Сьогодні, 22 вересня, в багатьох містах України пройдуть акції протесту торговців вживаного одягу. Зокрема, у Львові мітинг відбудеться біля пам’ятника Тарасові Шевченкові о 15.00.
Окрім того, в Києві працівники ринків секонд-хенд спробують передати в Кабмін свої вимоги. Формулювати свої вимоги їм буде тяжко, оскільки як саме буде уряд боротись з вживаним одягом наразі не зрозуміло.
Законодавчі джунглі
Вперше ідею заборони «секонду» озвучив прем’єр-міністр України Микола Азаров під час презентації проекту Податкового кодексу. Саме вживаний одяг визначили основною загрозою вітчизняному легпрому.
Щороку в Україну ввозиться товарів секонд-хенд по 2 кг на кожного мешканця України. Так, в 2002 році в Україну офіційно було ввезено 56 тис. тон, в 2007 р. - 77 тис. тон, в 2008 р. - 91,1 тис. тон, в 2009 - 71,5 тис. тон, а за перше півріччя 2010 р. обсяг його імпорту досяг 39,6 тис. тон (на суму 39,3 млн. USD).
Увесь товар можна поділити на декілька видів – це сильно-зношений одяг, ношений одяг в хорошому стані і сток – новий одяг. Законодавчо продаж вживаного одягу не визначений як окремий вид діяльності.
«Поняття «секонд-хенд» в українському законодавстві не закріплено, однак з метою імпорту подібного товару на територію України застосовуються положення Закону України «Про гуманітарну допомогу». Правова регламентація ввозу «гуманітарної допомоги» в Україну здійснюється, перш за все, Митним Кодексом України та декількома правовими актами, прийнятими Державною Митною Службою України», - розповів в коментарі Вголосу керуючий партнер ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл» Віктор Мороз. - «Крім того, ввіз «секонду» в Україну частково врегульовано інструкціями санітарно-епідеміологічної служби України».
Дивує, чому про «секонд» заговорили під час презентації Податкового кодексу. «Податковим кодексом така заборона введена бути не може, оскільки його призначенням є врегулювання податкових правовідносин, а не митних», - додає Віктор Мороз.
Щоправда, проект кодексу передбачає обмеження для фізосіб на єдиному податку, а саме обмежує річний товарообіг до 300 тис. грн. Як розповідають самі продавці, це означає, що денна виручка в магазині має не перевищувати 1 тис. грн., а зазвичай вона є більшою.
Кому заважає «беушний» одяг
Разом з тим, у голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського основна претензія, що під виглядом секонду ввозиться новий одяг. «За нашими даними, під прикриттям секонд-хенду в країну завозиться контрабанда. Під виглядом ношеного одягу привозять нові речі, які продають в стокових магазинах, як уцінений товар. Завозите нове – значить, платіть мито 20% за ввіз і конкуруйте з нашими фабриками на рівних», - пояснював нещодавно Бродський.
Щоправда, не зрозуміло чому вина за відсутність контролю на митниці лягає на продавців вживаного одягу і чому легальний бізнес має закриватись через наявність контрабандного.
Також не відома практика заборони «секонд-хенду» в інших країнах. «Випадки заборони ввозу вживаного одягу в інших країнах невідомі. Таким чином, влада під благими намірами знов створює проблеми для «пересічного» громадянина», - розповідає юрист Віктор Мороз.
Через це складається враження, що секонд-хенд свідомо заганяють в тінь. Та й самі представники цього бізнесу не приховують, що єдине чого доб’ються чиновники – зростання цін та поширення нелегальних схем ввозу. Зараз більшість реалізаторів – як продавці на ринках, так і великі магазини працюють через оптові бази і рідко коли займаються імпортом самі. Саме на ці бази і вплине можливе обмеження імпорту.
Ще одна версія такої активності урядовців – нещодавні візити Віктора Януковича до Піднебесної, адже по ціні секонд-хенд скоріше є конкурентом китайському «ширпотребу», а не вітчизняному виробнику.
ІА "Вголос": НОВИНИ