V Бандерівські читання Досить Україні бути футбольним мячиком для сусідів

V Бандерівські читання: Досить Україні бути футбольним м'ячиком для сусідів

Яку міжнародну політику варто провадити Україні, будучи найбільшою європейською державою? Як нам поводити себе із сусідами, які усе частіше наступають на українську державність? Чи маємо ми сили вести власну міжнародну політичну гру? У якому напрямку рухатись Україні, аби одного дня нарешті стати регіональним чи навіть геополітичним лідером?

Саме на це дискутуватимуть учасники V Бандерівських читань, які відбудуться 9 лютого у колонній залі Київської міської ради. Детально про подію, мету та плани організаторів – у розмові із директором центру Українські студії стратегічних досліджень Юрієм Сиротюком.

Що таке Бандерівські читання?

Юрій Сиротюк:

Бандерівські читання — це дискусійний ідеологічний майданчик, футуристична бесіда про виклики і проблеми, які стоять перед Україною, оперта на ідеологію українського націоналізму. Сюди приходять політики, вчені, політологи і обмінюються думками про те, якою має бути наша держава в майбутньому.

Цьогоріч Бандерівські читання відбудуться уже вп'яте. А з чого усе почалося?

Юрій Сиротюк:

Перші Бандерівські читання виникли в революційній Київраді в лютому 2014 року, якраз за 2 тижні до трагічної розв'язки подій на Майдані. Тоді всі користувалися червоно-чорними бандерівськими прапорами, всі говорили «Слава Україні!», але ніхто не знав, що таке націоналізм, і як робити ту революцію.

На перших Бандерівських читаннях ми хотіли розповісти, що таке український націоналізм, як робили революцію бандерівці, спираючись на програмну статтю Степана Бандери «Національна революція, а не тільки протирежимний резистанс».

Ще одним приводом Бандерівських читань було те, що в січні вивісили портрет Бандери на Київській міській раді, а Рада Майдану примусила його зняти. Це була наша відповідь. Тоді нас, до речі, підтримали чимало дисидентів, серед них – і Василь Овсієнко.

Другі Бандерівські читання відбулися 2015-го, коли я був на фронті добровольцем. Тоді ми вже організували захід разом із Науково-дослідним інститутом українознавства і з заступником керівника Українського інституту національної пам'яті Володимиром Тиліщаком. Поступово це все перетворилося у великий дискусійний націоналістичний форум.

Якою є мета цього заходу?

Всі європейські країни в процесі становлення  пройшли через націоналізм і національну державу, всі без винятку стали результатом національних революцій. Донині в Україні правили ліберали. А як наслідок Україна стала слабкою, отримала олігархічний режим і вимирання населення... Наша революція досі не завершилась, бо зробити її можуть тільки націоналісти.

Тому вважаємо, що треба дати можливість націоналістам показати, що вони можуть зробити нормальну державу. У нас зараз створили ілюзію, нібито після Революції націоналісти були в Уряді, два міністерства очолювали, і нічого не зробили. Але правда в тому, що Уряд приймав колективні рішення, тому ми аж ніяк не мали можливості впроваджувати свою політику в тому Кабміні.

Як обираєте тему на кожні Читання?

Завжди вибираємо тему, яка є суспільно важливою в той момент. Зараз узялися за міжнародну політику: хто наші союзники і партнери, а хто вороги, у чому наші інтереси і чи здатна Україна бути суб'єктною, вести власну міжнародну політичну гру, бути регіональним чи навіть геополітичним лідером. Зараз ми бачимо, якими складними є відносини з Польщею, якими були заяви Угорщини. Ми бачимо, як недолуго проводиться наша міжнародна політика у дипломатичному іловайському котлі, який називають Мінськими угодами. Розуміючи те, що Україна, будучи найбільшою європейською країною, не може бути маленькою політично, ми хочемо провести дискусію. Ми хочемо подивитися на Україну не тут і тепер, де ми є футбольним м'ячиком для сусідів, а з погляду ідеальних відносин, які нам варто мати.

Кого запрошуєте до участі?

Під час Бандерівських читань відбувається низка послідовних дискусій, куди ми запрошуємо відомих фаховий людей: ідеологів націоналізму, політиків, вчених та політологів. Також з нами співпрацюють чимало вчених із Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

Склад учасників завжди міняється, бо підбираємо під тему. Цього разу запросили колишніх дипломатів, експертів з питань міжнародного права та навіть міністрів закордонних справ.

До речі, величезним додатком до Бандерівських читань є конкурс робіт молодих науковців, який ми проводимо уже другий рік поспіль. Цьогоріч участь у ньому взяли приблизно 200 науковців, студентів та аспірантів. Учасники написали есе на тему «Чи здатна Україна на власний геополітичний проект?». Найкращі з цих робіт матимуть фінансову нагороду. Перша премія — 40 000 гривень, а це майже рівень Шевченківської премії. Найоригінальніші роботи відзначимо додатковими преміями, а найкращих учасників запросимо до дискусії.

Також запрошуємо видавництва і видавців, які друкують літературу націоналістичного змісту, щоб паралельно в рамках Бандерівських читань пройшов форум літератури правого консервативного націоналістичного спрямування.

Цього року особливу увагу звернемо ще й на студентів дипломатичних академій. На жаль, наша міжнародна політика настільки запущена, що жоден дипломат не знає, чим має займатися, не знає, яка країна є другом, а яка ворогом. Відповідно, молоді дипломати, які зовсім скоро захищатимуть наші інтереси в світі, під час цьогорічних Бандерівських читань отримають змогу визначитись, якою є місія України у міжнародній політиці.

Ну, і вільні слухачі. Кожного року їх назбирується близько трьох сотень.

Чого варто чекати від V Бандерівських читань?

Цьогорічні Читання ювілейні, тому відбуватимуться там, де і перші – у колонній залі Київради протягом цілого дня 9 лютого. Особливістю цьогорічного заходу буде вручення нагород воякам УПА. Як відомо, в українських повстанців були Золоті, Срібні та Залізні нагородні хрести. Були накази про нагородження, але самі нагороди не були виготовлені. Тепер вони є – і родини керівників УПА, зокрема Василя Кука, отримають ці відзнаки. 

 

Яна Федюра, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram