09 03 2006 12:11

„Суботня пошта” знайшла, куди ділися майнові сертифікати більш як 200 тис. вкладників „Галицьких інвестицій”

На нашу думку, їхня левова частка використана на проект „Андрій Садовий ― мер Львова”
На нашу думку, їхня левова частка використана на проект „Андрій Садовий ― мер Львова”

Які фінансові джерела дозволили самовисуванцю-кандидату на посаду голови міста Львова Андрію Садовому створити та роками фінансувати такі медіальні проекти, як радіо «Люкс», ТРК «Люкс», газету «Поступ» (до речі, хоча Садовий декларує, що ця газета продовжує справу відомого часопису «Пост-Поступ», яким на початку 90-х керував Сашко Кривенко, насправді сучасний «Поступ» має таке ж відношення до легендарної газети, як румуни до заснування Риму), глянцевий вузькопрофільний журнал «Місто», громадські організації «Самопоміч», «Інститут розвитку міста», декілька років спонсорувати претензійний конкурс «Галицький лицар»? Цим риторичним, на перший погляд, питанням цікавилося чимало політиків, журналістів, працівників штабів інших кандидатів на посаду львівського міського голови. Зрештою, це надзвичайно цікаво пересічному виборцю, якого хлібом не годуй, а дай попорпатись у фінансовій білизні українських скоробагатьків. Виборна кампанія кандидата на посаду голови Львова без перебільшення коштує мільйони гривень, яких у людей, що не володіють власним великим бізнесом або не опираються на підтримку фінансово-промислових (політичних) угруповань, просто не може бути. Де пан Андрій знайшов кошти на створення власних іміджевих структур, які створюють портрет такого собі невизнаного батька міста вже чимало років?

Нагадаємо, що у грудні торік народний депутат Ярослав Кендзьор скерував у ЗМІ відкритий лист, у якому доводив, що ЗАТ «Галицькі інвестиції», зібравши у свій статутний фонд 2,5 млрд грн з близько 200 тисяч вкладників, стали банкрутом. Натомість, збільшилися статки Андрія Садового, який, доводив Кендзьор, «через свого водія скористався народними коштами для власного збагачення». Ці ж звинувачення Ярослав Кендзьор повторив у власній телепередачі «Політичні етюди», що виходить в ефір на Львівському телебаченні. У відповідь голова спостережної ради ЗАТ «Галицькі інвестиції» Богдан Пужак і гендиректор цієї компанії Володимир Грищенко викликали нардепа на публічний двобій, який 9 грудня відбувся у вигляді «круглого столу» у «Львівській газеті».

Звичайно, досвідчені фінансисти цей двобій виграли. По-перше, вони одразу нагадали, що банкрутом підприємство може визначити лише суд, отож пан Кендзьор може серйозно відповісти за своє огульне звинувачення. По-друге, ЗАТ «Галицькі інвестиції», запевняв Пужак, продовжують активно діяти на фондовому ринку і готові кожному вкладникові сьогодні виплатити по 32 гривні за сертифікат. По-третє, офіційно заявив Богдан Пужак, «львівський підприємець Андрій Садовий ніколи не був засновником, акціонером чи керівником «Галицьких інвестицій». Нардепові Ярославу Кендзьору залишилося лише вибачитися перед «Галицькими інвестиціями» та сумно зазначити: «Минуло десять років. Успішно почувається Андрій Садовий, його особистий водій, а я, вкладник «Галицьких інвестицій», не отримав жодної гривні дивідендів. То чому не можу вважати, що я та інші вкладники дали Садовому стартовий капітал, зробивши його знаним львівським бізнесменом, власником медіа-імперії, а я отримав комбінацію з трьох пальців?»

Ярослав Кендзьор, безперечно, мав рацію. Та нардеп не спромігся дослідити створеної для фінансового захоплення багатьох відомих і перспективних підприємств спрута, який почав формуватися і діяти у 90-х роках. «СП» вдалося отримати фінансові документи, які дали змогу дослідити цю схему.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СПРУТ

Почнемо з того, що у Львові були зареєстровані три компанії зі схожими назвами. 20.09.1995 року за адресою Львів, вул. Й. Сліпого, 7 була зареєстрована інвестиційна компанія ЗАТ «Галицькі інвестиції». Коли під час прес-конференції керівника цієї компанії Богдана Пужака журналісти прямо запитали: «Чи не є одним із засновників компанії особистий водій Садового та його наближена людина О.Войкін», — пан Пужак цю інформацію заперечив. Та в установчих документах ЗАТ «Галицькі інвестиції» прізвище Войкіна стоїть першим у списку засновників. У списку засновників також присутнє прізвище лікаря-психіатра Р.Кечура, особи наближеної до народного депутата Тараса Стецьківа.

За тією ж юридичною адресою (вул. Й. Сліпого, 7) 18.04.1997 року була зареєстрована ще одна структура — ТзОВ «Галицькі інвестиції цінні папери». А за адресою вул. Личаківська,72 6.10.2000 року зареєстрували відкритий взаємний фонд інвестиційної компанії «Галицькі інвестиції».

Ці три інвестиційні структури стали своєрідними відмикачами до фінансових потужностей багатьох знакових підприємств. ЗАТ «Галицькі інвестиції» та ТзОВ «Галицькі інвестиції—цінні папери», скажімо, стали засновником ВАТ «Південьзахіделектромережбуд», головою правління якого призначили Андрія Садового. «Південьзахіделектромережбуд», у свою чергу зареєструвався засновником ЗАТ «Галицькі інвестиції» та відкритого взаємного фонду «Галицькі інвестиції».

Змішані шлюби між кровними родичами у житті, як відомо, заборонені. У фінансових «шлюбах» неприродній інцест надає безліч можливостей для комбінацій, у яких заплутаються навіть досвідчені податківці. У цьому випадку фінансовий інцест дозволив провести цікаву кадрову рокіровку. Голова спостережної ради ЗАТ «Галицькі інвестиції» Богдан Пужак, який клявся, що Садовий до діяльності його компанії жодного відношення не має, як керівник структури, що має контрольний пакет акцій підприємства, призначив Андрія Садового головою ради «Південьзахіделектромережбуду». Той, в свою чергу, як керівник підприємства, бере Пужака до себе на роботу й призначає його своїм підлеглим - головою правління підприємства. У 2002 році вони обмінюються посадами. І вже сам чорт не зрозуміє, чи то «Галицькі інвестиції», отож Пужак, контролює діяльність «Південьзахіделектромережбуду», чи Садовий, як керівник підприємства — засновника «Галицьких інвестицій», керує діяльністю інвестиційної компанії.

У засновники «Південьзахіделектромережбуду», яким, нагадаємо, керував Садовий, увійшли й такі відомі підприємства, як «Енергоінвест», холдингова компанія «Енергобуд», ЗАТ туристична компанія «Перлина Карпат» та чимало інших. Усі вони таким чином були, прив'язані до взаємного фонду «Галицькі інвестиції». А підприємства ВАТ «Львівська пивоварня», ВАТ «Стрийська взуттєва фабрика», ВАТ «Львівавтотранс» стали засновниками ЗАТ «Галицькі інвестиції» разом все з тим же «Південьзахіделектромережбудом». До речі, офіс Садового, як голови правління ВАТ «Південьзахіелектромережбуд» знаходився за тією ж до болі знайомою адресою,
що й офіси ЗАТ «Галицькі інвестиції» та ТзОВ «Галицькі інвестиції — цінні папери», — вулиця Й. Сліпого, 7. Такому скупченню керівних кадрів на одній маленькій вулиці позаздрив би й діловий центр Лондона Сохо.

Схема сплетіння в єдине ціле реальних підприємств та інвестиційних компаній дала змогу Садовому безпосередньо контролювати фінансову діяльність близько десятка підприємств. Та використовувати їхні кошти напряму не дозволяли ні законодавство, ні громадська думка. І незабаром у Львові, як не смішно, але знову за адресою вул Й.Сліпого,7 реєструється громадська організація «Інститут розвитку міста», директором якого плідно працює все той же Андрій Садовий. Він же засновує Благодійний фонд підтримки молодіжних ініціатив. І підприємства отримали змогу цілком законно віддавати свої прибутки на «розвиток міста» чи «підтримку молоді».

Ознайомившись зі схемою, за якою три інвестиційні проекти об'єднали в одне ціле з десяток підприємств, можна здогадатися звідки у Садового взялися фінансові потужності для фінансування таких дорогих проектів, як ТРК «Люкс», газета «Поступ», громадська організація «Самопоміч», журнал «Місто», на організацію конкурсу «Галицький лицар».

ЩОБ ПОЛІТИК СТАВ ВІДДАНИМ ДРУГОМ, ЗРОБИ ЙОГО ПАРТНЕРОМ ПО БІЗНЕСУ

Окрім безпосередньої реклами на Андрія Садового потужно працює ще один важливий фактор. У списках приватних засновників «Галицьких інвестицій» та пов'язаних з ними структур, є чимало прізвищ відомих не лише у Львові людей. У списках засновників «Інституту розвитку міста», наприклад, фігурують прізвища тодішнього народного депутата Ігоря Коліушка та теперішнього міністра Кабінету міністрів Богдана Буци. Керівник Львівської обласної організації партії «Пора» Андрій Рожнятовський входить до списку засновників ТзОВ «Галицькі інвестиції — цінні папери». Чи не цим пояснюється палка підтримка «Порою» кандидата у мери Садового? Знайомлячись зі списками осіб, причетних до діяльності «Галицьких інвестицій», взагалі знаходиш чимало цікавого. Одним зі засновників відритого взаємного фонду інвестиційної компанії «Галицькі інвестиції», скажімо, стало потужне підприємство зі Стрийщини ВАТ «Галенергобудпром». Його директорові Леву Підлісецькому на момент заснування підприємства (1994 рік) виповнилося лише... 18 років. Як випускник школи керував підприємством, можна лише здогадуватися...

Фахівці стверджують, що активна виборна кампанія кандидата на посаду голови Львова вартує мільйони. Пан Садовий натомість декларує, що за 2004 рік заробив лише 114 тис. грн. Проте схема, яку ми показали, дозволяє припускати, що іміджеві проекти Садового були створені завдяки особистим майновим сертифікатам вкладників «Галицьких інвестицій». У наступному номері «СП» коротко проаналізує статки кандидата на посаду мера Львова Андрія Садового.