Загалом, для «Енергії» це вже третє чемпіонство в елітному національному чемпіонаті. Попередні тріумфи припадали на 2007 та 2012 роки. Тоді у складі «зелено-білих» було зібрано цілу когорту зірок вітчизняного футзалу, а бюджет клубу був, якщо не найбільшим, то одним із найбільших у вищій лізі. Цьогорічне золото Екстра-ліги «Енергія» виборювала у значно складніших умовах.
«Локомотив» фінансово не наздогнати
До економічної кризи зарплата гравця з когорти основи провідного українського клубу могла бути 2-3 тисячі доларів. Плюс щедрі преміальні за локальні та глобальні успіхи. Тепер таких заробітків немає. Нині футзалісти приблизилися до зарплат звичайних українців. Найкраще почувається харківський «Локомотив». Його фінансує Південна залізниця. Вітчизняний гранд платить своїм лідерів близько 1000 доларів у місяць. В інших клубах зарплати удвічі менші. У тій же «Енергії» зарплати становлять 250 – 300 доларів. Можна сказати, що в нашому футзалі окремо стоїть «Локомотив», а інші клуби мають приблизно однакові умови.
Саме тому тріумф «Енергії» є сенсацією українського спорту. «Локомотив» завдяки хорошому фінансуванню зібрав у своїх лавах кістяк національної збірної, майже всіх найкращих гравців. Натомість «Енергія» кілька років тому попрощалася зі своїми лідерами і взяла різкий курс на омолодження. У команді з’явилося чимало перспективних місцевих вихованців. Одним із лідерів став Андрій Федюк, який не отримував у футзалі гідних пропозицій, а тому вже хотів закінчити кар’єру і навіть почав опановувати фах торгового агента.
Незначний підйом у футзалі
У новому сезоні конкуренція у вітчизняному футзалі має загостритися. Деякі клуби мають наміри збільшити бюджети і запросити більше кваліфікованих виконавців. Амбітні плани виношують херсонський «Продексім» та івано-франківський «Ураган».
«Якщо ми виграли цим складом, ми найсильніші, – заявив після перемоги над «Локомотивом» граючий тренер «Енергії» Максим Павленко. – Ми маємо намір підсилювати конкуренцію, звісно, цих людей замало. Потрібні, як і в «Локомотиві», будуть зміни після закінчення сезону, так і в нас, звісно, будуть зміни, щоб підсилити конкуренцію, склад і дивитися з хорошою перспективою в майбутнє. Виступ у Кубку УЄФА, думаю, буде для нас таким же вдалим, як і в чемпіонаті».
У футзалі немає Ліги чемпіонів, є тільки Кубок УЄФА, в якому змагаються переможці національних чемпіонатів. Здавалося б, аби не осоромитися на міжнародній арені, «Енергії» конче потрібно підсилюватися. Але для цього треба збільшувати бюджет. Чи готові шефи львівського клубу до такого кроку – не відомо. Якщо бюджет залишиться на рівні минулого сезону, «Енергія» ризикує втратити своїх лідерів. Уже тепер є охочі запропонувати їм кращі умови.
А як в інших видах спорту
Недавно в національній гандбольній Суперлізі перемогла львівська «Галичанка». Ця команда є аматорською, її сформовано зі студенток училища фізичної культури та університету фізичної культури. Клуб має спонсора – підприємця, який очолює водночас Федерацію гандболу Львівщини. Він фінансово допомагає «Галичанці». Але чимало коштів витрачають на виїзди, тренувальний процес. Гандболістки зарплати не отримують.
Один із лідерів водного поло України – львівське «Динамо» – також є аматорським колективом. Цей клуб функціонує давно, має хорошу історію. Є чимало вихованців, які й нині стараються допомогти своїй колишній команді. Отож підтримка місцевої влади та колишніх вихованців дозволяє «динамівцям» тренуватися, виступати в чемпіонаті України й отримувати премії за успішний виступ. У водному поло задля економії коштів практикують так звані «з’їзні тури», коли команда в одному місті впродовж кількох днів може провести 3-4 матчі. І якщо «Динамо» перемагає в усіх іграх туру, то гравці команди можуть отримати премію у три тисячі гривень. Ось і весь заробіток.
Олег Петренко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ