Хто не отримає субсидій та чому їх врізають? Про це кореспондент «Вголосу» розмовляв з екс-міністром з питань житлово-комунального господарства України Олексієм Кучеренком, експертом із соціальної політики Андрієм Нікончуком та економістом Олександром Охріменком.
«Безробітним при розрахунку субсидій нараховуватимуть три прожиткових мінімуми – 5300 грн»
Кому не варто сподіватись на субсидію?
Андрій Нікончук:
У травні 2018 року були внесені зміни, якими було встановлено додаткові умови для отримання субсидій. Відповідно право на отримання субсидій втратить велика кількість населення. Тепер громадяни, які хочуть отримати субсидії, не повинні мати у власності автомобіль, якому менше, ніж п’ять років. Якщо людина має такий транспортний засіб – вона вважається багатою і втрачає право на допомогу від держави. Якщо у людини є у власності квартира, площею у більше, ніж 120 квадратних метри або будинок більше, ніж 200 квадратних метрів – вона автоматично не може отримати соціальної допомоги.
Безробітні мають право на отримання субсидії. Але є дві категорії безробітних: ті, які стоять на обліку у центрі зайнятості та ті, які там не перебувають. Тим особам, які не стоять на обліку та не отримують допомоги по безробіттю, автоматично нараховуватимуть три прожиткових мінімуми, тобто десь 5300 грн. Тобто, не зважаючи, що у них фактично немає доходу, їм автоматично рахуватимуть цей заробіток.
Це важливо при розрахунку субсидії, яке отримає домогосподарство, в якому проживає ця безробітна людина. Бо ми знаємо, щоб отримати компенсацію за сплату комунальних послуг, рахуються усі доходи зареєстрованих осіб і членів сім’ї, які проживають за конкретною адресою. Їх дохід сумується і по відповідній формулі розраховується. І у тому випадку, якщо необхідні витрати на оплату житлово-комунальних послуг становлять більше 15 відсотків від доходу усіх проживаючих у домогосподарстві, то тоді призначається субсидія. Тобто, якщо людям, які проживають у будинку, потрібно заплатити 20% від свого доходу за комунальні послуги, то за них доплачує держава шляхом перерахування коштів постачальнику житлово-комунальних послуг.
У травні також було зменшено майже у два рази норми на споживання електроенергії та газу. Тобто, якщо раніше субсидіант міг більше споживати, то зараз навпаки. Це зроблено через те, що триває підготовка до монетизації субсидій. Якщо раніше людина економила і могла розраховувати на певний дохід за цю економію, то зараз навпаки – доведеться економити, щоб не доплачувати. Логіка уряду така: хочеш зекономити на субсидії – взагалі не користуйся комунальними послугами.
Якщо ж людина перебуває у складному матеріальному становищі, але їй з якихось причин не дали субсидій, то при управліннях соціального захисту створені відповідні комісії, які мають право розглядати конкретні життєві обставини людей і вони можуть приймати рішення про надання конкретним людям субсидій.
Олексій Кучеренко:
У зоні ризику і заробітчани. Те, що заробітчанам можуть не платити субсидії – це звісно прикро. Але давайте подумаймо: людина поїхала у Польщу і там заробляє 600 євро на місяць, а тут її родина просить субсидію. Заробітчанство – це звісно погано, але не забуваймо, що субсидіювання здійснюється за кошти платників податків. І питання тут у тому, чи готова працююча людина сплачувати за комунальні послуги сім’ї свого, умовно кажучи сусіда, який працює закордоном і родина якого ймовірно живе заможніше, від того, хто тут працює і платить податки. Я думаю, що 95% українців будуть проти такого. Українці мають зрозуміти, що субсидії – це податки, які ми платимо і які могли б піти на будівництво доріг, інфраструктури тощо.
Щодо безробітних, то тут уряд бореться з прихованою заробітною платою. Логіка така: ця ж безробітна людина якось живе...
«Я дивуюсь, як така велика кількість людей повірила обіцянкам цього недовченого Гройсмана»
Різко підвищуючи тарифи, нам обіцяли субсидію і тоді умови виглядали хоч трохи ліберальнішими. Що змінилось зараз?
Олексій Кучеренко:
Я взагалі дивуюсь, як така велика кількість людей повірила обіцянкам цього недовченого Гройсмана. Величезною помилкою влади було підвищувати так різко тарифи і роздавати усім охочим субсидію. Людей фактично «заганяли» на субсидію. Сьогоднішні заходи зумовлені тим, що грошей в державі не вистачає. От боргували виплату пенсій, бо на це просто не вистачало коштів. А тому в уряді зараз скорочуватимуть кількість субсидіантів та обсяги субсидій. Влада розраховується за свої помилки, яких краще було не робити і це призводить до величезного негативу серед населення. Так, влада спочатку різко підняла тарифи і щоб ніхто не протестував – дала субсидії. Зараз ці субсидії у частини людей заберуть, але тарифи ніхто не зменшить.
Ви тільки вдумайтесь: у нас субсидії отримує майже 7 мільйонів домогосподарств. А це – космічна цифра. Але є ще один нюанс: зараз якщо уряд скоротить субсидію і підніме ціну на газ, то кількість субсидіантів знову зросте, бо у платіжках автоматично виростуть ціни. У цьому випадку уряд сам себе загнав у глухий кут.
Андрій Нікончук:
Якщо послухати уряд, то вони нібито керуються принципом соціальної справедливості для того, щоб ті, хто не потребують соціальної допомоги, її не отримували. А ті, хто заробляють, легально не платили за тих, хто приховує доходи. Такими красивими словами уряд прикриває неможливість державного бюджету здійснювати виплату субсидій у тих розмірах, в яких це було раніше. Бо зараз доходи державного бюджету трохи більші, ніж трильйон гривень, а видатки на субсидії становлять 10 мільярдів гривень. Тобто ми витрачаємо на субсидії 10% нашого прибутку. Це дуже багато.
«Уряд робитиме все можливе, щоб субсидії отримували 5% населення»
І до чого ця «комунальна» політика призведе?
Олександр Охріменко:
Уряд робитиме все можливе, щоб субсидії отримували не більше 5% населення, зараз це десь 45%. Це призведе до зростання боргів за комуналку. До слова, борги за комунальні послуги уже досягли рекордних позначок - 42 мільярди гривень. Ті, хто не платили – платити і далі не будуть.
І це при тому, що тарифи на комунальні послуги завищені. Право споживача держава нічим не захищає. Нам надають неякісні і дорогі послуги. При цьому ринкові відносини у сфері комунальних послуг нам обіцяли, як уряд Яценюка, так і Гройсмана. Але вже зараз зрозуміло, що це популізм, ніхто нічого не збирається змінювати.
Андрій Нікончук:
Я підтримую впровадження принципів соціальної справедливості, щоб ті люди, які є багатими і живуть заможно, платили за комунальні послуги. Але є конкретні суб’єктивні обставини. От припустимо, будинком на 200 квадратів можуть володіти заможні верстви населення, але можуть і якісь бідні пенсіонери у глухому селі. А будинок такий великий, бо раніше старенькі надіялись, що з ними житимуть діти і онуки, але всі через безробіття і брак перспектив роз’їхалися, а житла пенсіонери не можуть продати, бо немає покупців. Важко назвати таких людей багатими. Що тоді робити їм – питання відкрите. Під словосполученням «навести порядок із субсидіями» уряд має на меті забрати у людей гроші. Але до кожної складної ситуації потрібно підходити по-людськи.
Чи можна було запобігти цій масовій субсидізації ?
Олексій Кучеренко:
Категорично не можна було так радикально підвищувати тарифи. У світі ніхто так не робить. Треба було поступово піднімати відповідно до росту доходів у населення. Потрібно було з самого початку активно перевіряти тих, хто отримує цю субсидію. Бо її мали і ті, хто явно не є бідним.
Натомість 26 квітня 2016 року Гройсман радикально підняв тарифи на електропостачання. Це робилось винятково заради того, щоб прем’єр міг поїхати у США, сфотографуватися з Байденом, розповісти, який він великий реформатор і отримати похвалу від американців. Тарифи піднімалися без економічного аналізу, була неадекватна модель призначення субсидій. А тому маємо те, що маємо.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ