[media=167846,167847,167848,167849,167850,167851,167852,167853,167854,167855,167856,167857,167858,167859,167860,167861,167862]
Вже з перших хвилин у Далаті було зрозуміло, чому Боб проміняв тропічний острів на місто, де до найближчого пляжу чотири години їзди – тут просто є чим дихати!
Французи заснували місто на високогірному плато, тікаючи від жаркого клімату рівнинного Сайгона і не помилились. Зараз у Далаті близько 20 градусів, періодично моросить дощ, таке собі нормальне львівське літо. Але навіть у сухий сезон повітря прогрівається до +28, тому Далат називають «Містом вічної весни».
Борщ в обмін на житло
У Далаті ми також знайшли де жити через проект workaway, який допомагає мандрівникам знаходити безкоштовне житло в обмін на невелику допомогу по господарству. Наш хост Кертіс – американець словацького походження, який надовго осів у Далаті і веде тут ресторанно-готельний бізнес. В описі проекту він пояснював, що потрібно допомагати йому у ресторанах та готелях, але в перший же вечір змінив свої плани.
- Все, що від вас треба – приготувати українську їжу і вчити моїх дітей української. У мене родина у Словаччині, і я дуже люблю українську кухню, - пояснив Кертіс.
Отож, відправляємось на закупи по борщовий набір. Якось так звиклось, що традиційні страви української кухні, такі як борщ чи вареники, це дуже дешево. Тому, коли касир назвав суму в 320 тисяч донг (350 грн), брови здивовано припіднялись. При цьому, тільки картопля заважила на 110 грн! Не дешевим також виявилось і м'ясо, свинина на кістці коштує 120 грн за кілограм, морква – 30 грн за кілограм, словом, борщ у В’єтнамі – це делікатес, а не буденна їжа.
Знайшовсь також і місцевий йогурт, як сметана, єдина проблема виявилась з пампушками. Замість них помазали часником багет, вийшло не зовсім те, але вже.
Скільки коштує життя у В’єтнамі
Разом з тим, В’єтнам став першою країною у Південно-Східній Азії, де ціни не страшно конвертувати у гривні. Поїсти традиційного рису з м’ясом можна за 20 грн, трапляються кафе і з цінами по 10-15 за порцію, але там ми їсти так і не ризикнули. Кава у середніх кафе по 15 грн, у дешевших – по 8-10 за філіжанку. В’єтнамська кава заслуговує окремої похвали – такої смачної і у Львові не знайти. Особливо це відчувалось на контрасті після Малайзії, де з кавою все було дуже сумно – просто коричнева бурда без смаку і запаху.
Алкоголь також не дуже дорогий – пиво у місцевій кнайпі по 10-15 грн, у закладах для білих – від 20 гривень. При вивченні меню виявилось, що у в’єтнамців специфічне розуміння видів спиртного – те, що у меню називалося «рисовим вином» виявилось звичайною собі самогонкою. Згодом нам пояснили, що у в’єтнамській мові нема різних слів для різного алкоголю, а все воно називається одним словом: складнощі перекладу.
Середня зарплата у В’єтнамі складає 4,4 тис грн., тому ж не дивно, що ціни плюс/мінус на рівні українських. Разом з тим, як і всюди в Азії, громадський транспорт тут значно дорожчий. Вже вкотре переконуюсь, що українські поїзди найдешевші у світі (електричка на 100 км тут коштує 50 грн), та й автобуси у нас не такі і дорогі. Це при тому, що бензин у В’єтнамі дешевший, ніж в Україні – літр А-92 коштує 18 грн. Натомість квиток на автобус на відстань на 300 км коштує 160 грн.
Ціни на житло співрозмірні з українськими – так, у Далаті ціни на оренду квартир стартують від 100-150 доларів, поверх у будинку можна зняти за 175 доларів, цілий будинок – за 300-350. У Нячангу, на узбережжі, ціни дещо нижчі.
Знайти шматочок України у далекій Азії
Якось так склалось, що за всю мандрівку Азією, найбільше мені подобаються ті місця, які нагадують Україну, або хоча б Європу. Тому у Далат я закохалась відразу ж, як тільки небо затягнуло хмарами і почав моросити дощ. Під час мандрівки на водоспад Даланта, відразу напросились асоціації з Яремче, та й у самому місті траплялись будиночки схожі на колиби.
Ще дивніше було ввечері почути, як хтось комусь пояснює: «ноу, ноу, нат прівєт, привіт, ПРИ-ВІТ, андерстенд?!». Так ми познайомились з двома Сергіями з України, які зараз живуть у Далаті, перебравшись сюди з жаркого Нячанга. За майже два тижні у Далаті ми перетинались не один раз і встигли подружитись.
Взагалі це дивно, наскільки легко у подорожі сходишся з різними людьми. Те, що людина вільно говорить зрозумілою тобі мовою – це вже достатня підстава для серйозної дружби :) І починаєш цінувати, здавалось би, такий простий момент, як зустріти знайоме обличчя на вулиці. За тиждень у Далаті знайомі обличчя обчислювалися десятками, географія вулиць вже не виглядала заплутаним лабіринтом, ми вже знали де смачно та дешево поїсти, і навіть де посеред ночі подивитись футбол. Але разом з тим, щось не зрозуміле далі тягне у дорогу. На одному місці вже стає нудновато, дні перетворюються на рутину, і знову хочеться всього нового: краєвидів, назв, їжі і… нових облич.
Що глибше в Азію, то менше залишається грошей…
Місяць у В’єтнамі на двох на обійшовся у 383 євро
Транспорт – 164 євро
Переліт Куала Лумпур – Хошимін – 40 євро
Автобус Хат-Яй-Пенанг-Куала Лумпур – 37 євро
Автобус Хошимін-Нячанг-Хоян – 34 євро
Автобус Хоян-Дананг-Хоян – 3,2 євро
Поїзд Дананг-Хюе-Дананг – 10 євро
Автобус Хоян-Далат-Хошимін – 40 євро
Житло: 39 євро
6 ночей у готелях, решту часу жили безкоштовно через workaway, про попередній досвід читайте тут. Найдешевший готель коштував 5 євро за ніч, найдорожчий – 10 євро.
Їжа – 180 євро
У середньому 6 євро на день на двох
Таким чином, станом на 13 липня на двох потрачено 1140 євро.
Нагадаємо, подорож стартувала 23 травня.
Ми ж перемістились у Камбоджу – країну дивної краси, неймовірної кількості сміття та вуличних злодюжок.
Уляна Куйдич, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ