І тут варто згадати приклад Артема Семеніхіна – мера міста Конотоп, що у Сумській області. Там, коли перевізники почали вимагати підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, міська рада розірвала з ними договори. Після цього замість підвищення перевізники змушені були ще і зменшити вартість проїзду. У Києві, щоб покращити якість перевезень, закупили низькопідлогові автобуси. А що роблять у Львові? Доки триватиме транспортний колапс у місті?
Про це кореспондент «Вголосу» поспілкувався із депутатом Львівської міської ради, членом постійної комісії із питань інженерного господарства, транспорту, зв'язку та житлової політики Андрієм Карбовником, координатором ГО «За якісний транспорт» Святославом Товстигою та секретарем громадської ради при управлінні транспорту Львівської міської ради, активістом ГО «Розвиток громади» Назаром Баєм.
Чому, на ваш погляд, у Львові зараз настільки критична ситуація із громадським транспортом?
Андрій Карбовник:
Тому, що у Львові критична ситуація з громадським транспортом, є кілька причин. Перша – це недосконала транспортна схема, яку свого часу розробила французька компанія «Louis Berger». І ми бачимо, що вона зараз показала свою абсолютну недолугість. Причому ця транспортна схема уже багато раз коригувалась у ручному режимі.
Друга причина – це неефективне управління комунальними транспортними підприємствами Львова, зокрема ЛКП «Львівелектротранс» та ЛКП АТП-1. Свого часу на цих підприємствах було проведено аудиторську перевірку та встановлено безліч фактів порушень, які, як на мене, й досі не були усунені. От, до прикладу, АТП-1 закуповувало пальне оптом за цінами дорожчими, ніж це можна було придбати в роздріб на заправці. Вражає інше, що попри ці виявлені порушення, не було ніякої реакції ні у правоохоронців, ні у Львівської міської ради, навіть обійшлося без дисциплінарних стягнень.
Третьою причиною такого стану громадського транспорту у Львові є те, що у нас є проблеми із справністю цього транспорту. Особливо це стосується електротранспорту, який часто ламається посеред дороги, оскільки вже давно відслужив своє. Є у нас проблема також з електронними табло, які встановили на зупинках, щоб знати, коли очікувати на приїзд трамвая чи маршрутки. Але ці електронні табло й досі не працюють.
Святослав Товстига:
Причини сьогоднішніх проблем із громадським транспортом полягають у тому, що у нас практично немає змінних водіїв. Якщо раніше при нормі 2-5 водіїв на один автобус було принаймні два працівники, то зараз у нас фактично один, зрідка – два. І от, коли будуть зимові свята, то не буде кому працювати. Бо якщо немає підмінного водія, то автобуси стоять. Друга проблема – це технічний стан маршрутних автобусів. У Львові вони не готові до зимового періоду, при першому морозі автобус не зможе їздити, або ж, як минулого року, просто замерзне паливо у баках. Третя річ – за останні два роки фактично було продано 260 автобусів, ще 120 стоїть на продажі. Тобто власники автобусів їх продають в інші регіони, де відповідальніше ставляться до транспортної галузі.
Тобто сьогоднішній транспортний колапс у Львові – це ще не все? Може бути гірше?
Святослав Товстига:
Якщо до Нового року і до Різдвяних свят не покращиться ситуація із громадським транспортом, то у період зимових свят львів'яни ходитимуть пішки. Тобто справжній транспортний колапс у Львові почнеться тоді, як похолоднішає чи випаде сніг.
Останнім часом з боку перевізників чути багато нарікань на пільговиків за те, що через них змушені підняти вартість проїзду...
Андрій Карбовник:
Ми ще маємо проблеми з перевізниками. Зараз є безліч категорій населення, які користуються пільгами. І відшкодування цих пільг фінансується за залишковим принципом. Тобто держава дає субвенцію місцевим органам влади, яка потім розподіляється між перевізниками. Але насправді ця субвенція далеко не відповідає вартості перевезених ними пільговиків. Але це вже більше проблема не комунальна, а державна. Натомість зараз йде зима – і ми знову будемо очікувати, що половина рухомого складу з тих чи інших причин не виходитиме на рейси.
Святослав Товстига:
Те, що є у Львові, це політичний тариф. І він не те що економічно необґрунтований, він просто політичний. Якщо місто не хоче, щоб його мешканці більше платили за проїзд, воно має покривати перевізникам різницю у вартості перевезення. Окрім того, у нас немає даних про пасажиропотік та про кількість пільговиків.
Назар Бай:
У Львові є чотири приватних перевізники та один комунальний. Щодо комунального, то він фінансується міською радою, але ці кошти ніхто не контролює. Натомість на кожній сесії Львівської міської ради на ЛКП АТП-1 виділяють величезну кількість коштів, але куди вони витрачаються – невідомо. А приватні перевізники нарікають, що їм не відшкодовують за пільгові перевезення пасажирів. Таким чином, вони пояснюють жалюгідний стан своїх маршруток та те, що вони жахливо їздять. Вагомою проблемою є й те, що наші маршрутки не готові до зимового періоду. Ми і зараз по годині чекаємо на свою маршрутку, добратися зранку на роботу і ввечері з роботи – неможливо. Зараз у міській раді придумали підняти вартість проїзду і простежити, чи це щось змінить. Але перевізники ж відверто заявляють, що навіть якщо вони підвищать вартість проїзду – то нічого не зміниться.
Чому тоді у Львівській міські раді вперто не помічають проблем із громадським транспортом.
Назар Бай:
Проблема із громадським транспортом у Львові виникла не за один день, і з кожним роком ситуація у нас все гірша і гірша. Й справді, незрозумілою є позиція міської ради, зокрема – чому там не хочуть вирішувати цю проблему. Можливо, для них це не на часі, а, можливо, є інші причини.
Свого часу ми від громадської ради подали прохання, щоб управління транспорту пропрацювало механізми комплексного обстеження пасажиропотоку. Натомість наше місто чи не єдине в Україні відмовилось це зробити. Але якби ми мали дані про пасажиропотік – ми б мали чітке бачення про кількість платоспроможних громадян. Окрім того, можна було б покращити транспортну мережу. Тобто ми розумітимемо, скільки маршрутів нам потрібно, скільки має бути рухомого складу на цих маршрутах. От, до прикладу, в Києві, провели комплексне дослідження пасажиропотоку –і вони зрозуміли, що у них забагато маршрутів. Таким чином у міськраді зменшили кількість відшкодування за перевезення пільговиків.
Андрій Карбовник:
У цій критичній ситуації, яка виникла у Львові з громадським транспортом, винні управління транспорту та інші структури Львівської міської ради. Я не бачу з їх боку бажання навести лад у місті.
Міська рада та мер Львова Садовий й досі не вирішили проблему з громадським транспортом, бо на це немає політичної волі. У Львові керівники відповідних структур призначаються не через свій професіоналізм, а через їхню приналежність до певної політичної партії. А тому керівниками є ті, хто мовчки виконуватиме вказівку згори. Як виправдання від мерії ми чуємо лише одне: от введемо електронний квиток – і усе в нас буде добре. Але цей електронний квиток не є панацеєю від цих всіх проблем, які виникли у Львові з громадським транспортом. І цим всіх проблем не вирішити. Я думаю, що із його введенням не все буде гладко. Оскільки цей процес займе орієнтовно кілька років.
Немає бажання врегулювати проблему громадського транспорту й у більшості депутатського корпусу Львівської міської ради. Так, нещодавно на засідання комісії інженерного господарства, транспорту, зв'язку та житлової політики Львівської міської ради прийшла одна з громадських організацій, яка запропонувала провести моніторинг міських маршрутів. Таким чином, можна встановити пасажиропотоки, що може допомогти оптимізувати транспортну схему. Подібне уже зроблено в багатьох містах, зокрема у Запоріжжі та навіть Ніжині. Щоб встановити пасажиропотоки та розробити оптимальну схему громадського транспорту, потрібно 600 тисяч грн. Проте більшість депутатів, які входять у цю комісію, передали цю ініціативу на розгляд управління транспорту. Але це все одно, що дати злодію можливість розслідувати справу проти самого себе.
А, може, тут є і корупційна складова?
Андрій Карбовник:
Об'єми коштів з пасажирських перевезень у Львові, за різними підрахунками, становлять 800 млн грн у рік. Очевидно, я не можу стверджувати про корупцію, бо це може встановити лише суд. Але, як на мене, у цьому всьому хаосі із громадським транспортом й справді можливі корупційні схеми. Тобто, коли у вересні відбувався конкурс з визначення пасажирських перевізників у Львові, ми бачили, які це були скандали, підкилимні ігри та боротьба. І от зараз минуло два місці – і з цього часу нічого суттєво не змінилось: курс долара критично не виріс, пальне не подорожчало. Але перевізники почали в один голос говорити, що їм уже не вигідно перевозити львів'ян по 4 гривні. Мовляв, встановіть тариф – 6 гривень, бо це мінімально, хоча ідеально – проїзд у Львові мав би коштувати 10 грн. Питання, якщо у Львові так невигідно здійснювати пасажирські перевезення, тоді для чого ці перевізники подавалися на конкурс?
Але, як ми пам'ятаємо, у Львові й досі не проведений конкурс на пасажирські перевезення та не призначено керівника управління транспорту Львівської міської ради. Що це означає?
Святослав Товстига:
Основна проблема полягає у тому, що перший конкурс було оголошено абияк. Чиновники міськради казали одне, а насправді вийшло зовсім по-іншому. Цей конкурс було оголошено із порушенням законодавства, що призвело до судового позову. Окрім того, з боку міськради відбувалось лобіювання комунального перевізника АТП-1. Тобто у когось просто забрали маршрути і передали ЛКП.
Питання із громадським транспортом у Львові вирішиться тоді, коли управлінню транспорту Львівської міської ради дозволять це зробити. На теперішньому етапі управління транспорту не займається менеджментом, вони хіба відписують на скарги. А тому неважливо, хто це управління очолює. Поки цим управлінням з кабінетів на Площі Ринок керують у ручному режимі – доти не буде результату.
Як, на ваш погляд, можна вирішити проблему із громадським транспортом?
Андрій Карбовник:
Вирішувати проблему із громадським транспортом Львова потрібно комплексно. Варто провести всі необхідні дослідження та моніторинг, щоб розробити нову оптимальну для міста транспортну схему. Це б дозволило оптимізувати кількість транспорту на маршрутах, та й самі маршрути. Також варто призначити на ключові посади в управління транспорту ЛМР та транспортні комунальні підприємства справді професіоналів, які б змогли довести проблему із транспортом до логічного завершення. Адже ми всі розуміємо, що комунальний транспорт у Львові ніколи не буде прибутковим, він буде дотаційним. Але в усіх містах світу аналогічна ситуація. І тут насправді принциповим є розмір цих дотацій. І якщо зараз нічого не робити, то ми дійдемо до того, що у нас буде справжній транспортний колапс.
Назар Бай:
Справді, потрібно проводити комплексне обстеження пасажиропотоку. Це нам дасть чітке бачення того, скільки місто має відшкодовувати перевізнику за пільгові перевезення. Бо зараз кожен приватний і комунальний перевізник самостійно подає дані, скільки пільговиків він перевіз. Але потрібно розуміти, що вони – це зацікавлена сторона, яка може надавати неправдиву інформацію. Також всі зараз прикриваються електронним квитком. Але для того, щоб його впровадити, ми повинні теж знати ситуацію у місті. І найголовніше, у Львові немає стратегії розвитку транспорту: приватні перевізники мають знати, скільки вони працюватимуть у місті. І чи скоро у Львові буде лише комунальний транспорт. Бо зараз міська рада Львова лобіює інтереси комунальних перевізників. Також зараз у Львові не проведений конкурс на пасажирські перевезення, немає належних договорів, тобто маршрутки у місті їздять без належних документів. І ЄБРР не може дати нам кредит на електронний квиток, поки не буде врегульована ситуація із транспортом. А коли це станеться – невідомо. А тому необхідно ще і те, щоб був проведений прозорий конкурс на пасажирські перевезення у Львові. Потім провести комплексне дослідження пасажиропотоку – і таким чином можна виходити із транспортної кризи. Якщо цього не станеться найближчим часом, то транспорт у Львові просто зупиниться.
Святослав Товстига:
Якщо думати стратегічно, то у Львові велику перспективу має електротранспорт –і саме його варто розвивати. У нас розгалужена його мережа. Але у міській раді чомусь вирішили, що потрібно робити акцент на автотранспорті. І зараз місто у цій галузі починає нарощувати свою частку на ринку маршрутних перевезень. Але якщо думати логічно, то для нормального функціонування електротранспорту Львову не вистачає всього лише 50-60 тролейбусів. Хтось Львівській міській раді заважає замість 120 маршруток купити ці тролейбуси. До прикладу, інтервал руху 12 тролейбуса Левандівку зараз становить орієнтовно 12-20 хвилин. Адже туди зазвичай їздить 4-5 машин, хоча в ідеалі мало б бути 10-11. І от, якби інтервал руху на кожному тролейбусному маршруті був 5-8 хвилин, то, вочевидь, цей транспорт був би популярним. І якщо місто забезпечить належну кількість трамваїв та тролейбусів, то люди їздитимуть електротранспортом, оскільки це зручніше та дешевше.
Марія Бойко, Вголос
ІА "Вголос": НОВИНИ