„Президентська” напруга зростає з кожним днем. Станом на шосту годину вечора 27 липня, який був останнім днем висування кандидатів у майбутні українські президенти, заяви про своє бажання стати керівниками держави приносили у Центральну виборчу комісію 39 співвітчизників. До четверга ЦВК зареєструвала і видала відповідні посвідчення лише двадцятьом з них.
Відтак кандидатами у президенти на цей час офіційно вважалися: Віктор Ющенко (самовисування), Віктор Янукович (Партія регіонів), Петро Симоненко (Компартія), Олександр Мороз (Соцпартія), Анатолій Кінах (Партія промисловців і підприємців), Наталія Вітренко (Прогресивна соціалістична партія України), Олександр Ржавський (партія «Єдина Родина»), Дмитро Корчинський (самовисування), Олександр Базилюк (Слов’янська партія), Роман Козак (партія «Організація українських націоналістів в Україні»), Богдан Бойко (Народний рух за єдність), Олександр Яковенко (Комуністична партія робітників і селян), Василь Волга (партія «Громадський контроль»), Юрій Збітнєв (партія «Нова сила»), Леонід Черновецький (самовисування), Михайло Бродський (самовисування), Андрій Чорновіл (самовисування), Григорій Черниш (Партія реабілітації народу України), Владислав Кривобоков (Партія вкладників та соцзахисту), Ігор Душин (Ліберально-демократична партія).
Інші заявники ще чекають на ЦВКівське „добро”. Кількість їх може зрости, адже „президентські” документи дозволено приносити до 24 години 31 липня. А остаточне рішення про реєстрацію кандидатів відомство Сергія Ківалова має повідомити до 5 серпня.
У перших виборах президента України в 1991 році брали участь лише 6 кандидатів, у других (1994 р.) – 7, у третіх (1999 р.) – 13. Тепер же їх буде не менше двадцяти...
Не виключено, що декому із цьогорічних заявників так і не вдасться побачити свого прізвища у виборчому бюлетені. Комусь забракне 500 тисяч гривень грошової застави, у когось визнають невідповідною до норм передвиборчу програму, хтось приховає дані у податковій декларації. А хтось просто не зуміє заповнити документів. Такі казуси вже траплялися.
За словами начальника управління діловодства й контролю секретаріату Центрвиборчкому Галини Кривошей, яку цитує „Українська правда”, за один день працівникам ЦВК доводилося приймати до 10 осіб, які бажали стати президентом, і багато з них „не прочитали хоча б декілька статей у виборчому законодавстві”. Після спілкування з клієнтами іноді доводилося відновлювати серцеву рівновагу за допомогою валер’янки. „А поведінка деяких змушувала задуматися про стан їхнього психічного здоров’я”. Представники Центрвиборчкому дійшли висновку, що у майбутньому кандидати в президенти разом з іншими документами повинні подавати ще й довідку про психічне здоров’я. І запропонували народним депутатам прийняти відповідні доповнення до закону...
У секретаріаті ЦВК з приємністю відзначили, що два фаворити президентських перегонів - Віктор Ющенко та Віктор Янукович - подали „бездоганно підготовлені документи”. Однак тут ЦВКівці були не зовсім точними. Бо Віктор Янукович зробив дві помилки в одному слові. Назву своєї посади він власноруч написав без апострофа, а також із зайвою літерою „є” – „прємьєр-міністр”, що засвідчило його слабеньке знання державної мови. Перевірити граматику В. Януковича взявся інший висуванець - Михайло Бродський, запропонувавши керівнику написати диктант. Оцінювати написане, за словами пана Михайла, мав би авторитетний поет-депутат Борис Олійник...
Перший етап виборчої кампанії у середу підсумовував директор Інституту політики Микола Томенко. На його думку, реєстрація великої кількості „технічних” кандидатів зумовлена тим, що команда В. Януковича усвідомила вірогідність перемоги В. Ющенка у першому турі на президентських виборах. До фаворитів виборчих перегонів, за словами М. Томенка, відносяться Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Шанси на президентство першого з них політолог оцінює у 30%, другого – у 20%.
До другого типу, на думку М. Томенка, можна віднести людей, які „асоціюються не лише з партіями, а з ідеологіями”. Обидва такі представники ідеологічних доктрин у його типології представляють ліві сили – Компартію (Петро Симоненко) і Соцпартію (Олександр Мороз). Як зазначив Томенко, ці політики „можуть бути впевненими, що за будь-яких умов повернуть свої гроші (заставу)”, набравши понад 7% голосів. Але якби Симоненко і Мороз домовилися про висунення єдиного кандидата від двох партій, „виборча кампанія отримала б хоч якусь інтригу”.
До третього типу М. Томенко відніс так званих кандидатів на отримання статусу лідерів парламентських партій, зачисливши до таких Михайла Бродського („Яблуко”), Наталію Вітренко (ПСПУ), Анатолія Кінаха (ПППУ), Віталія Кононова (ПЗУ) та Олександра Омельченка („Єдність”). Ці кандидати, на думку М. Томенка, можуть розраховувати на 1-3% голосів. Їх стратегічним завданням є набуття статусу „умовних фаворитів виборчої кампанії” для власних партій у 2006 році.
Всім іншим кандидатам у президенти М. Томенко прогнозує менше 1% голосів і пропонує віднести їх до четвертої групи як „периферійних”. І зараховує сюди як політичних аутсайдерів та невдах, так і „кілерів”.
ІА "Вголос": НОВИНИ