Вітчизняні корупціонери проти європейців?
Все почалося з того, що ірландська компанія Ryanair - найбільший у Європі бюджетний авіаперевізник, яка минулого року вийшла на перше місце в світі за кількістю пасажирів на міжнародних рейсах, зібралася здійснювати польоти з України. Компанія відома низькими цінами на авіаквитки – на рівні 15–20 євро. Однак, 10 липня Ryanair офіційно заявив, що не буде літати з України.
«Ми жалкуємо з приводу того, що аеропорт Києва продемонстрував, що Україна ще не є достатньо зрілим або надійним місцем для інвестицій», – прокоментував головний директор Ryanair Девід О'Браєн. «Бориспіль» обрав захист авіакомпаній з високими тарифами, зокрема МАУ, і позбавляє українських споживачів доступу до низьких тарифів в Європі. Львівський аеропорт також «потрапив під роздачу», адже незважаючи на раніше укладену угоду, Ryanair заявила, що йде з усієї території України, а існуючі рейси - скасовує.
Ця новина викликала бурю громадських звинувачень керівництва аеропорту «Бориспіль» та вітчизняних чиновників, які «настільки жадібні і корумповані, що не дають нормально працювати в нашій країні європейському бізнесу». В соцмережах навіть почали з'являтися конкретні прізвища тих, «хто не дає українцям нормально жити, а саме директор аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін і олігарх та власник «МАУ» Ігор Коломойський. Провідні демократичні активісти закликали покінчити з корупцією у «Борисполі», вигнати корумпованого начальника аеропорту і дати нарешті простим українцям можливість літати за 20 євро, так як усі європейці, а не за 400 доларів, як встановлює монополіст «МАУ».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян, однозначно ставши на бік європейської Ryanair, навіть розпорядився звільнити начальника бориспільського аеропорту. Ситуація навколо лоукостера загострилася настільки, що Уряд особливим рішенням доручив розібратися з цією проблемою і розглянути питання збереження Ryanair на українському ринку авіаперевезень. Мабуть, ірландська авіакомпанія ще ніколи не відчувала до себе такої уваги мільйонів людей та спеціальних клопотань найвищих урядовців.
Європейські аферисти?
Водночас, в інформаційному просторі з'явилося чимало спростувань, які подають Рябікіна професіоналом, який не погодився на здирницький для держави контракт від європейських аферистів. Зокрема, таку думку відстоює журналіст Павло Контрактович. В європейській пресі є чимало скандальної інформації про політику Ryanair, яка використовувала подібні прийоми десятки разів. Окрім того, сама компанія не така дешева та доступна, як здається зачарованим європейською пропагандою наївним українцям.
У більшості країн Європи Ryanair літає з периферійних аеропортів, де готові виконати його умови в обмін на пасажиропотік. Пасажирам іноді доводиться їхати понад сто кілометрів із реального аеропорту до столиці країни чи місця призначення, вказаного в їхньому квитку. Якось Ryanair пропонував політ до Відня рейсом під назвою «Братислава – Відень», хоча Братислава є столицею сусідньої Словаччини і знаходиться за 80 кілометрів від Відня. Майкл О'Лірі, гендиректор Ryanair, став героєм скандальних зпаголовків світової преси: він відомий тиском на конкурентів, шантажем, неправдивими заявами. Все це заради одного: зменшити експлуатаційні затрати Ryanair - коштом спочатку аеропортів, а потім і пасажирів. Колись він навіть пропонував пускати пасажирів під час польоту в туалет за гроші.
«Ryanair – це не Санта Клаус, який приніс українцям у мішку дешеві авіаквиточки, а злі й жадібні чиновники його не пустили на поріг. Це класична акула капіталізму, яка живе за рахунок максимального обгризання як партнерів, так і клієнтів. Від аеропортів шантажем та інтригами вимагають максимальних знижок. А пасажирів возять за принципом: напхати побільше, везти якнайдешевше, в дорозі не годувати» – зазначає П. Контрактович.
Водночас, опублікований список вимог ірландського лоукостера, які отримав аеропорт «Бориспіль», цілком відповідає образу цієї компанії: безкоштовна аеронавігація, безкоштовні стоянки для таксі, безкоштовні площі для реклами, безкоштовна оренда площ в терміналі, безкоштовна земля для будівництва готелю, безкоштовні офіси для служби оренди автомобілів, ставка аеропортового збору на пасажира на 4 роки у розмірі 7,5 доларів (в той час як інші компанії платять втричі більше), а також 60-денне кредитування з боку аеропорту. Згаданий директор «Борисполя» Павло Рябікін зауважив, що контракт з цим лоукостером був відхилений, оскільки загрожував аеропорту втратами на два мільярда гривень. То ж «українські професіонали» гідно захистили державний бюджет від афери «міжнародних шантажистів» й не дали себе обдурити. Натомість позиція міністра Володимира Омеляна ну цій ситуації нагадує лобізм інтересів Ryanair на шкоду інтересам України.
Український рахунок
Очевидно, що правда у цій битві інтересів перебуває десь посередині. Зрозуміло, що Ryanair не зовсім відповідає мріям українців про турботливу та чесну європейську компанію. Але й продовжувати літати закордон 300-400 доларів, збагачуючи олігарха-монополіста, для найбіднішої нації Європи також недопустимо.
Як зазначив письменник та мандрівник Андрій Любка: «в заручниках прибутковості однієї державної установи (аеропорт «Бориспіль») опинилася ціла країна. Збитки чи прибутки Ryanair мене цікавлять в останню чергу. Бо мені передусім ідеться про можливість подорожувати, здійснювати робочі поїздки, зрештою просто мати певність у тому, що будь-якої миті я можу придбати квиток на літак за притомні гроші. Якщо держава має задля цього надати безпрецедентну знижку, звільнити від податків чи навіть доплатити авіалініям – то хай так і буде. Я літав у Нідерланди за 15 євро, а в Швецію – за 10. Свого часу в Польщі за переліт із Вроцлава у Варшаву на Ryanair я заплатив 5 євро. Я не знаю, чи Угорщина, Польща й Словаччина доплачують аеропортам і лоукост-авіалініям. Більше того, мене це навіть не цікавить. Мої польські, угорські й словацькі однолітки заробляють в рази більше за мене, але можуть літати Європою за мізерні гроші. Мене ж у моїй країні такого права позбавляють, бо це невигідно аеропорту. Або його директору. Або, як подейкують у соцмережах, директору цього директора – відомому олігарху».
Українці опинилися у ситуації, коли доводиться обирати між інтересами держави та інтересами народу – простих громадян, які давно чекають дешевих авіаперевізників. Для державного аеропорту «Бориспіль» контракт з ірландським лоукостером є невигідним та збитковим і загрожує втратами державного бюджету. Але для українців наявність авіаперевезень за 20–30 євро, особливо в кризові часи падіння рівня життя - надзвичайно потрібна. Основне завдання та призначення держави – працювати на благо народу, створювати умови, вигідні для народу. У нас же чомусь народ завжди змінювали державою – мільйонам українців відмовляють у польотах за 20 євро тому, що державному підприємству це не вигідно.
Хоча, можливо, українці занадто довго і надто багато жертвували задля держави: на будовах радянських п'ятирічок, на фронтах обмежували себе і у всьому чекали світлого майбутнього в роки Застою, і все було заради держави. А сьогодні – заради аеропорту «Бориспіль». Можливо, настав час державі подумати й про простих українців, навіть якщо для цього доведеться дати комусь щось безкоштовно.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ