
Активний резерв |
850 000 |
2 500 000 |
|
Гелікоптери |
7 000 |
1 100 |
|
Винищувачі |
2 270 |
740 |
|
Штурмовики |
2 600 |
1 290 |
|
Навчально-бойові літаки |
2 750 |
305 |
|
Транспортні літаки |
5 220 |
730 |
|
Аеродроми |
13 515 |
1 220 |
|
Танки |
8 325 |
15 000 |
|
Бойові броньовані машини |
25 800 |
27 600 |
|
САУ |
1 935 |
6 000 |
|
Гармати |
1 800 |
4 630 |
|
РСЗВ |
1 330 |
3 800 |
|
Авіаносці |
10 |
1 |
|
Підводні човни |
71 |
59 |
|
Фрегати |
15 |
4 |
|
Есмінці |
62 |
13 |
|
Корвети |
0 |
74 |
|
Сторожові кораблі |
13 |
65 |
|
Ядерні боєголовки |
7 100 |
7 700 |
Американські військові аналітики звертають увагу на те, що армії РФ та США переслідують різну тактичну мету. Так, на відміну від американців, які оперативно перекидають наступальні авіаційні сили морем у різні куточки світу (авіаносцями), росіяни нарощують свій підводний флот як складову ракетно-ядерного потенціалу. А замість тактичної авіації Москва воліє оперувати стратегічними бомбардувальниками-ракетоносцями та намагається розбудовувати ешелоновану систему ППО.
Сценарії війни
Ми зібрали декілька можливих варіантів розвитку подій, коли конфлікт між Білим домом і Кремлем переходить в гарячу фазу.
Варіант 1. Занадто добре, щоб бути правдою.
Спочатку будуть сухопутні операції Путіна проти сусідів і блеф без хороших карт. Звичайно, американці не будуть тими, хто завдасть перший удар. І навіть якщо Путін наважиться використовувати ракети з ядерними боєголовками (а я вважаю, він наважиться), і навіть якщо половина цих ракет стартує, США прекрасно захищені системою ПРО. Хоча насправді російські ракети з ядерними боєголовками знаходяться в жахливому стані - термін зберігання і бойової дії більшості з них закінчився ще в 1997 році. Тому в разі гіпотетичного ядерного конфлікту лише мала їх частина долетить до мети, деякі вибухнуть, навіть не покидаючи шахт.
Відповідного ядерного удару з боку Штатів не буде. Якщо президентом США на момент ядерної атаки Росії все ще буде Барак Обама, він обов'язково вибере гуманний спосіб. Тому спочатку в Росію прилетять бомбардувальники-невидимки (B-2 STEALTH), розбомблять військові об'єкти і заводи. Прилетять нові електромагнітні дрони CHAMP і електромагнітним імпульсом назавжди відключать всі електронні пристрої в найбільших містах РФ. Все, ласкаво просимо в середньовіччя! Наближені Путіна і він разом з ними або втечуть (КНДР, Іран, Сирія, Венесуела), або будуть ховатися в якомусь бункері стільки, скільки зможуть. Вся війна з Росією буде тривати 10-20 днів з моменту нанесення країнами НАТО перших ударів. І тільки одне питання дуже хвилює Пентагон: хто від Росії буде підписувати акт про капітуляцію?
Цей напівфантастичний сценарій опублікував у Facebook досить популярний блогер, який називає себе радником Пентагону, колишнім рейнджером Девідом Джубергом. Щоправда, достовірність існування такої реальної людини нічим не підтверджена.
Варіант 2. Війна в Україні. Усе вирішить авіація
Згідно зі сценарієм американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor (яку називають «тіньовим ЦРУ), російські і західні сили можуть вступити в прямий конфлікт в Україні. У випадку відкритого вторгнення РФ найдоцільнішим способом вогневого впливу на театрі військових дій стане використання авіації.
Авіаційні сили і засоби США (очевидно, за участю країн НАТО) будуть розгорнуті на базах у Східній Європі. Насамперед йдеться про велику кількість винищувачів та штурмовиків, яким доведеться не тільки знекровлювати російську наземну ППО перед сухопутним наступом, а й боротися з російською авіацією, яка підтримує просування їхніх військ. Цю задачу першими почнуть виконувати три ескадрильї F-15, що зараз базуються в Лейкенхіті в Британії, дві ескадрильї F-16 (знаходяться в Італії на ВВБ Авіано), і одна ескадрилья F-16 (авіабаза Шпангдалем в Німеччині).
Наявність високоточної зброї та чисельна перевага у кількості ВПС дозволяє прогнозувати перевагу американців у повітрі. Відтак росіян мали б змусити відступити.
Варіант 3. Вторгнення в Прибалтику, удар по Швеції.
Foreign Policy публікувало результати військових ігор, що проводились американським аналітичним центром Rand Corp в 2014-15 роках. Виявилося, що сили НАТО в Європі програють російській армії. Найімовірніший сценарій – вторгнення РФ в Прибалтику. В ході численних ігор сили Москви через 36-60 годин вже стукали в ворота Талліна або Риги, а війська США і Балтії разом з американськими ВПС зазнали великих втрат. У відповідь США і НАТО можуть:
а) контратакувати, що загрожує крайньою ескалацією конфлікту;
б) пригрозити Росії масованим ударом (включаючи ядерний);
в) визнати поразку і вступити в нову холодну війну.
Втім, досить семи бригад (з них три важкої бронетехніки), підтримуваних авіацією і артилерією, щоб запобігти подібному сценарію. Утримання додаткових сил обійдеться в 2,7 млрд. доларів на рік. Міністр оборони США Ештон Картер недавно оголосив про плани розміщення в Східній Європі двох бригад важкої техніки. На все витратять 3,4 млрд. доларів, що в чотири рази більше, ніж планувалося. Росія пообіцяла «відповісти», але «не симетрично» – занадто дорого.
Паралельно зі сценаріями конфліктів існують і абсолютно інші думки: що Росія відверто блефує, в той час як її військовий потенціал вже практично зруйновано (не в останню чергу через розрив зв’язків з Україною); що нагнітання ситуації вигідне насампред військовим – таким чином вони добиваються збільшення видатків на армію.
До речі, американський міністр оборони Ештон Картер наприкінці вересня заявив, що Пентагон витратить $108 млрд. у наступні п’ять років на модернізацію ядерної зброї. Мовляв, вона необхідна для стримування Росії та інших потенційних агресорів. «Сьогодні найбільш імовірним застосуванням ядерної зброї може бути не масивний «ядерний обмін» у стилі класичної холодної війни, а швидше нерозумне вдавання до більш дрібних, але все ж грізних атак, приміром, від Росії або Північної Кореї», — зазначив Картер.
Варіант 4. Ядерний апокаліпсис
Існує кілька сценаріїв застосування ядерної зброї – від обміну окремими ракетними пусками до американської програми Prompt Global Strike («Блискавичний глобальний удар»): масованого ракетного (неядерного) удару по будь-якій країні світу протягом 1 години.
Однак моделювання довело: будь-яке застосування ядерної зброї сьогодні в підсумку дає повне знищення людства на Землі. І про це варто пам’ятати насамперед тим главам держав, в руках яких знаходяться ключі до «ядерних валізок».
Ігор Козій, Військовий експерт Інституту євроатлантичної співпраці
Зараз відбувається спроба використати чергові конфлікти у своїх інтересах: американські військові пробують привернути увагу до себе, Росія це робить для досягнення певних ідеологічних цілей. У США, на відміну від України, багато речей вирішуються цивільними – це президент, міністр, їхня рада нацбезпеки й оборони. Тож військові постійно актуалізують свої питання: що фінансування потребує розвідувальний компонент, що зростають потреби у сфері радіоелектронної боротьби.
А щодо глобального конфлікту, то загалом я б повністю не виключав імовірність цього загострення. На Україні це все наразі навряд чи позначиться. Хоча певним чином ми вже є театром бойових дій, у тому числі між Штатами і Росією: адже у цих усіх загостреннях, які відбуваються у нас, одним з важелів тиску є Сирія. Її біженці використовуються як інструмент тиску на Європу і на США, оскільки вони також задіяні певним військовим компонентом.
Врахуйте, що з’явилась певна гібридність війни: вона з’явилась через слабкість політиків, і тому, що ніхто не хоче реальної війни. Відкритої конфронтації нема, а є така напіввідкрита, хитра конфронтація. І такого, щоб І механізована дивізія США пішла в атаку на Кантемирівську дивізію, такого ми не побачимо 100%.
Олексій Арестович, військовий експерт
Можуть бути окремі інциденти навколо Сирії. Можуть бути провокації в районі країн Балтії з боку Росії. Але я не думаю, що це виллється навіть у збройне зіткнення, тому що співвідношення сил сильно не на користь Росії. Конфлікт Америки з Росією – це як зіткнення рецидивіста, який відсидів за 5 убивств, із першокласником в окулярах: США розірвуть Росію, там просто немає шансів. Це оцінка не тільки моя, але й російського віце-прем’єра Дмитра Рогозіна – він сказав, що Росія програє війну НАТО, або Сполученим Штатам за 6 годин. А я їм даю 26 годин, тому що я їм, ну… співчуваю.
Застосування ядерної зброї абсолютно неможливе. Це зброя стримування, і вірогідність її застосування – менша нуля. Пам’ятаємо фольклендський конфлікт, численні арабо-ізраїльські та індійсько-пакистанські конфлікти, але ядерну зброю там так ніхто й не застосував.
Найбільш вірогідний сценарій – це коли американські або коаліційні сили завдають удару по військам Сирії (Асада), і росіяни спробують їх захистити – наприклад, збивати літаки, ракети. При цьому вони самі стануть ціллю для ураження, американці по них влуплять, і на цьому все закінчиться. Тому що росіяни не здатні протистояти американцям, ні в повітрі, ні на землі.
Україна в такому конфлікті не стане ні засобом розміну, ні театром військових дій. Насамперед тому, що Росії немає чим наступати. Навчання під українськими кордонами – це спроба військового шантажу, називається «тримайте мене семеро». Насправді ж війська Росії, які розкинулися від Калінінграда до Чорного моря - 330 тис. осіб. У нас зараз армія 200 тисяч, з усіма силовиками – 400 тис. Щоб наступати, треба мати співвідношення 1:3, а в такій ситуації як на Донбасі, де є щільна міська забудова, потрібно мати 1:6, або й 1:8. Росія – промислова машина із виробництва понтів.
Тобто замість ІІІ світової, думаю, буде інформаційна світова війна – дуже багато розмов, залякувань і т.ін., що «ми тут усіх порвемо», за ці 2,5 роки українці навчилися давати правильну оцінку цим заявам.
Юрій Сколоздра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ