[media=144394,144395,144396,144397,144398,144399,144400]
В той же час сусіди, шляхом яких Україна так мріє податися, натискають на національність і відстоюють власну ідентичність. То, може, варто нарешті взяти з них приклад?
На щастя, борці за волю України ще у минулому столітті поставили дороговкази на шляху побудови Української держави. Продовжують цей шлях сучасні націоналісти. Уже вп'яте від початку війни на Донбасі вони зібралися на Бандерівські читання, аби напрацювати якнайуспішнішу стратегію розвитку рідної України.
«За 26 років незалежності завдяки проведенню лівої політики Україна опинилася біля розбитого геополітичного корита, - заявив під час відкриття заходу директор центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Сиротюк. - Ми опинилися у Ілловайському дипломатичному котлі, де долю України вирішують інші держави. Ліва політика привела до того, що із постколонії Україну перетворюють у неоколонію. Українська держава сьогодні, як ніколи, слабка і неготова відповідати на кинуті виклики».
«Від часу відновлення Української держави у 1991 році жоден уряд і жодна влада не проводили проукраїнської зовнішньої політики, - додає Голова ОУН Богдан Червак. - У нас була багатовекторна зовнішня політика, потім проросійська, тепер ніби проєвропейська. Але попри все те на четвертому році війни з Російською Імперією ми не отримали надійних союзників на міжнародній арені. Більше того, цілком реальною видається можливість відкриття другого фронту на Заході — зі своїм «адвокатом».
«Ситуація з нашими західними сусідами вкотре підтвердила, що не можна надіятися на добру волю сусіда, не можна жити в ілюзіях, - вважає лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. - Будь-яка сила у світі починається зсередини – з Духу, Волі, з внутрішньої сили і з порядку в себе вдома. Не навівши порядку всередині власної держави, не здобудемо сили для експансії. Лише монолітна, згуртована нація, керована великою ідеєю, а не приземленими калькуляціями, зможе стати геополітичним лідером. Бо той, хто контролює простір між Балтійським і Чорним морями, домінує в Східній і Центральній Європі, впливає не лише на Європу, але й на цілий світ».
«Для того, щоб зберегтися у сучасному світі українці повинні здобути свою національну державу, - вважає очільник «Правого сектора» Андрій Тарасенко. - Саме тому нинішнє ліберальне безнаціональне утворення під назвою «держава Україна», приречене на зміни. Тільки в українській державі можливо об‘єднати усіх громадян України довкола національної ідеї, акумулювати та направити в єдине річище добру волю всіх українців світу, зробити діаспору своєю опорою на всіх континентах, відродити наднаціональний проект Балто-Чорноморську вісь».
«Тим часом основні принципи і засади української зовнішньої політики вже відомі понад 100 років, - додає Богдан Червак. - На установчому конгресі українських націоналістів 1929 році, коли постала ОУН, було задекларовано 4 принципи, на яких має базуватися зовнішня політика української самостійної соборної держави.
Перший принцип випливав із Декалогу українського націоналіста: «Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від одвічної татарської потопи і поставив на грані двох світів творити нове життя». Вважалося, що майбутнє української держави є винятково на східноєвропейському просторі, але не як факт, а як фактор зовнішньої політики. Другий принцип полягав у повному усуненні всіх займанців із українських земель, що відкрило б можливість розвитку української нації в межах її власної держави, а це забезпечить лише власна зброя та доцільна союзницька політика. Третій принцип наголошував на тому, що не може Україна у своїй зовнішній політиці оголошувати союзи з націями і державами, які мають територіальні претензії. І нарешті четвертий: національна Українська Держава поступово здобуватиме вплив на етнічні українські території, які в майбутньому стануть невід‘ємною частиною цієї держави».
«Тим часом концепція Юрія Липи щодо Балто-чорноморського альянсу після початку московсько-української війни вийшла за межі кола націоналістів, показуючи вихід із ситуації вибору-без-вибору, де єдина альтернатива московської колонії – відстала периферія Заходу, - додає Олег Тягнибок. - Сьогодні вже для багатьох стає очевидним, що проголошена Бандерою мета – знищити Москву – це не якісь фантазії. Знищити московський «Мордор», розбити цю тюрму народів і поховати нарешті того Ґолема, якого українці вільно чи невільно створили собі на біду – місія України. Це покаже усьому цивілізованому світу нашу силу й потугу. Це засвідчить нашу історичну тяглість: бути щитом Європи й убезпечувати європейську цивілізацію від навали зі Сходу. По суті те, що роблять наші Герої, четвертий рік стримуючи навалу московської орди на Сході України. Нам треба нарешті повірити у своє призначення. Бо не можна досягти результату, не маючи мети. Бо коли хочеш великого – прагни неможливого. Але хто бореться за ідеал, досягає й неможливого!».
«Завершення і становлення Української держави приведе до знищення такого утворення як Російська Імперія, - переконаний керівник ГО «Дія» Андрій Шараскін. - Дуже чітко буде тоді зрозуміло, які ж цінності рухатимуть новими міжнародними зв’язками. Найважливішим завданням буде встановити нову систему горизонтальних зв’язків між народами, між націями і тоді ми зможемо претендувати на абсолютно іншу цивілізаційну парадигму. У 2014 році і до цього часу українці дуже чітко і твердо сказали: «Ми готові! Ми боремося за цінності». Світ підтримав, а потім злякався. Тому, що звикли жити за інтересами».
«Але, на жаль, понівечена на розум влада, яка два десятки років править цією країною, не сприймає націоналізм як вищу ідею, яка народилася у вогні боротьби, як ідею, яка народилася разом з першими державами на нашій території, - констатує член Вищої ради Національного корпусу Олександр Алфьоров. - А саме тому вони бояться націоналізму, як елітарної ідеології, яка здатна поставити свої інтереси заради інтересів держави, нації, заради майбутнього».
«Бандерівські Читання корисні передусім тим, що роблять націоналістів зрілішими, більш готовими інтелектуально до великих звершень, - додає Андрій Тарасенко. - Здобути владу (мирно чи силою) – це буде меншою частиною нашої спільної боротьби. Головна частина чекає потім – вибудувати національно-орієнтований лад; нейтралізувати реванш проросійських і олігархічних сил; утримати довіру народу, який за інерцією буде ненавидіти будь-яку чинну владу; відбити агресію Кремля; вистояти перед тиском неоліберального Заходу та багато іншого. Та все має мати свою чергу. Сьогодні – моделюємо, осмислюємо, готуємося. За Українську Самостійну Соборну Державу!»
«Такі зустрічі, - вважає лідер Національного корпусу Андрій Білецький, - формують інтелектуальне поле, яке, як ніколи, потрібне Україні. У час війни вони є складовою частиною українського фронту. Це вдалі військові операції, результати яких мають колосальне значення у сучасному світі, заполоненому лівими ідеями, які руйнують споконвічні національні орієнтири та поняття Нації».
«Бандерівські читання укотре засвідчують, що українські націоналісти знають, як повернути Україні належне місце у світовій політиці, - завершує Юрій Сиротюк. - Понад те — українські націоналісти мають стратегію розвитку зовнішньополітичної політики, яка зробить Україну великою і поверне країні суб'єктність.
Будь-які політики всередині країни чи зовні, будь-які держави можуть дискутувати з нами і оголошувати свої претензії. Але нормальні діти ніколи не дозволять топтатися по своїх батьках! Отому ми ніколи нікому не дамо топтатися по наших національних героях. Ні Польщі, ні Угорщині, ні Росії, ні Америці, ні Ізраїлю. Бандера – наш Герой! Шухевич – наш Герой! Вояки УПА – наші герої! Ми захищатимемо їхню пам‘ять і не дозволимо більше жодному керівнику країни ставати на коліна і вибачатися перед чужинцями за уявні злочини наших батьків!»
Нагадаємо, V Бандерівські читання відбулися 9 лютого, у Колонній залі Київської міської ради. У межах заходу цінними призами нагородили молодих науковців – переможців Всеукраїнського конкурсу есе, а родичі Лицарів ОУН і УПА отримали Хрести заслуги, якими ще у 1940-1950-х роках нагородили їхніх предків-повстанців. Під час Читань десятки політиків, науковців, політологів, дипломатів, філософів, студентів та ветеранів російсько-української війни взяли участь у трьох дискусіях, присвячених напрацюванню ефективної геополітичної стратегії України.
Яна Федюра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ