Сергій Гриневецький – народний депутат, Блок Литвина. Учасник Міжнародної конференції "Європейська інтеграція України та відносини з Росією: виклик чи взаємосумісність" у Львові.
Сергій Рафаїлович, якою буде Ваша реальна оцінка кризової ситуації в Україні, бо одні політики стращають народ тим, що у нас все дуже-дуже погано, а інші, навпаки, схильні до безпідставного оптимізму в її оцінці?
Скажіть буд ласка, в якій державі світу, де криза так вийшла на поверхню, голова Нацбанку їде у відпустку? Вся проблема полягає в тому, що у нас, нажаль, всі інститути влади політизовані та корумповані. Головна проблема держави не фінансово-економічна криза, а тотальна корупція, яка поглиблює тінь і не дає легітимним інститутам влади, хоча, на мою думку, вони всі напівлегітимні, скоординувати свої дії через надмірну політизацію і запропонувати національний проект виходу із цієї ситуації.
Сьогодні криза – це у основної маси населення, а у тих 5 відсотків, хто володіє власністю в державі, бо вони бізнес весь побудували на державній власності, я б не сказав, що вони відчувають цю кризу. В них – тимчасові негаразди, пов’язані з остаточним "дерибаном" власності і бюджету, а також банківської системи. Розумієте, ніхто не може пояснити, що ж відбулося з Промінвестбанком і банком Надра.
Тому проблема полягає в політичній системі. Вона недосконала. Недосконала тому, що свого часу не завершили політичну реформу. Подивіться, центр у нас живе по парламентсько-президентській республіці, а міста – навіть і не зрозуміло яка форма влади.
Що треба робити і коли можна очікувати вихід з кризи?
Це комплекс питань. Можливо необхідно проводити вибори, але не можна цього робити по діючій пропорційній системі. Значить, треба прийняти якесь компромісне рішення. Владу треба в цілому реанімувати, а не тільки президентські вибори проводити.
Але це – завдання парламенту?
Не тільки. Ви розумієте, дивна ситуація, коли президент з прем’єром не розмовляють, більше того президент говорить, що все, що відбулося на газових переговорах це національна зрада. Партія регіонів, яка в опозиції, також вторить йому – це зрада. Кабмін, зі свого боку, те, що відбувається в банківській системі те ж називає національною зрадою. Згадайте: перші дострокові парламентські вибори це була політична корупція, друге вимагання дострокових виборів – вже державна зрада. Ми за рік пройшли від політичної корупції до державної зради.
Все це – елементи шантажу, наслідок слабкості і недосконалості політичної системи. напівлегітимності уряду та коаліції. Все під питанням. Голови служби безпеки два роки немає. Це що нормальне явище, скажіть будь-ласка. А тепер верховна рада скасувала своє попереднє рішення про призначення голови Нацбанку. Але ж такий приклад нам дав президент, коли скасовував свої попередні укази.
Як покласти край цьому?
Це моє особисте ставлення, бо один не вирішує ситуацію. Ми дійшли до такої ситуації, коли треба змінити конституцію, щоб президент очолював і уряд, і, якщо хочете, сміливо скажу, ввів елемент раціональної диктатури. Що мається на увазі: ввести всі інститути влади у правове конституційне коло.
Коли це повинно статися: до чи після президентських виборів?
Бажано, щоб це сталося д о президентських виборів.
Тобто президент обирається на сильну владу. А це реально?
Все реально, бо якщо далі так піде, пік кризи я прогною десь квітень-травень, економічної, яка перейде на соціально-політичну, і тоді революція бруківки в Прибалтиці нам покажеться легким шепотінням.
фото: narodna.org.ua
ІА "Вголос": НОВИНИ