Кореспондент «Вголосу» поспілкувався із Ігорем Кобзою з приводу проблем, які виникли у Львівській обласній лікарні.
Для чого потрібен ангіограф, що ним діагностують?
Ангіограф – це апарат, без якого неможливо точно встановити стан коронарних артерій, а через це й діагностувати ішемічну хвороби серця, яка є дуже поширеною в Україні. Є ще багато зон, які без цього апарату неможливо перевірити, наприклад, патологію хребцевої артерії чи патологію дрібних гілочок нижніх кінцівок. Ангіографія необхідна, щоб точно бачити, як лікувати хворих. Ангіограф потрібен для діагностики судин нирок. Ангіографія важлива і у гінекології, якщо є якась кровотеча чи пухлина. Є низка операцій, які не можна проводити без ангіографа. А це: усі види втручання на серце, аутотрансплантація нирки при аневризмах та аномаліях дольових судин нирки, симультанні операції пацієнтам з онкологічними захворюваннями із метатромботичними ураженнями магістральних судин та серця через пухлинний процес внутрішніх органів, одномоментні операції на сонних артеріях, серці та черевній аорті, дистальні стопні шунтування в пацієнтів діабетом для збереження кінцівок та низка інших важливих хірургічних втручань.
Ангіографія – це не лише діагностика. От, наприклад, на нижніх кінцівках, якщо є якесь звуження судин, то ми робимо розширення ангіопластикою. Тобто все відбувається без тяжкої операції, що добре, бо наш контингент – це люди під 80 років.
«Зараз мусимо лікувати пацієнтів фактично наосліп»
Ви кажете, що у вас немає ангіографа вже місяць, як тоді ви працюєте?
Наприклад, зараз ми фактично лікуємо пацієнтів наосліп, по досвіду. Тобто робимо розрізи, щоб виявити потрібну судинку. Добре, що ми досвідчені, але через відсутність ангіографа довше триває операція, та інколи ми робимо зайві розрізи. Допомагає дещо ультразвук, але це більше підходить для великих судин.
А як це впливає на хворих?
Буквально 2-3 дні тому хворий, який просив не згадувати його прізвища, надійшов до нас із коронарним синдромом та ураженням сонних артерій. Без діагностики ми не знаємо, з чого починати лікування. Якщо сонні артерії ми можемо обстежити ультразвуком, то обстеження коронарних артерій за допомогою ультразвуку неможливо зробити. І от поки пацієнт чекав на ангіографію – отримав інсульт.
Ще одного пацієнта 10 травня привезли у наш корпус з урології. Він хворів на тромбоемболію легеневої артерії. Він помер. Я разом з колегами займався реанімацією цього пацієнта, але, на жаль... А якби була вчасна діагностика, може, було б по-іншому.
От у наше відділення має надійти 4-річна дитина. У неї гіпертензія, її тиск не піддається корекції, у неї патологія однієї нирки. Дівчинка лежить у іншій дитячій лікарні. І от наступного тижня її привезуть до нас, а нам потрібно зробити ангіографію ниркових судин, щоб ми чітко знали, що робити. Дитину ми хочемо врятувати. Ми можемо їй допомогти, ми робимо подібні операції. Але потрібна ангіографія.
«Через неможливість зробити діагностику уже померла людина»
Скільки операцій робить Серцево-судинний центр Львівської обласної лікарні?
Наш судинний центр робить більше двох тисяч операцій на рік. Ми робимо такі унікальні операції, які навіть у Європі – рідкість. Але все потрібно діагностувати. Жодний із обласних центрів України навіть не наближається до нас за кількістю та складністю операцій. Наш центр ще і займається трансплантацією. От плануємо організувати конференцію по трансплантації печінки. Тобто ми хочемо працювати, розвиватися і допомагати людям. Традиційно на день ми проводимо по 20 операцій. І це тільки у судинному відділі. У серцевому – 3-4 операції, у трансплантаційному – десь дві. І у половині випадків потрібно робити ангіографію.
Але на сайті «Рrozorro» Львівська обласна лікарні оголошувала тендер на купівлю двох ангіографів. Хіба не для вашого відділу?
У нас уже двадцять років у відділенні немає комп'ютерного томографа і ангіографа. Я постійно добиваюся, щоб ці апарати придбали. Бо як це так? У такому серйозному центрі немає де зробити діагностику. У нас був ангіограф, але він належав благодійному фонду, що є нонсенсом.
Минулого року на сайті «Рrozorro» дійсно була розміщена інформація, що Львівська обласна лікарня планує придбати два ангіографи. Ми дуже зраділи, що дочекалися. Але згодом я отримую інформацію, що один ангіограф поїде у Дрогобицьку лікарню, а інший – невідомо кому, але не нам. Це ж повний абсурд.
А що у Дрогобичі? Там теж є судинний відділ?
Я дуже поважаю лікарів з Дрогобича, вони молодці, бо стараються і щось роблять. Але назвіть хоча б одного судинного чи серцевого хірурга, які б робили там складні операції. Хіба такі там є? До мене уже звернувся головний лікар Дрогобицької лікарні, щоб я їх навчив, як працювати на ангіографі. Це абсурд. Ми маємо їх навчати, не маючи у себе потрібного апарату. Якщо у Дрогобичі навіть будуть пацієнти, то щоб допомогти їм, повинен бути спеціаліст, який би разом з ангіографістом стежив за діагностикою та вказував на нюанси. Бо якщо вони там робитимуть ангіографію без фахівця, її якість буде мінімальною.
«Щоб стати фахівцем з ангіографії у Європі, потрібно навчатися сім років, в Україні – три місці»
Щоб підготувати фахівця з ангіографії, скільки для цього потрібно часу?
Щоб підготувати нормального судинного чи серцевого фахівця з ангіографії, за кордоном витрачають сім років. У нас підготовка такого спеціаліста триває лише три місяці. Це абсурд. Звичайно, ми готуємо, стараємось, але за три місяці ми можемо людину навчити лише елементарного. Тобто у Дрогобичі такі люди зможуть хіба включити цей апарат і комусь зробити рентген. А у нас на цьому ангіографі за день можна робити 10-20 діагностик. А там же, якщо за рік зроблять сорок ангіограм, то це буде добре.
Львівські чиновники з департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, виділяючи Дрогобичу ангіограф, у Вас як фахівця запитували про доцільність своїх дій?
Ні. Про те, що ангіограф передадуть у Дрогобич, я дізнався від головного лікаря Дрогобицької лікарні, він мене запросив на зустріч, щоб попросити, аби я підготував їм фахівців.
Чиновникам я б порадив наступне: у районних центрах, де роблять тільки діагностику вен, ультразвукового апарату цілком вистачає. Їм актуальнішим був би ще один лазерний апарат та ультразвук. Ангіографія потрібна для деталей. Я не проти допомагати Дрогобичу, але об'єктивно – нам це більше потрібно. І до того ж, спочатку треба підготувати спеціалістів, а потім брати апарат.
Є ще один вихід. От у Чехії, наприклад, якщо є виклик щодо інсульту, то ангіографія чи КТ під'їжджає на спеціальній машині – і людині оперативно роблять діагностику. В принципі, можна було купити таку машину, яка б їздила по районах та дати їй Дрогобицькій лікарні. Це буде дешевше, ніж стаціонарний апарат.
Як колектив Серцево-судинного центру сприйняв інформацію, що для відділення не куплять такого необхідного апарату?
Колектив кардіохірургів та судинного центру був шокований, що ангіограф придбали не нам, а для Дрогобицької лікарні. Ми підготували звернення головам Львівської ОДА та обласної ради Олегу Синютці та Олександру Ганущину, в.о. міністру охорони здоров'я Уляні Супрун та Прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману. Ніде у світі не купляють апарати, якщо немає спеціалістів.
Скільки коштує ангіограф?
На сайті «Рrozorro» було вказано, що на придбання двох ангіографів з обласного бюджету виділено 50 млн грн. Тобто вартість одного, ймовірно. 25 млн грн.
«Головний лікар КЗ ЛОР «Львівська обласна лікарня» Михайло Гичка через питання про гроші тікає від Ігоря Кобзи»
Чи відомо керівництву Львівської обласної лікарні про проблему із апаратурою?
Керівництво Львівської обласної лікарні від мене втікає. Мене не запрошують навіть на звіти тих відділів, які я курую. Цьогоріч у судинному відділі ми самостійно проводили звіт, оскільки минулого року під час нього я запитав головного лікаря про те, куди поділися фінанси. Після того він одразу втік з цього засідання, сказавши, що його кличуть депутати.
Окрім ангіографа, яких ще апаратів Вам бракує?
Нам терміново потрібно КТ та ангіографія. Але мені постійно кажуть, що фінансування немає. А у Львівській обласній лікарні комп'ютерну томографію здійснює приватна фірма. Я не розумію, як обласна лікарня може не мати КТ. І це при тому, що у нас велика кількість підготованих спеціалістів. А подивіться, у якому стані приміщення обласної лікарні. Я об'їздив Україну, та ніде не бачив обласну лікарню у настільки жалюгідному стані.
До слова:
Кореспондент «Вголосу» поспілкувався із іншими спеціалістами Львівської обласної лікарні щодо ангіографа. Один з працівників лікарні нам розповів, що для Львівської обласної лікарні ангіографи постійно закупляли лише благодійні фонди. До прикладу, один із найстаріших ангіографів, який хоч і не працює, але і досі є у приміщенні лікарні, передав Червоний хрест у 1999 році. Потім через десять років, у 2009 році той же Червоний хрест купив для лікарні інший ангіограф. Останній діагностичний апарат у 2014 році у лізинг взяв благодійний фонд. Через це пацієнти платили благодійні внески, щоб фонд міг погасити борг. Проте цей ангіограф зламався у квітні 2018 року. За всі роки незалежності для лікарні жодного разу за державні кошти не було придбано ангіограми чи комп'ютерного томографа.
Також зазначимо, що ангіограф може працювати максимум п'ять років, потім його у всьому цивілізованому світі замінюють.
У коментарі кореспонденту «Вголосу» в.о гендиректора КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» Михайло Гичка повідомив, що він намагається робити все, щоб ангіограф залишилися в обласній лікарні, оскільки лікарі цього апарату вкрай потребують:
«Наказом департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА було призначено, що обласна лікарня має проводити тендер на закупівлю двох ангіографів. На це 50%, з необхідних коштів, виділили з обласного бюджету, а 50% - з державного. Були проведені торги через систему «Рrozorro», визначено переможця тендеру. Ми зверталися у профільний департамент Львівської ОДА, Міністерство охорони здоров’я, до Кабміну, щоб ці ангіографи залишилися у двох базових клініках, де проводяться оперативні втручання на серце. Але у Міністерстві охорони здоров’я чомусь вирішили, що один з апаратів має їхати у Дрогобич. Я написав шість листів у департамент охорони здоров’я Львівської ОДА, до голів Львівської ОДА та обласної ради. Я їм пояснював, що ангіограф, якщо він куплений за такі великі гроші, повинен повноцінно використовуватися там, де є спеціалісти, які можуть надавати людям спеціалізовану допомогу. І в обласну ж лікарню можна довозити всіх, хто такої допомоги потребуватиме. Зараз остаточного рішення про передачу ангіографа у Дрогобич ще немає. І є ймовірність, що цей ангіограф все ж залишиться у Львівській обласній клінічній лікарні».
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ