Авторами даного проекту закону є провладні депутати від БПП Іван Вінник та від «Народного Фронту» Тетяна Чорновол і Дмитро Тимчук. Його уже погодили у комітеті з питань національної безпеки і оборони ВР, який очолює скандальний Сергій Пашинський. Прикметно, що саме у цього народного обранця виник скандал із одним інтернет-ЗМІ, яке звинуватило Пашинського у тому, що той причетний до масових афер із закритими закупівлями ЗСУ.
За що в Україні можна буде заблокувати «неугодні» сайти та кому це вигідно?
Про це кореспондент «Вголосу» запитував у політолога Олеся Донія, директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, юристів ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віти Володовської та Інституту масової інформації Алі Сафарова.
Як і за що блокуватимуть сайти?
«Сайти можуть блокуватися за наявності кримінального провадження по іншій справі»
Віта Володовська:
Законопроект містить кілька важливих положень, зокрема він пропонує закон Про санкції доповнити таким видом заходів, як блокування інформаційних ресурсів. Цим по суті хочуть узаконити будь-яке блокування будь-яких ресурсів.
Сам перелік приводів до блокування сайтів формується за непрозорою процедурою. Немає критеріїв, які саме сайти туди включаються і чому. Наприклад, відповідно до останньої вказівки Президента у перелік інформаційних ресурсів, що блокуватимуться, потрапили й українські сайти. Такі зміни до закону про санкції жодним чином не вирішують питання національної безпеки.
Ще однією новацією у цьому проекті є введення квазі-судового механізму блокування інтернет-ресурсів. Тобто сайт можна закрити за рішенням суду або слідчого судді в процесі кримінального провадження. Наприклад, якщо прокурор чи слідчий під час досудового розслідування виявить, що поширення певної інформації використовується або може використовуватися для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, вони можуть звернутися до слідчого судді або до суду з вимогою заблокувати той чи інший інтернет-ресурс. Клопотання про блокування подається до суду та розглядається в той же день. Відповідно власник сайту не матиме жодної можливості прийти на судове засідання, щоб надати докази щодо законності поширення інформації.
Алі Сафаров:
Основною небезпекою у цьому проекті закону є те, що рішення про блокування інтернет-ресурсів прийматимуться одноосібно – слідчим чи прокурором у непрозорий спосіб. Тобто не з’ясовуючи жодних обставин сайти блокуватимуть зацікавлені особи, що є порушенням свободи слова.
Що може стати підставою для блокування інтернет-ресурсів?
Віта Володовська:
Сама підстава для блокування є доволі невизначеною. Блокуватися має інформація, яка може бути використаною для вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Таке формулювання є досить широким. Бо фактично будь-яке повідомлення, яке розміщується у ЗМІ, наприклад, про відкритий публічний захід чи мирний протест, може бути використане, наприклад, з метою вчинити там терористичні акти. Таке тлумачення закону дозволить заблокувати практично будь-який ресурс, зокрема і офіційні ЗМІ.
«В Україні можуть створити реєстр заборонених сайтів, що вже є у Росії»
Яким чином технічно здійснюватиметься це блокування? Хто відповідатиме за це?
Віта Володовська:
Виконання таких рішень має здійснюватися на основі формування реєстру, який має створити та вести Національна комісія з питань зв’язку та інформатизації. Туди будуть вноситися всі судові рішення про блокування сайтів. У цьому спостерігається аналогія з Росією, де теж є реєстр заборонених сайтів. Провайдер має постійно перевіряти інформацію у такому реєстрі. Наглядом за виконанням таких рішень має займатися Служба безпеки України. Це створює ризики для зловживань, оскільки немає розроблених механізмів контролю.
Також провайдери за власні кошти повинні будуть встановити спеціальні технічні засоби, щоб блокувати інформацію. При цьому технічні характеристики цього обладнання теж визначатиме СБУ. Українська спецслужба матиме і право використовувати ці технічні засоби для власних потреб. І тут питання, чи не збиратиме Служба безпеки України даних про користувачів Інтернету?
На який максимальний термін можуть заблокувати, наприклад інтернет-ЗМІ чи інший сайт?
Віта Володовська:
Термін тимчасового блокування сайтів встановлюватиме суддя. Термін є необмеженим. Суддя може призначити будь який строк, про який проситиме прокурор. А тому блокування ресурсу може затягнутися на роки.
Цей законопроект порушує права людини?
Алі Сафаров:
Свобода слова не є абсолютною. Стаття 10 Європейської конвенції передбачає випадки, коли свобода слова може обмежуватися. І одним з таких випадків є національна безпека. Європейський суд з прав людини дуже часто саме у таких випадках каже, що дії держави, блокуючи доступ до тієї чи іншої інформації, були правомірними, бо здійснювались для забезпечення національної безпеки та уникнення терористичної загрози. Зокрема є декілька схожих справ по Туреччині, яка обмежувала курдів.
Проблема ж нашого законопроекту в тому, що він не відповідає цим європейським нормам. Є дуже багато питань до процедури, яка прописана у законопроекті №6688. Адже ця заборона не передбачена статтею 10 Європейської конвенції. Відтак, це дійсно порушує права людини, бо дозволяє блокувати ресурси без рішень суду.
Має бути змінена і процедура блокування ресурсів, бо й справді зараз в Україні діють сепаратистські ЗМІ, діяльність яких треба суворо регламентувати. Але закон повинен бути таким, який з одного боку забезпечить національну безпеку, а з іншого – відповідатиме вимогам і не порушуватиме норми свободи слова.
В яких країнах світу діють аналогічні закони?
Олег Соскін:
Законопроект про блокування інформаційний ресурсів без рішення суду – це ще один крок до встановлення диктатури в Україні. Аналогічні закони уже діють у Китаї, Білорусії, Туреччині, Росії. Оскільки Порошенко нічого не зробив на посаді президента, щоб українцям стало краще жити, єдиний його шанс зберегти владу – це встановити диктатуру.
«Ймовірно організатором цензури в Україні є Олександр Турчинов»
Чому цей законопроект «протягнули» через комітет Пашинського, у якого є конфлікт із ЗМІ?
Олег Соскін:
Я думаю, що організатор цього всього – це Олександр Турчинов. Адже він у близьких стосунках з Сергієм Пашинським та Тетяною Чорновол. А Вінник та Тимчук – це лише для прикриття.
Сергій Пашинський дійсно далеко не найкраща політична фігура. Він, за даними одного із інтернет-видань, причетний до масштабної корупції в армії. А тому, оскільки він зацікавлений у результаті, саме через його комітет протягнули законопроект про цензуру в Інтернеті. Але зрештою, цей депутат ніколи не славився порядністю. У Пашинського дуже цікава біографія. Він пов'язаний з Суркісом, Медведчуком. У 90-х роках мав причетність до афер із кредитами. Незрозумілою є його роль у подіях Євромайдану. Був такий факт, коли 18 лютого 2014 року на Майдані протестувальники зупинили «Хонду», в багажнику якої виявили снайперську гвинтівку. Невдовзі з'явився Пашинський, який допоміг водію залишити місце події, сівши до нього в машину.
Це не єдиний скандал за участі цього депутата від «Народного фронту». Тетяна Чорновол теж «відома» своєю часто неоднозначною поведінкою. А тому Пашинський і нардепи банально можуть бути зацікавленим у цензурі.
Прийняття даного законопроекту якось допоможе інформаційній безпеці?
Віта Володовська:
Законопроект є ризикований з точки зору захисту свободи слова. Те, що він насправді може вирішити питання національної безпеки є досить сумнівним, оскільки немає навіть досліджень впливу інформації, яка поширюється в Інтернеті на національну безпеку.
Якщо законопроект буде прийнятий, він створюватиме загрози для українців, оскільки сама його суть суперечить статті першій Конституції: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Якими будуть наслідки від прийняття цього законопроекту?
Олесь Доній:
Ідея щодо закриття інформаційних ресурсів без рішення суду видається дуже дивною, адже не так давно народні депутати віддали суди у підпорядкування президенту. Тепер Петро Порошенко особисто призначає судів. І тут виникає питання, невже навіть керовані суди не влаштовують владу? Адже зараз якщо є злочин у вигляді посягання на національну безпеку, то будь-який ресурс можна блокувати за рішенням суду. Але це означає, що судове засідання відбуватиметься у відкритому режимі. А блокування ж ресурсів без рішення суду означатиме те, що цей процес відбуватиметься закрито від суспільства. Тобто про порушення свободи слова ніхто і не здогадуватиметься. Як наслідок – ми йдемо шляхом автократії і в нас відбувається тотальний наступ на свободу слова.
«Йде підготовка до продовження діяльності режиму Порошенка»
Олег Соскін:
Це робиться для того, щоб навіть офіційні ЗМІ не критикували владу. Відбувається підготовка до продовження діяльності режиму Порошенка. А щоб це продовжилось – потрібно знищити опозицію. Потрібно зробити так, щоб в країні не було інтелектуальної критики та опозиційних інформаційних ресурсів. Влада розуміє, що їхнім ворогом номер один є Інтернет, адже всі телеканали вони і так контролюють. А тому під виглядом війни з Росією, буда банальна заборона опозиційного інтернет-сегменту.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ