Навіть на Заході вважають, що рівень доходів українців не відповідає новим тарифам, на цьому, зокрема, під час візиту в Німеччину прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана наголосила Ангела Меркель: мовляв, тепер в Україні тарифи є економічно обґрунтованими та ринковими, але вони не відповідають рівню життя більшості українців.
Про те, як мешканці України, зокрема Львівщини, справлятимуться з новими тарифами та чи субсидія є порятунком від непідйомної «комуналки», дізнавався «Вголос».
Жити по-новому: тарифи в Україні зростуть майже вдвічі
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю постановою від 9 червня ухвалила рішення про збільшення тарифів для населення з 1 липня майже вдвічі.
Зокрема, в окремих регіонах нова вартість опалення сягатиме понад 1600 грн за 1 Гкал. Після подорожчання в Україні за тепло найбільше платитимуть мешканці Дніпропетровської області. Так, наприклад, Комунальне підприємство Дніпропетровської міської ради «Теплотранс» буде постачати тепло за 1630,58 грн/Гкал, а Комунальне підприємство «Васильків тепломережа» – за 1499,3 грн/Гкал.
«Споживачам КП «Васильків тепломережа» та КП «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради дорожче за всіх в Україні обійдеться гаряча вода – у 94,48 грн та 93,09 грн за куб відповідно. Не пощастило й мешканцям міста Ніжин, які мають сплачувати найвищий тариф в Україні за опалення без лічильника – 50,66 грн/м2. Так, за опалення невеличкої квартири в Ніжині площею в 50 м2 мешканцям пропонують сплатити місцевому монополісту ТОВ «НіжинТеплоМережі» 2533 грн на місяць», – каже експерт ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда
Українці, які мешкають у приватному секторі, теж будуть змушені платити більше.
«Мешканцям приватного сектору теж не позаздриш, адже з початком опалювального сезону соціальної ціни у 3600 грн вони вже не побачать, замість неї завдяки рішенню пана Гройсмана у платіжках буде тариф 6879 грн за тис. кубів», – зазначив експерт.
У Львові, як пояснюють у ЛМКП «Львівтеплоененерго», абоненти з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії платитимуть за 1 Гкал 1213,98 грн з ПДВ, а абоненти без будинкових та квартирних теплових лічильників – 26,58 грн з ПДВ за 1 м2. Під час опалювального сезон вартість становитиме 26977,00 грн з ПДВ за 1 Гкал за умовно-постійну частину двоставкового тарифу, яку мешканці сплачують впродовж року.
У зв’язку з цим зросте і вартість послуг з централізованого гарячого водопостачання. Таким чином у разі під’єднання рушнико-сушильників до системи гарячого водопостачання львів’янам доведеться сплатити 80,42 грн та 74,03 грн (нині – 41,06 грн), якщо такого під’єднання немає.
Вищими від середніх в Україні будуть суми у квитанціях і мешканців Львівської області, які вказано в таблиці:
«Нові тарифи встановлено у зв’язку із запровадженням Кабміном граничної роздрібної ціни на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр (постанова №315 від 27.04.2016). Таке різке подорожчання опалення та гарячої води є наслідком травневого рішення Кабміну Гройсмана про встановлення так званої «єдиної ринкової» ціни на газ. Адже до цього виробники тепла та гарячої води отримували газ за ціною 2994 грн, а після «реформи Гройсмана» вартість блакитного палива для них збільшилася до 6810 грн», – розповів Тарас Галайда.
Ціна на газ з 2015 року зросла на 590%, а прожитковий мінімум – на 27%
Між динамікою росту тарифів та соціальних виплат останніми роками, на думку експерта, виникла велика прогалина.
«Починаючи з квітня 2015 року, тарифи на житлово-комунальні послуги, внаслідок їхнього державного регулювання, збільшилися: газ – на 590%, опалення – на 260%, гарячу воду – на 212%, електроенергію – на 175%, холодну воду – на 80%. Водночас за той самий період пенсія та мінімальна заробітна плата зросли на 19%, а прожитковий мінімум – на 27%», – зазначає Тарас Галайда.
Тому підвищення тарифів є економічно недоцільним та навіть протизаконним.
«Щодо законності реформи Яценюка – Гройсмана треба зазначити, що, відповідно до пункту 4 статті 2 чинного ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відбувається з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку. Напевно, урядовці вважають, що ми вже досягли того рівня соціально-економічного розвитку, який дозволяє встановлювати такі тарифи», – пояснив Тарас Галайда.
Підвищення комунальних послуг професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України, директор спеціальних проектів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев теж вважає незаконним навіть з формального юридичного погляду.
«Нові тарифи затвердив орган, який утворено і сформовано указами Президента, хоча його функції, повноваження і механізм призначення членів має закріплювати спеціальний закон. З формального погляду чи не всі постанови НКРЕКУ, що стосуються підвищення тарифів, ухвалено з порушенням чинного законодавства», – каже Геннадій Рябцев.
Як платити менше?
Не вписуються в концепцію про єдину тарифну політику лише релігійні організації – для них встановлено окрему ціну, тому українці, щоб платити менше, хіба що можуть реєструвати у своєму помешканні релігійну спільноту або ж шукати альтернативні джерела для опалення, кажуть експерти.
«Пощастило лише релігійним організаціям, для яких було встановлено вартість газу у 3913 грн, хоча не зрозуміло, як це вписується в «мантри можновладців» про єдину ринкову ціну для всіх. Фактично ринкових цін знову дві – 3913 та 6879 грн», – каже Тарас Галайда.
Як альтернативу, влада пропонує українцям оформлювати субсидії. Хоча, за даними Державної служби статистики України, в Україні налічують лише 16,2 млн (39%) зайнятого населення. Решта – це потенційні отримувачі субсидій: пенсіонери, діти та безробітні. Таким чином, щонайменше 60% населення можуть отримувати субсидії.
«Але, якщо врахувати, що середній місячний дохід працюючої людини в Україні становить 4895 грн, а після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги буде становити 3000 грн (в опалювальний період) та 1000 грн у неопалювальний період, більшість таких громадян також зможе претендувати на субсидії, оскільки їхні рахунки перевищуватимуть 15% доходів», – каже Тарас Галайда.
Реалізація субсидій в Україні стала б можливою тоді, якби більшість населення була економічно захищеною.
«У розумній системі субсидій нема нічого поганого. Але в розумній, яка охоплює 5-10% населення. Звісно, є певні категорії громадян, які потребують державної допомоги та без неї не зможуть вижити. Та коли влада навмисно створює умови, у яких без державної допомоги не можуть вижити 70-80% населення, – це хибний шлях та безглузда політика», – вважає експерт.
Водночас субсидії ніяк не економлять енергоресурси для України, переконаний Геннадій Рябцев.
«Субсидії не стимулюють енергозбереження, енергозаміщення і підвищення енергоефективності, оскільки їхній розмір не визначає обсяг зекономлених ресурсів. А ще система субсидій передбачає пряме перерахування коштів платників податків до бюджетів монополістів, а ті не зацікавлені в зниженні витрат, скороченні продажів і вдосконаленні обліку ресурсів, оскільки це зменшить їхні доходи. Підвищення тарифів сприяє тінізації доходів, оскільки низький рівень останніх є єдиною умовою призначення виплат. Підвищення тарифів не поліпшить якості послуг, що їх надають, оскільки його встановлюють монополісти. Що нижча якість і гірший облік, то більше продажу і вищі субсидії, а отже, доходи монополістів», – зазначив експерт Геннадій Рябцев.
Марія Бойко, «Вголос»
До речі
Українці, які отримують субсидії, не тільки не економлять природний газ, а й збільшують споживання дорогого енергоресурсу.
Про це заявила керівник прес-служби ТОВ «Житомиргаззбут» Олена Мічуріна, пише «Житомирська хвиля».
«В області близько 40% субсидіантів нарощують витрати газу, аби надалі держава не зменшила розміру допомоги, – розповідає експерт. – Водночас більшість одержувачів субсидій зовсім перестала платити за газ і навіть не вносить обов'язковий платіж», – зазначила Мічуріна.
За її словами, мотивацію до економії газу знищив затверджений Міністерством соцполітики порядок розрахунку субсидій відповідно до соціальних норм, які виявилися в кілька разів більшими від фактичного споживання газу домогосподарствами України.
«Серед усіх категорій споживачів населення отримувачі субсидій споживають палива найбільше – 65,5%, – говорить Мічуріна. – Водночас у Житомирській області 138 із 361 тисячі домоволодінь оплачують газ за допомогою державної допомоги-субсидії – тобто кожна друга родина», – підсумувала вона.
На думку експертів, ситуацію врятує запровадження адресної монетизованої системи соціального захисту громадян.
ІА "Вголос": НОВИНИ