[media=61399,61400,61401,61402,61403,61404,61405,61406,61407,61408,61409,61410]
Як розповів скульптор Василь Гоголь, ідея спорудження пам’ятника братам Шептицьким виникла ще у 2009 році, однак кошти на ці роботи з’явилися лише минуло року. Спорудження пам’ятника тривало близько року.
Пам’ятник зображає сидячі постаті братів Шептицьких: Митрополит Андрей в архієрейських ризах із жезлом у руці та Блаженний Климентій в монашому одязі з хрестом у руках. Пам’ятник заввишки близько 4 метрів. Він зроблений з натурального каменю та вапняку і важить понад 40 тонн.
«Я оцінюю Андрея Шептицького, як моноліт, як Сфінкса такого. Тому для мене однозначно було так передати: пам’ятник у формі піраміди і щоб він вписувався у модерні риси храмової композиції; сидяча поза братів, адже у всій літературі сказано, що Митрополит Андрей сидів, він правив на Святоюрській горі і білий камінь, звичайно. Хочу, щоб люди, дивлячись на пам’ятник, відчули всю велич і непохитність цих постатей», – пояснив Василь Гоголь.
На відкритті пам’ятника були присутні також депутати обласної ради: Юрій Підлісний, Василь Пазиняк, Орест Шейка та Андрій Холявка.
Останній від імені голови Львівсько обласної ради Олега Панькевича, який «раптово захворів», привітав жителів села з річницею від дня народження Митрополита Андрея та відкриттям пам’ятника.
Не прибув на відкриття пам’ятника й безпосередній меценат спорудження Петро Писарчук. Замість нього подяку від архієпископа Львівського Ігоря (Возьняка) прийняв директор ринку «Південний» Іван Дідух.
P.S. Вразлива душа мистця якось не звикла фільтрувати базар в моменти фінішного екстазу. Схоже, що й скульптор Василь Гоголь не дуже довго думав, коли порівняв Андрея Шептицького з Сфінксом. А асоціації, що виникли, мали б дуже вразити його мистецьку душу.
Сфінкс не просто істота хтонічного, земного, тобто пекельного походження. Це демон руйнації. Це душогуб подорожніх, яким не вдавалось розгадати його ідентифікаційну загадку. Сфінкс – це монстр з з лев’ячим тулубом та жіночим обличчям. Таке симбіозне поєднання у контексті двох братів Шептицьких, можна вважати особливо вдалим. Тепер навіть білий камінь – це насмішка, зважаючи на чорну душу Сфінкса.
А те, що «Митрополит Андрей сидів» – це також нічого. Ярослав Мудрий також сидить у Києві. І тут, схоже, що не кожен творчий задум скульптора Василя Гоголя перелітає середину Дніпра.
ІА "Вголос": НОВИНИ