Про це кореспондент «Вголосу» розмовляв з дипломатом, експертом з питань зовнішньої та безпекової політики Олександром Харою, міжнародним експертом Юрієм Олійником та політологом Ярославом Макітрою.

Усі цивілізовані країни світу в знак солідарності з Великобританією вислали зі своєї території російських дипломатів. Що це означає для Росії?

Юрій Олійник:

Це неймовірний рівень напруженості між Заходом та Росією. Ми бачимо, що деякі країни світу показово висилають дипломатів. Все через те, що Росія зухвало дозволяє собі вчиняти розправи на території іншої держави. При цьому у Кремлі навіть не вибачились та не визнали своєї вини, а діяли за схемою: «Їх там нема». Великобританія вирішила жорстко покарати Кремль. І ми бачимо, що до цього долучаються більшість цивілізованих країн. Це дуже жорсткий крок у міжнародних стосунках Заходу і РФ. Висилаючи дипломатів, вони роблять жорсткіші кроки, ніж будь-коли: навіть тоді, коли РФ окупувала Грузію та Україну. З іншого боку, Україні така ситуація вигідна. Треба використовувати максимум важелів впливу, щоб поглибити протистояння Заходу з Кремлем, та навіть робити спроби перейти від мінського формату переговорів до нормандського.

«Країни одна проти одної ведуть розвідувальну діяльність за прописаними правилами»

На Заході кажуть, що висилали не дипломатів, а шпигунів. Чи дійсно під прикриттям дипломатичних працівників на території західних країн діють агенти ФСБ?

Олександр Хара:

Висилка російських дипломатів – це серйозний удар по Кремлю. Звичайно, що світ висилав не дипломатів, а тих, хто під дипломатичним прикриттям займається тим, що не відповідає Віденській конвенції про міжнародні відносини. Тобто висилають фактично шпигунів. Так, країни одна проти одної ведуть розвідувальну діяльність. Але зазвичай, якщо відбувається щось неприйнятне, то тоді спецслужби все вирішують дуже спокійно – і шпигунів висилають тихо, без зайвого розголосу. Зараз це набуло розголосу, оскільки Росія розпочала дуже агресивну політику: анексія Криму, війна на Донбасі та у Сирії, втручання у американські вибори.

При цьому у Кремлі заявляють: мовляв, а ви доведіть, що це ми, а потім будемо розмовляти. І Захід, не намагаючись довести Росії, що вона винна, фактично запровадив презумпцію вини. Звичайно, що це велике досягнення західного світу, оскільки є консолідована позиція більшості частини вільного світу. На жаль, друзі Путіна є у Європі, а тому ЄС не виступив єдиним фронтом. Є країни, які взагалі виступали проти висилки російських дипломатів-шпигунів. Але попри те, багато країн таки це зробили. Такі дії можна розцінювати як дуже негативний сигнал для РФ. Це означає, що доки там не змінять свою поведінку – будуть інші заходи. Також це серйозний удар по мережі російських розвідувальних організацій у світі. Це погіршить інформованість росіян про справи у Європі, США, Канаді, Австралії. Тепер Росія матиме менше можливостей впливати на країни західного світу, оскільки змушена перебудовувати шпигунські мережі.

Багато хто з експертів вважає, що між Заходом та Росією зараз стосунки часів Холодної війни. Це так?

Юрій Олійник:

Рівень напруженості у стосунках між Заходом і Росією нагадує період Холодної війни між СРСР та США, особливо 80-ті роки, коли Олімпіаду у Радянському Союзі бойкотував увесь цивілізований світ. А зараз у Москві буде Чемпіонат світу з футболу.

«Путіна у цивілізованому світі уже ніхто не слухає»

Олександр Хара:

Щодо Холодної війни, то про це дуже люблять говорити ще і росіяни. Але, на мою думку, це новий вид війни. Адже Холодна війна почалася тоді, коли СРСР вирішив провести «світову революцію». У Росії зараз немає ні сил, ні ресурсів на таке протистояння. РФ зараз руйнує мир у світі, хоче отримати сфери впливу у Східній Європі, передусім – в Україні. Путін хоче, щоб з ним рахувалися впливові світові лідери.

Також під час Холодної війни були інформаційні провокації та психологічна війна, а справжні війни велись на периферіях – у В’єтнамі та у країнах Африки й Латинської Америки. Зараз Росія веде війну кіберзброєю проти безпосередньо країн ЄС та США. На мою думку, термін «холодна війна» застарілий, оскільки змінились технології, які використовує Москва. Зараз це новітні технології.

РФ уже фактично перебуває у ізоляції, всі формати діалогу зі США – вичерпані. Звичайно, що час від часу Трамп під час самітів зустрічається з Путіним, але це ніяк не впливає на статус РФ. Так, у грудні позаминулого року зі США 35 російських шпигунів було видворено, перед тим – ще 60. Це дуже жорсткі дії. Востаннє російських дипломатів зі США висилали ще за часів Рейгана у розпал Холодної війни.

Звичайно, що своїми діями Захід змушує Кремль до діалогу. І це, схоже, діє. Ми пригадуємо, які під час передвиборчої кампанії у РФ Путін виступав перед своєю елітою та демонстрував ядерну зброю. Він говорив, оскільки до Росії не прислухаються, то нехай бояться. Основна проблема Росії – це те, що Путіна у цивілізованому світі уже ніхто не слухає. Його ідеї, що, мовляв, давайте забудемо про Крим, Грузію, Донбас і разом боротимемось з тероризмом – уже не сприймають. Це важливий момент. Буквально недавно російський посол у Вашингтоні бідкався, що його не приймають в органах тамтешньої виконавчої влади: жоден міністр і конгресмен не хоче з ним зустрічатися. Це свідчення блокади РФ. 

Захід вдаватиметься до ще якихось дій?

Юрій Олійник:

Думаю, з Росією боротимуться економічно. Буде спроба Заходу накласти на РФ жорсткіші санкції. Далі – Чемпіонат світу з футболу, і тут варто уважно спостерігати, чи буде його бойкотувати Захід. Уже є подібні вимоги і заяви. І якщо світ бойкотуватиме – це буде дуже показовий момент. Очевидно, Захід запроваджуватиме жорсткіші фінансові санкції стосовно російських олігархів. Це теж вдарить по Путіну, оскільки діти багатих росіян живуть і навчаються не у РФ, а у «загниваючому Заході». Можливі блокади торгів з РФ. Можуть бути і дуже радикальні фінансові удари по РФ, як от відмова купувати російську нафту, що жахливо позначиться на економіці Росії.

Олександр Хара:

Це не останній удар по Росії з боку Заходу. Найболючіша для Росії річ – це удар по їхній фінансовій системі. З’єднане Королівство демонструє, що у них є бажання покарати багатих та впливових росіян. Вони прийняли низку законів, які дозволяють заморожувати та конфісковувати активи з РФ, якщо вони мають нелегальне походження, або були використані, щоб здійснювати терористичні акти та підривати національну безпеку Великобританії. А у російських олігархів є багато грошей. І звичайно, що витрачають вони їх за кордоном. Там же вони зберігають свої гроші. Більшість дітей російських багатіїв живе за кордоном. І через ці санкції російські олігархи почнуть тиснути на Путіна.

У рамках Конвенції про заборону хімічної зброї будуть відбуватися дослідження – і буде звіт. Я впевнений, що фахівці доведуть, що хімічна зброя, якою отруїли Срипаля, була з Росії, оскільки британці не робили би брехливих заяв. І щойно будуть підтвердження експертів – це дасть світу сигнал до посилення протистояння з Росією. РФ буде країною, яка порушила міжнародні договори, не знищила хімічну зброю та застосувала її. Окрім того, РФ є гарантом щодо невикористання хімічного озброєння режимом Асада у Сирії. А там режим використовує хімічну зброю проти мирних людей. Взагалі дуже добре, що росіяни «проголосували» за Путіна. Бо якби президентом РФ була інша людина, можна було б казати, що це персональна  відповідальність президента-агресора, до якої нова влада не має стосунку.

Ярослав Макітра:

Російська пропаганда, розвідка за останні роки стали дуже впливовими. Розвідники російської інформаційної пропагандистської системи зайшли дуже далеко. Вони за допомогою підконтрольних їм ЗМІ, армії тролів у соцмережах почали впливати на ситуацію на Заході. І цивілізовані країни не хочуть з цим миритися, бо це для них виклик щодо російського впливу на їхню політичну ситуацію. 

Методів багато: економічна блокада, розрив системи SWIFT, зупинка співпраці у всіх спільних проектах, розрив дипломатичних стосунків. Світ для тиску на Росію використовуватиме будь-які приводи. Бо основна  причина  протистояння – це те, що Росія деструктивно втручається у міжнародну політику, маніпулює громадською думкою на Заході. А тому поки ЄС не зупинить впливу Росії на свої країни – застосовуватимуться усі доступні методи тиску на Росію.

І коли у Великобританії доведуть, що російське керівництво причетне до використання забороненої хімічної зброї, то наслідки можуть бути дуже радикальні. Це призведе до міжнародної ізоляції Росії.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ