[media=155910,155911,155912] 

III Конгрес у Польщі (28 квітня-1 травня, Народний дім у Перемишлі) об’єднання українців приурочило одній із найболючіших проблем українсько-польських стосунків – акції «Вісла», під час якої з етнічних українських земель, які наприкінці Другої світової війни опинилися у складі Польщі, було брутально депортовано спочатку близько 482 тисяч українців на території колишньої УРСР, а під час другої хвилі насильного переселення - ще 140 тисяч українців нашвидкуруч вивезли у західні та північні райони Польщі.

Минулої неділі, 30-го квітня, у греко-католицькому храмі св. Івана Хрестителя у Перемишлі в Польщі відбулося Богослужіння пам'яті жертв акції «Вісла», участь у якому взяли численні делегації з України. Зокрема, представники влади Львівщини, товариства «Надсяння» (керівник Володимир Середа), Надзвичайний і Повноважний Посол України у Польщі Андрій Дещиця, інші представники дипломатичного корпусу України у Польщі.Богослужіння у храмі  Івана Хрестителя у Перемишлі за жертви депортації.

Варто сказати, що вшанування 70-их роковин акції «Вісла» у Польщі чи не вперше відбулося у такому державному масштабі. І хоча раніше «круглі» роковини цієї сумної сторінки українсько-польської історії згадувалися на державному рівні, але цього разу мова йшла не тільки про депортацію українського населення, намагання фізично усунути його із земель, які опинилися у складі Польщі. Учасники Конгресу наголошували, що метою депортації було намагання відібрати в українців ідентичність, через фізичні знущання знищити самобутність представників нації.

Географія депортації.

Особливістю цьогорічного обговорення роковин акції «Вісла» стало також і те, що неприязнь у польсько-українських стосунках постійно і, очевидно, на політичне замовлення підігрівають радикальні сили у Польщі. Напередодні зруйновано могилу воїнам УПА у Грушовичах. За словами Андрія Дещиці, вже упродовж кількох останніх місяців на території Польщі відбуваються провокації, що стосуються руйнування українських пам’ятників та поховань українських героїв. Український міністр закликав пам’ятати про минуле, але не вестися на провокації.

На думку голови Світової федерації українських лемківських об’єднання Софії Федини, акція «Вісла» була кульмінацією багаторічної депортації українців із етнічних земель, яка тривала аж до 1951 року (Західна Бойківщина). Таку депортацію, тільки вже українців зі Сходу, маємо і зараз. Біля Луганська, який захопили терористи та російські окупанти, компактно проживали лемки, які змушені знову стати біженцями, залишаючи під страхом фізичної розправи свої домівки.

Підтримує ідею розширення історичних меж депортації українців і голова львівського регіонального суспільно культурного товариства «Надсяння» Володимир Середа. За його словами, депортація у 1944-1951 роках з українських етнічних територій сучасної Польщі як до УРСР, так і в ході акції «Вісла» приблизно 670 тисяч українців – одна з найтрагічніших сторінок новітньої історії української нації. До того ж, депортація зводилася не лише до переселення, але й до дискримінації, грабежів, терору, в тому числі масових вбивств українців (Сагринь, Павлокома, Пискоровичі, Бересть, Ласків, Шиховичі, Новосілки, Верховини, Малковичі, Гораєць, Березка, Бахів, Завадка Морохівська, Ліски, Терка).

Окрім озвучення історичних аспектів акції «Вісла» учасники III Конгресу українців у Польщі висловили своє обурення місцевій владі, яка, незважаючи на неодноразові звернення, фінансово не підтримала його проведення. Це при тому, що етнічні українці у Польщі є її громадянами і платниками податків, а відтак мають право вимагати державної підтримки.

Подаємо текст Постанови III Конгресу українців у Польщі.

Ми, громадяни Республіки Польща, українська меншина, делегати Конгресу українців у Польщі, які зустрілися в Перемишлі на вшануванні сімдесятої річниці операції «Вісла», складаємо свою шану всім жертвам депортації з 1947 року, вшановуємо пам’ять поколінь, які відійшли, а також висловлюємо щиру подяку тим, які, незважаючи на кількадесятилітні переслідування та репресії, заборону продовжування національної та релігійної традицій; попри політику влади ПНР, яка мала не дозволити повернутись на рідні землі та вшановувати пам’ять про місця, з яких наша громада була виселена, – пережили, зберігши власну національну, культурну та релігійну ідентичність. Після сімдесяти років можемо з гордістю відзначити, що українці в Польщі, пережили як об’єднана громада, яка переказує спадщину предків наступним поколінням. На рідних землях Лемківшини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, а також на нових місцях розселення ми зберігали існуючі або ж побудували нові школи, церкви і центри культурного життя. Особливо плідними для нас були роки вільної Польщі. Наша громада приєдналася до шляху змін, маючи власну репрезентацію в Сеймі Республіки Польщі, а також в органах місцевого самоврядування. З вдячністю зберігаємо в пам’яті постанову Сенату Польської Республіки від 3 серпня 1990 року, яка засудила депортацію. Пам’ятаємо про розуміння і підтримку, яку ми отримали від президентів Леха Валенси, Александра Кваснєвського, Леха Качинського і Броніслава Коморовського. Ми маємо досвід підтримки від прем’єрів та міністрів, дякуючи також і створенню Спільної комісії Уряду і національних та етнічних меншин. Особливу допомогу ми отримали від Комісії національних та етнічних меншин сейму РП, творцем якої та довголітнім головою був Яцек Куронь – Друг нашої громади та України. І тому з великим розчаруванням сприймаємо відхід від продовження цієї політики теперішньою польською владою. Республіка Польща у цьому році перший раз за останні 28 років відмовила у підтримці заходів, пов’язаних з організацією вшанувань операції «Вісла». Представники влади виправдовують депортацію, вживаючи аргументи, які безпосередньо перенесені з пропагандистських матеріалів комуністичної держави, яка цей злочин запланувала та зреалізувала. Це суперечить європейській практиці захисту прав національних та етнічних меншин, яку прийняла Польська Республіка після 1989 року. Як законодавчо недопустиму, визнаємо промову міністра внутрішніх справ та адміністрації від 21 квітня поточного року, який під час засідання Сейму заатакував нашу громаду, зокрема персонально голову Об’єднання українців у Польщі Петра Тиму. До прем’єр-міністра Беати Шидло звертаємося з проханням про відповідну реакцію щодо свого міністра, оскільки в демократичній державі, члена НАТО та Європейського Союзу, очільник поліції має дбати про безпеку всіх громадян, а не нацьковувати більшість поляків та підпорядкованих собі служб на національні меншини. Тим більше, що його виступ під час засідання польського парламенту може сприйматися як дозвіл на подібні дії для місцевої влади, а також політичних та громадських середовищ у Польщі. Будування атмосфери польсько-українського конфлікту веде до того, що наша громадськість знов відчуває загрозу. Конгрес українців у Польщі скеровує свої слова особливої вдячності до членів Почесного комітету громадського вшанування 70-х роковин акції «Вісла», а також всіх тих осіб, які підтримали нас у цей важкий період. Дякуємо послам і сенаторам, депутатам європейського парламенту, лідерам антикомуністичної опозиції в період ПНР за висловлену нам солідарність та присутність. Ми переконані, що дякуючи спільно докладеним зусиллям, надбання минулих кількох десятків років, спрямований на збереження прав нашої громадськості та всіх національних і етнічних меншин у Польщі, польсько-українські відносини та польсько-українське примирення будуть збережені і розвиватимуться для добра Польщі, батьківщини всіх її громадян, добра польсько-українських стосунків і всієї Європи. Конгрес українців у Польщі особливо дякує Президентові Світового конгресу українців Євгенові Чолію за постійну підтримку і допомогу нашій громаді, у цьому в належному організуванні і проведенні сімдесятих роковин акції «Вісла». СКУ, який представляє двадцятимільйонну українську діаспору, що проживає у 55 країнах, з турботою спостерігає за зростом напруги у польсько-українських відносинах. СКУ на всіх можливих площинах діятиме задля зміни цієї ситуації, розвитку добросусідських польсько-українських відносин та примирення наших двох народів. Конгрес українців у Польщі бачить зацікавлення та підтримку української держави для нашої громади. Цей факт треба особливо підкреслити з огляду на боротьбу України з російською агресією, яка ведеться вже три роки.

Перемишль, 30 квітня 2017 року.

 

Юрій Боруцький, спеціально для «Вголосу» з Перемишля.

 

«Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ