Мінлива, по-львівськи весняна погода миттєво змінюється: блаватове високе небо раптово затулить чорна ряднина хмари і місто омиває рясний дощ, який за хвильку заступить яскраве сонце. Великдень!

Але, попри погодні витребеньки, око тішить несміла делікатна зелень, земля пахтить, як немовля після купелі, у кронах дерев галасає веселе птаство. Святково вбрані люди прошкують з урочих церков із прикрашеними кошичками. Великдень!

Перехожі стиха перемовляються, наче оце щойно стали мимовільними свідками дива дивного. А так і є, диво сталось – жертовна смерть Сина Божого, що віддав життя, спокутуючи гріхи людські, завершилось неймовірним воскресінням. Великдень!

У кожній господі святковий стіл, застелений вишитим обрусом, свячені ковбаска, шинка, крашанки, корінець хрону, сіль і пишна паска посеред страв. П’янкий запах так довго очікуваної учти. Горить свічечка, тихо потріскує гніт, шепіт молитви при столі. «… І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…» Чи простимо? І чи нам простять? Великдень!

А в цей час кращі сини України зі зброєю в руках закривають грудьми Батьківщину, усіх нас, від дикої орди. Не забудьмо при святі про наших захисників. І молитвою, і допомогою. Бо завдяки ним у нас - мирний Великдень. 

Напевно, не було під цим сонцем більшого дива, аніж Воскресіння Ісуса Христа. Смертю смерть подолав. Сталося щось незбагненно величне й значиме. І, властиво, цим дивом Син Божий подарував людям надію, що Божа воля і любов сильніші за подих смерті. Великдень!

Нині направду Великий День. «Бо Твоє є Царство, і сила, і слава
навіки. Амінь».

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

Богдан Марциняк Волошин, «Вголос»

Малюнок Олега Коваленка

ІА "Вголос": НОВИНИ