22 липня 2015 року при виконанні бойового завдання в зоні АТО загинув український співак Микола Гордійчук з позивним «Гризун». Хлопець загинув поблизу Авдіївки, де розвідка батальйону підірвалася на розтяжці. Микола був активним учасником «ПЛАСТу», громадським діячем Кам’янця-Подільського, солістом музичних гуртів «Своєрідне» і «Dendy», під час Революції гідності був у 15-й сотні Самооборони Майдану.

8 лютого 2015 року у Станиці Луганській під час бою з диверсійно-розвідувальною групою терористів, загинув журналіст луганського видання «Реальна газета» Валерій Гаврилов. Журналіст добровольцем пішов воювати на Донбас у складі батальйону «Айдар».

20 березня 2015 року загинув військовий журналіст газети «Флот України» Дмитро Лабуткін, про якого редактор відділу соціальної політики цього видання, капітан-лейтенант Віталій Панчишин написав таке: «Прийшла сумна та трагічна звістка: мій товариш, друг і одногрупник, капітан-лейтенант Дмитро Лабуткін знайшовся в Дніпропетровському морзі... Офіцер, патріот, справжній громадянин своєї країни, він загинув під час боїв у Дебальцевому».

Скільки втрат чекає нас попереду? Скільки ще найкращих синів покладуть голови за мир і спокій у нашій державі?..

Відомий російський журналіст Аркадій Бабченко після того, як в Інтернеті проминула сумна звістка про трагічну загибель на Донбасі від кулі снайпера відомого українського оперного співака Василя Сліпака, на власній сторінці у «Facebook» написав вражаючі рядки. За його словами, під час війни на Донбасі «русскій мір» втрачає декласовані верстви населення, а Україна – цвіт суспільства: співаків, журналістів, викладачів, науковців, бізнесменів.

«Русскій мір» втрачає автомийників. Україна – оперних співаків, журналістів, айтішників, бізнесменів... Росія перемелює український генофонд. Робить з Україною те саме, що століттями робила з собою. Прізвище СЛІПАК я сьогодні почув уперше, але сам факт утрати цього життя – для мене трагедія. Не питай, по кому подзвін. Це повинно бути окремим пунктом звинувачення в Гаазі. Не просто злочин проти людяності. Злочин проти людського генофонду. Проти людської раси. Проти культури. Проти науки. Проти розвитку. Злочин проти планети. Злочин проти майбутнього. «Завдання непоправної шкоди майбутньому людства». Напевно, так потрібно сформулювати цей пункт», – підкреслив російський журналіст.

Своєю чергою, український майстер пера Віктор Трегубов підтримав свого колегу й зазначив, що нині відбувається розмін солістів Паризької опери на автомийників із рязанських райцентрів.

Військовий експерт Юрій Бутусов наголосив на тому, що великий артист та співак Василь Сліпак – солдат і захисник свого народу. «Це величезна втрата для кожного українця та друга України. Про нього писатимуть книжки, називатимуть його ім’ям вулиці, проводитимуть концерти та розповідатимуть у школах та консерваторіях... Вічна пам’ять, друже «Міф», ти поклав життя за кожного з нас, ми не забудемо твою жертву заради України. Ми не залишимося байдужими...» – резюмував експерт.

Побратими Василя Сліпака з «Правого сектору» розповіли деталі загибелі товариша. Це сталося зранку 29 червня під час атаки ворога. «Міф» був за кулеметом, але ворожа куля калібру 12,7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки, влучила у воїна та поранила ще двох бійців. «Загибель побратима для нас і всього українства є великою втратою. Адже Василь Сліпак – не лише фронтовик, а оперний співак зі світовим ім'ям, один з найкращих баритонів світу. 19 років жив та працював у Франції, був солістом Паризької опери, але з початком російської агресії кинув європейську кар'єру та повернувся захищати Україну і став зразком українського патріота. Він обрав собі псевдо «Міф» – це скорочено від Мефістофель, опера «Фауст». Він був не професійним солдатом, а співаком. Це втрата національного масштабу», – підкреслили у «Правому секторі».

Водночас дуже прикро, що в тій самій Франції, де впродовж багатьох років невтомно працював оперний співак, під час Євро-2016 ані вболівальники, ані футболісти не згадали хвилиною мовчання українця. Ба більше, УЄФА навіть відмовився вшановувати пам'ять жертв Туреччини, де загинуло понад 40 невинних людей. Що це? Байдужість? Зневага?.. Пригадаймо, як поставились українці до трагічних подій у Парижі, що сталися 13 листопада торік, де під час серії терактів загинули більше ніж сотня людей. Велика кількість користувачів соцмереж виділила свої аватарки кольорами національного прапора Франції на знак солідарності проти терору. Що отримали натомість?

А тим часом у Львові з новітнім Героєм України попрощалися під бурхливі оплески та українську пісню на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Вихованцям хорової капели «Дударик» підспівували тисячі людей, які прийшли віддати пошану добровольцю.

За особисту мужність та самовіддане служіння українському народу Василя Сліпака посмертно нагороджено орденом «За мужність» I ступеня.

Слава Україні! Героям слава! Спи спокійно, Василю! Нехай земля тобі буде пухом.

Тетяна Зеленська, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ