The Coral "Butterfly House" (2010)

Повний диліжанс сонних мелодій на 6-му диску британців The Coral, де 60-ті продовжують успішно вінтажитись. Але на відміну від попереднього альбому "Roots And Echoes" (2007), "Butterfly House" продовжує свій рух в позі велотренажера, тобто, біжить на місці.

Героїчна романтика самоповториться кращим моментами "Roots And Echoes" та згадками про вестернізацію Морріконе. Все райдужно літає в морі знайомих і тому, одноманітних звуків. Протоптаність вздовж і поперек може бути лише лінивим саундтреком довгого диліжансокого тріпу. Радує, що це хоч веселіше, ніж останній I Am Kloot.

Бароко-попи місцями заскакують в фолк чи психоделію, десь проскочить шматочок бітлів, чи риф, якогось там, наприклад Біллі Джоела (в найкращі часи). Романтичність ліниво перебирається струнами, бо ж будиночок її щастя – це фантазії. Баладки вальсують або інфантильним меланхольчиком, або приреченою героїкою у яку також важко віриться. Занадто усе є декоративним у мріях.

Якісь "1000 Years" такого щастя – то вже просто знущання і карикатура в текстуальному плані. Щось ніби є  в "Butterfly House" і "Green Is the Colour". Але ніби в фантазіях – не канає.

1. More Than a Lover
2. Roving Jewel
3. Walking In the Winter
4. Sandhills
5. Butterfly House
6. Green Is the Colour
7. Falling All Around You
8. Two Faces
9. She's Coming Around
10. 1000 Years
11. Coney Island
12. North Parade

Julian Lynch "Mare" (2010)

Нью-йоркерський ретроман, який повільно плаває лоу-фаєм та нео-психоделією десь між заглюкнутим Анімальним колективом і нявкотом Девендри Банхарта з незворотнім курсом на розширені деякими маргіналами горизонти початку 70-х.

Лінч толково умиротворяє припливними тягучками ("Just Enough", "Mare"). Половина треків диску, то інструментали, де психоделія мутує до джазу ("A Day At the Racetrack" і особливо "Ruth, My Sister"). Щоб психоделія не сильно закутувалась в баладність наявні навіть дрон та нойз. Де потрібно, виступає акустика. Наявкіт божественного Девендри деконструюється в достаньо іронічній формі "Ears", або в релаксанті "Travelers".

Особливо яскравою частиною цього світу, який можна побачити через кавалок розбитої пляшки на березі моря є фінішна психоделія "In New Jersey", існування якої, хоч якось виправдовує буття багатьох фінішних треків багатьох модних бендів в  ролі контрасту.

1.Just Enough
2. Mare
3. A Day At the Racetrack
4. Stomper
5. Interlude
6. Still Racing
7. Ears
8. Ruth, My Sister
9. Travelers
10. In New Jersey

Arcade Fire "The Suburbs" (2010)

Третій альбом канадців привозить поминки за похоронами. Збочене розуміння іронії дає свої найкращі плоди в дискографії Arcade Fire, хоча похорони – то безперечно, святе. Канадці кинулись у вир модних трендів та показали усім звіздунам, як на тих курортах потрібно брати хвилю.

Хамелеонна природа вогню мімікрує і тому не дивно, якщо якийсь трек від нових Arcade Fire виявиться більш серйозним формально, але більш іронічним змістовно, модифікантом одного з 60-ких маршів останніх Стереофоніксів.

Але на дворі неминаюча мода на 80-ті і до вже звичного розгону похоронного екстазу за неба блакить додаються елементи пост-панку, нью-вейву і шугейзу. У варіантах поза даною трендистикою (у більшості випадків баладних) до бароко-попу може додаватись американа, яка балується органчиком, пост-рокові запливи чи футуристика початку 80-х. Баладний меланхолізм Arcade Fire особливо вирізняється бароковою химерністю та приреченим артистизмом і тому такі моменти творчості канадців можуть пришвартовуватись до тегів рок-опери.

Трендистика не спить і особлива іронія Arcade Fire до цього явища відзначається в ретро-саунді треку "Modern Man". Щоб карасі не розслаблялись, канадці запускають на ринок своїх щук, які моментально попускають щиглями вікендних вампірів ("Rococo") і заносять останню їх жанрову обмеженість своїм розумним контрапунктом до іронічного шугейзінгу ("Empty Room"). Жодної надії вискочним вампірам дівчача дрім-попа "Half Light I" з особливо збоченим стьобом., зрозуміло, що не залишає. Вже іншого разу дівчача пострибунчаста дрім-попа підточується сінті-клавішними, які легко і без тиску, співають, хто в котеджі господар життя.

Але модні стручки – то легка закуска для таких монстрів, як Arcade Fire і вони моментально обгризають бідного Боно на його території ("City with No Children") та влаштовують екстремальні перегони з Ramones ("Month of May"), до яких вони схоже мають більше поваги, ніж до U2. В ще одній варіації ("Half Light II (No Celebration)") своїх польотів назустріч сонцю та місяцю канадці встигають дати нью-вейву а-ля New Order ще й затаривши їх шугейзом.

І щоб ікалось Інтерполу з новими альбомом, переливчасті гітари "We Used to Wait", згадуючи попередньо альбомний "No Cars Go”" дають потрібної атмосферки потрібного місця для потрібного настрою.

Післяпохоронні Arcade Fire стали більш кусючими і вийшли на полювання в зомбіленді.

1. The Suburbs
2. Ready to Start
3. Modern Man
4. Rococo
5. Empty Room
6. City with No Children
7. Half Light I
8. Half Light II (No Celebration)
9. Suburban War
10. Month of May
11. Wasted Hours
12. Deep Blue
13. We Used to Wait
14. Sprawl I (Flatland)
15. Sprawl II (Mountains Beyond Mountains)
16.The Suburbs (Continued)

The Vaselines "Sex With An X" (2010)

Культові герої 80-х, шотландські інді-попи The Vaselines краще б залишались у вічності та пам'яті Курта Кобейна молодими фантазістами, ніж висовували свої асексуальні мощі на хвилі зацікавленості до 80-х.

Вимучений саунд перестрілюється з вустами моллі і б'ється головою об стіну шугейзу. Але до колишніх хітів тут нереально далеко. Бодрячковий інді-рок вібрує небо скелетиком. Хлопчик і дівчинка мінімалістично збоченствують, але такого Чізеса, як було раніше – вже не буде. Інді-попа заточується під дрім та недбало вестернізується. Невідомо для чого присутнє псевдо-іронічне кантрі та фінішна нудотність.

В тому лахмітті ще виправданим є контекстуальність "It Wasn't All Duran Duran" і впевнена натяковість "Poison Pen" щодо монструозних пусічок. А юнацьку дикість The Vaselines може ще якось засвідчити "Overweight But Over You", як заффузований (безвазеліновий) варіант мамби італіано.

1.Ruined
2. Sex with an X
3. The Devil's Inside Me
4. Such a Fool
5. Turning It On
6. Overweight But Over You
7. Poison Pen
8. It Wasn't All Duran Duran
9. Mouth to Mouth
10. Whitechapel
11. My God's Bigger than Your God
12. Exit The Vaselines

ІА "Вголос": НОВИНИ