Пришестя революційного помаранча Петра Олійника наочно продемонструвало жителям Львівщини, що керувати областю може будь-хто. Його наступник Микола Кміть доказав, що областю можна, взагалі, не керувати. Нинішній керівник Львівської ОДА Василь Горбаль поєднав базові риси обох своїх попередників – він не має ні вміння, ні бажання керувати областю. Із перших же днів у кріслі губернатора Львівщини Горбаль просто випромінює безмежну нудьгу та впевненість, що найгірші часи на цій посаді у нього ще попереду.
Чужий серед своїх
Василь Горбаль не приховує, що пропозиція обійняти посаду голови Львівської ОДА для нього була несподіваною. Причому, додамо від себе, це була неприємна несподіванка. Бо крісло губернатора, всістися у яке мали б за щастя чимало політиків, для Горбаля стало вигнанням з Олімпу. Причому його не просто відіслали подалі від столиці, а ще й поставили завдання, яке виконати неможливо: доручили піднімати рейтинг влади на Львівщині. В радянські часи це називалося «кинули на сільське господарство».
Ідея популяризації Партії Регіонів в Західній Україні, апріорі, є утопією наївнішою за комунізм, але ще менш реальною вона виглядає, якщо її втілювати береться людина, яка є чужою для регіону. А Василь Горбаль незважаючи на те, що народився і провів дитинство у Львові, є чужаком для Львівщини. Тому нічого дивного, що особливого ентузіазму з приводу свого нового призначення він не відчув.
Найпершим завданням і головною проблемою для Горбаля стало формування команди. Команду він ліпив з того, що було. Кращі з кращих вже давно зареклися йти у владу. Кращі з гірших – розібрані по інших командах. Тому обласне керівництво новий губернатор набирав точково: когось вдалося привести разом із собою, декого залишив із старих кадрів, а деякі керівники ОДА посіли посади в облдержадміністрації й без його відома. Керівників районної ланки новоспеченому голові ОДА хочеш-нехочеш довелося набирати переважно із місцевих активістів Партії регіонів (тобто з т. зв. «людей Писарчука») та із колишніх кучмівських голів РДА, які були усунуті від влади «помаранчевими».
Як би там не було, але з першим завданням Василь Горбаль справився – владну вертикаль в області сформував. Звичайно, до нової команди можна мати претензії, але загалом вона нічим не гірша за ті, які були в попередників Горбаля. В принципі, сьогодні у владне крісло кого не посади – всі виявляться фахівцями не гіршими, ніж середньостатистичний український чиновник. Як писав свого часу Козьма Прутков, «Я поет, поет обдарований. Про це я дізнався читаючи інших: якщо вони поети, то і я також!».
Проблема в тому, що сам Василь Горбаль не вірить у дієздатність своєї команди. Про це, наприклад, свідчить той факт, що він зберігає за собою крісло депутата ВРУ. Основний закон дає лише 20 днів на те, щоб нардеп, призначений до виконавчої влади, склав свої повноваження. Регламентний комітет Верховної Ради двічі (18 травня та 15 червня повторно) інформував Горбаля про неприпустимість суміщення, але безрезультатно. Далі – цитата з Української правди: «Щоб створити ілюзію, що він виконав свою частину зобов'язань, Горбаль написав заяву про відмову від депутатства. Тільки "включив дурня" і подав її не до регламентного комітету, а до апарату Верховної Ради. Як депутат трьох скликань Горбаль чітко усвідомлював різницю…»
Свій серед чужих
Соціологічні опитування показують, що з усіх губернаторів України глава Львівської ОДА Василь Горбаль має найменший рівень підтримки. Він складає всього 2%, в той час як повністю або частково не підтримують його дії 67% жителів Львівської області.
Проте, перефразовуючи відомий вислів, про Горбаля можна сказати, що хоча на Львівщині у нього немає друзів, зате вороги воліють з ним співпрацювати. Йдеться, звичайно, про політичних, а не про персональних ворогів, бо особистим недругам Горбаля на Львівщині також ніде взятися. Навіть те, що він мимоволі перейшов декому дорогу, посівши крісло губернатора, навряд чи є підставою для особистої ворожнечі.
Протягом перших днів його перебування на посаді деякі депутати облради декілька разів намагалися ініціювати вияв недовіри новому голові облдержадміністрації, однак жодного разу не вдалося набрати потрібної кількості голосів. Щиро кажучи, ініціативі депутатів бракувало переконливості, вони ніби відбували якийсь ритуал, а на обличчях було написано: «ну, ви ж самі знаєте, ми повинні, інакше виборці нас не зрозуміють…».
Однак переважній більшості депутатів і на думку виборців начхати: вони прийшли в облраду робити свій ґешефт, а тому не збираються витрачати дорогоцінний час на протистояння з виконавчою владою. Слабкий губернатор влаштовує їх більше, ніж сильний. Те саме можна сказати не лише про депутатів обласної ради, але й загалом про увесь політикум Львівщини: якщо сталося так, що головою ОДА мусить бути представник Партії регіонів, то треба бути вдячним вже за те, що не прислали вовкодава.
Також добре, що це людина не прив’язана до якоїсь місцевої бізнес-групи і рівновіддалена від львівських політичних та чиновницьких кланів. Чиновник-ретранслятор, без власних ресурсів і великих амбіцій, який змушений буде домовлятися з місцевою елітою. А розбещена помаранчева еліта давно готова домовлятися хоча б з ким, тим більше, що перспективи опозиції туманні і наразі кожен рятується як може.
Отже, як не парадоксально це звучить, Горбалю можна не боятися політичного тиску опозиції, а от з однопартійцями – справи значно гірші.
Місцеві регіонами точно не в захваті від того, що вони робили вибори, а їх плодами скористався варяг із Києва, та й київські соратники можуть не зупинитися на тому, що посунули Василя Горбаля зі столиці і захочуть перемножити його на нуль. Схоже, на найвищому рівні «доброзичливців» у Горбаля вистачає, не випадково журналісти УП припускають, що Горбаль тримається за депутатський мандат через пов’язану з ним депутатську недоторканість: «Враховуючи конфлікт між Горбалем і главою СБУ Валерієм Хорошковським, депутат-губернатор не виключає, що проти нього навіть може бути відкрито кримінальну справу. Особливо, враховуючи, в якому стані державі дістався націоналізований "Укргазбанк"».
Плани на тоді, коли не маєш сили
плани на тоді, коли не маєш часу
плани на тоді, коли прийде хтось інший
Досить познайомитися з офіційною біографією Василя Горбаля, щоб дійти висновку, що цей успішний банкір насправді ніколи не мав справ з реальною економікою, як і з реальним управлінням значними адміністративними чи економічними одиницями. Його кар’єра банкіра склалася радше завдяки сприятливому збігові обставин: він не створював банк, не розробляв бізнес-планів, не набирав персоналу, не ставив перед своїми підлеглими завдань і не контролював виконання. Його поставили на готове і позбавили, коли настав час.
Щоправда, у пана Горбаля має бути досвід управління столичною організацією Партії регіонів. Однак, як відомо, великих успіхів на цій ниві він не досяг: вибори до Київради, як і на посаду мера столиці, навряд чи можуть вважатися аргументом на користь його адміністративним здібностям. Зрештою, те, що він дозволив забрати себе з Києва, як дитина, яку мама кличе додому спати, також є певною характеристикою його ділових і людських якостей.
Як людина досить далека від конкретних проблем управління, Василь Горбаль протягом ста днів перебування на посаді голови Львівської ОДА так і не зумів сформулювати першочергові завдання, над якими працюватиме його команда. В одному з інтерв’ю він визначив, що трьома найголовнішими проблемами Львівщини сьогодні є дороги, підготовка до Євро-2012 та відродження промисловості й аграрного сектору. М’яко кажучи, сформульовано досить туманно: тльки у завданні "підготовка до Євро 2012" є якась конкретика (вказано хоча й не обсяг роботи, але бодай термін її виконання), а от "поліпшувати дороги," як і "віідроджуватии промисловість та сільське господарство", можна не тільки як завгодно, але й безконечно довго.
Не представивши планів своєї господарської діяльності, новий губернатор зате заявив про загальний напрям своєї адміністративної роботи. Він пояснив, що навіть нова структура облдержадміністрації відрізняється від інших регіонів, позаяк він формував її під конкретне завдання: акцент робитиме на економічно-інвестиційному блоці. Головною метою буде залучення реальних грошей у регіон і коштом залучених інвестицій, заснування нових компаній та створення нових робочих місць.
Ось таке банкірське мислення. Мовляв, досить залучити в регіон гроші і все налагодиться саме собою. Ні слова про те під які проекти будуть залучатися ці інвестиції. Наразі з усіх проектів широка громадськість поінформована хіба що про Карпатську Олімпіаду-2024. Чи, може, програма таки існує, але її з якихось причин не оприлюднюють? У такому разі було б цікаво дізнатися про неї більше, наприклад, її основні положення, або хто над нею працював?
Наразі єдину конкретику в сферу господарської діяльності нового голови ОДА вносять вказівки уряду. Наближення виборів спонукає уряд братися за вирішення найбільш наболілих проблем, передусім ліквідації заборгованості із заробітної платні. Відповідно, Кабмін визначив чіткі терміни погашення заборгованості – до 1 серпня частково, а до кінця року повністю. У свою чергу Василь Горбаль пообіцяв до 1 вересня скоротити заборгованість по заробітній платі на 40%, а до Нового року – покінчити з цим ганебним явищем.
Чи є життя після виборів?
Насправді господарські показники обласної влади сьогодні, як і завжди, хвилюють її київське керівництво не більше, ніж проблема життя на Марсі. Головне інше – наскільки місцева влада може контролювати ситуацію в регіоні. Важливе тільки це. Пробним каменем стануть місцеві вибори у жовтні цього року. Якщо Василь Горбаль не забезпечить поставленого результату – питання про його перебування на посаді голови ОДА стає риторичним.
Чи вдасться йому? Не будемо прогнозувати, щоб не наврочити. Тим більше, що те, що Василь Горбаль не має досвіду ні бізнесового, ні адміністративного управління – не є його недоліком, а лише фактом біографії. Біографію ніколи не пізно змінити. Але, враховуючи, що він не має міцної команди і підтримки в регіоні, що надто легко роздає обіцянки, як і те, що на столичному рівні має, вірогідно, якщо не впливових ворогів, то бодай недоброзичливців, – усе підказує, що його перебування в кріслі глави ОДА після виборів є досить проблематичним.
фото: lehussard.info
ІА "Вголос": НОВИНИ