Чимало спостерігачів-аналітиків порівняли відкриття Порошенком Бескидського тунелю з тим, як Путін відкривав Керченський міст в окупованому Криму, і зауважили, що український гарант багато в чому скопіював поведінку московського диктатора.
Коментарі для «Вголосу»
Олег Соскін, політолог, директор Інституту трансформації суспільства:
Звичка Порошенка і наших чиновників все відкривати – це така ментальність, стереотип, який йде з радянських часів. Адже Порошенко – це рудимент комуністичної системи. Він вихований на совку, його батько – такий ж. І дружина нічим не відрізняється, вона теж походить з комуністичної номенклатури. А тому ці всі відкриття для нього – це як матриці, до того ж, вони закладені десь глибоко у свідомості. Він просто не вміє діяти по-іншому.
Я колись був радником і Кравчука, і Кучми. Так-от, Кравчук – це типовий комуніст. У нього – це генетика. Щодо Кучми, то він теж спершу був членом компартії. І для них обох характерно те, що вони залишили у себе в Адміністрації всіх старих номенклатурних комуністів. Коли Кучма у 1993 році працював у Кабміні – і я до нього прийшов на роботу, то там була одна жінка, яка раніше працювала у Лук'янівській тюрмі. Вона тоді хвалилися, що на розстріл виводила націоналістів. І ця комуністка спокійно за часів Незалежної України працювала у Кабміні.
Думаю, що, судячи з поведінки Порошенка, у нього працюють ті ж колишні комуністи, які вважають, що їхні дії є адекватними і дуже професійними. І ці люди розробляють Порошенкові протокол, а президент не бачить у цьому проблеми. Справа в тому, що українці хочуть жити відповідно до європейських цінностей, а влада – ні, бо не розуміє, що це таке.
В принципі, якесь скромне відкриття Бескидського тунелю можна було зробити, запросити когось від Угорщини, Словаччини. Організувати це демократично, а не кататись у кабіні потяга, виступати по обидва боки тунелю. Хіба така поведінка українського лідера відрізняється від дій Путіна у анексованому Криму?
Фото: прес-служба Петра Порошенка
Олександр Солонько, політолог
Ми розуміємо, що як і у випадку з відкриттям Керченського мосту, так і відкриттям Бескидського тунелю чи навіть дитячого садочка, є радянський рудимент, «брєжнєвщина». Але залишимо Росію, з ними все давно зрозуміло. Питання у тому, чому ця радянськість ще не зникла з української політики? Основне у тому не те, що це виглядає смішно і «совково». Що президент може такими своїми діями запропонувати українському народові? Без сумніву, Бескидський тунель – це важливий інфраструктурний об'єкт, який орієнтувався не лише на Україну: він повинен збільшити товарообіг та транспортний обіг з країнами Європи. Зрозуміла необхідність його, як для нас, так і для європейських країн. Питання у тому, чому в Україні президент Петро Порошенко, голова «Укрзалізниці» Євген Кравцов, який отримує немалі гроші за свою роботу (станом на час призначення зарплата голови Укрзалізниці становила 1,2 млн грн на місяць – ред.) в робочий час займаються відкриттям того чи іншого інфраструктурного об'єкту? І це все за наші гроші. Адже президент все ж таки мав би пропонувати бачення якогось позитивного майбутнього для українців, виконувати свої передвиборчі обіцянки. Бо виклики, які стоять перед Україною, нікуди не поділися.
І тут виникає питання, а на що він витрачає свій час: чи Порошенко використовує його на піар, чи реальну роботу, чи займається він вирішенням проблем та реалізацією державної стратегії? А те, що він щось відкриває, – чи є українцям з цього користь? Невже збудований тунель не запрацював би без цієї помпезної акції? Замість того, щоб займатись важливими для держави речами, наш президент займається перерізанням стрічок. Така поведінка означає, що в країні розпочалася передвиборча кампанія. Якщо Петро Олексійович у 2014 році позиціонував себе як прогресивний лідер, то зараз Порошенко скотився у «совок».
Степан Хмара, дисидент, Герой України
Все дуже прозаїчно. Коли Порошенко не має чим зайнятися, він шукає будь-який привід, щоб попіаритися. Хоч це для президента виглядає дуже дріб'язково. Адже лідер держави має займатися серйозними речами, показати свою спроможність вирішувати важливі проблеми для країни, що стосуються зовнішньої та безпекової політики, зрештою, почати виконувати свої передвиборчі обіцянки. Але президент перерізає стрічки, а не займається обороною. В Україні вільно почуваються російські журналісти, організації, бізнес. «П'ята колона» активно розгортає свою роботу. Поведінка Порошенка нагадує дії російського «царя-ідіота» Павла, який займався такими іграми. І ми пам'ятаємо, чим це закінчилось.
Ви уявляєте, якби Трамп відкривав дитячі садки, лікарні чи тунелі? Складається враження, що влада думає, ніби українці ідіоти, які нічого не розуміють.
Андрій Міщенко, політолог, народний депутат України 7-го скликання
Чим відрізняється політик від державного мужа? Державний муж думає про перспективи держави, а не про те, чи він завтра виграє вибори. А політик думає про свої рейтинги.
Якщо ми говоримо про те, що ми хочемо бути частиною європейської спільноти, то західні політики працюють над глобальними змінами у суспільстві, тобто над тим, де завтра їхня держава буде за економічними, соціальними та іншими показниками. А українські політики перед собою ставлять завдання, умовно кажучи, «відкрити лавочку перед під'їздом». Якби українські політики ставили перед собою завдання не відкрити лавочку, лікарню чи дитсадок, а зробити так, щоб Україна могла увійти у G20, а потім G8, то ми б там уже давно були. Бо у нас для цього є потенціал. А тому, відкриваючи садочки, лавочки, під'їзди чи навіть тунель, наші політики на тлі західних лідерів виглядають, як діти, для яких Україна – це іграшка.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ