Гектари земель охоронного призначення біля історичних пам’яток можуть стати приватними
Історія із передачею у комунальну власність замків Возницького почалася у вересні цього року. Тоді директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк звернувся до обласної ради і облдержадміністрації щодо сприяння у переукладенні договорів оренди на низку об’єктів, які перебувають у користуванні галереї. І, за словами голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, щоб нібито спростити процедуру переукладення цих договорів, в обласній раді придумали схему: спочатку історичні пам’ятки та землі біля них передати у комунальну власність обласної ради, а вже потім – у державну.
За це рішення депутатам ЛОР пропонували проголосувати ще 19 вересня. Проте через незрозумілу процедуру, рішення вдалось перенести на сесію облради, яка буде 5 грудня 2017 року.
Керівник фракції ВО «Свобода» у Львівській обласній раді Олег Панькевич, наголосив, що йому, як депутату, навіть невідомо хто підготував проект рішення про передачу у комунальну власність замків Возницького.
«Станом на сьогодні, ми не отримали жодних матеріалів на основі чого був підготовлений даний проект рішення. В ОДА заявили, що вони не мають до цього стосунку. Ми бачили лише лист із Львівської галереї мистецтв та висновки комісії з питань комунального майна та приватизації. А напередодні, в облраді прийняли ще одне незрозуміле рішення, що земельні ділянки під пам’ятками архітектури ЛОР приймає без згоди територіальних громад. Можливо ці землі під замками Возницького когось зацікавили», - зазначив Олег Панькевич.
Член комісії з питань культури та історико-культурної спадщини Львівської обласної ради, депутат ЛОР Мирослава Бабінська додає, що обласний бюджет, якому передадуть замки Возницького, не потягне такого навантаження. І тоді місцева влада шукатиме тих, хто з ним впорається. Так, історичні пам’ятки можуть перетворитися на готелі та ресторани.
«Ця оборудка дуже грамотно зроблена. Бо голосування на сесії Львівської обласної ради - це колегіальна відповідальність. Тобто за це нікого не покарають. А Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького – це дуже ласий шматок для найвищого державного керівництва. І мова тут йде навіть не про Міністерство культури, а про значно вищих осіб», - зазначила Мирослава Бабінська.
Голова громадської ради Держархбудінспекції у Львівській області Роман Салабай наголошує, що зараз у Львівській області відбувається систематичне знищення історичних пам’яток, а тому приватизувати можуть не лише охоронні землі, а й замки.
«Такої політичної волі на знищення історичних пам’яток – я не бачив вже років п’ять. Щоб уникнути персоніфікованої відповідальності – замки Возницького хочуть віддати у комунальну власність рішенням сесії Львівської обласної ради. А потім це майно – приватизують», - зазначив Роман Салабай.
Юрист Віктор Яцюк зазначає, що проект рішення про передачу спершу у комунальну власність, а потім у державну замків Возницького є незаконним, оскільки усі об’єкти Львівської національної галереї мистецтв уже і так є у державній власності.
«У Львівської обласної адміністрації, яка є представником державних інтересів, просто «з-під носа» крадуть майно. Це рішення про передачу замків у власність Львівської обласної ради зроблене тупо, воно розрахована на не надто розумних депутатів. Бо ці всі об’єкти і так уже у державній власності. Про це йдеться у законі 1978 року, дія якого закінчилась у 2000 році. За ним усі виявлені на території Української РСР, відповідно України як правонаступниці, об’єкти переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом. І відповідно зараз замки Галереї належать державі, оскільки немає жодного законодавчого акту, який би скасував рішення, які приймались відповідно до цього закону. І навіть, якщо б ці замки дійсно хотіли передати державі – це можна було б зробити напряму без передачі їх у комунальну власність. Те, що відбувається із замками Возницького – більше схоже на аферу. Адже Львівська обласна Рада, беручи у комунальну власність ці замки, бере й гектари землі охоронного призначення. І саме їх згодом Львівська облрада може передати у приватну власність», - розповів юрист Віктор Яцюк.
«Ефективний менеджер» Возняк
У тому, що Львівська національна галерея мистецтв ім.. Б. Возницького знаходиться у критичній ситуації, музейники звинувачують її директора Тараса Возняка
Багаторічний заступник Бориса Возницького Володимир Пшик розповідає, що дії Возняка на посаді директора Галереї нагадують рейдерське захоплення. А свої дії директор галереї пояснює економією державних коштів та «ефективним» менеджментом.
«Коли Возняка призначили директором ЛНГМ ім. Б. Возницького, ми розуміли, що буде рейдерське захоплення музеїв. Коли був конкурс на посаду директора Галереї, Возняк заявив, що основним у його діяльності буде економія державних коштів. Але це безглуздя, бо на культурі ніхто не економить..Через його економію ми втратили філію галереї у Жовкві. Борис Григорович, створюючи галерею мистецтв, хотів зберегти історичну спадщину, а зараз ЛНГМ - це бізнес-проект Возняка. Він розправився з колективом галереї мистецтв, звільнивши усіх, кого запрошував на роботу ще Возницький. Возняк на посаді директора галереї – це випадкова людина, примітивний бюрократ, а не музейник», - зазначив Володимир Пшик.
Хто знищує замки
Колишня завідувачка Золочівського замку Надія Гупало наголошує, що, ставши директором з Львівської національної галереї мистецтв ім.. Бориса Возницького, перше, що зробив Возняк – це підняв вартість відвідування усіх історичних об’єктів. Це, на думку, багатьох музейчиків є злочином, оскільки багато людей тепер не має змоги відвідувати замки та музеї ЛНГМ ім.. Б. Возницького.
До слова, Надію Гупало Возняк звільнив, призначивши завідувачем Золочівського замку людину із сільськогосподарською освітою.
«Я прийшла на роботу, коли замок був у жахливому стані. Я змушена була залишити Золочівський замок, коли він був найвідвідуванішим історичним об’єктом галереї. А зараз ситуація страшна: замки перестають бути популярними через високу ціну, незручний для туристів графік їх роботи та часто аварійний стан. Додам, щоб відвідати усі експозиції у Золочівському замку, зараз потрібно віддати понад сто гривень. А якщо у замок йде ціла сім’я, до прикладу із чотирьох осіб? Мені соромно цим людям дивитись в очі, бо вони вважають, що галерея забрала у них можливість вивчати свою історію. Серед людей навмисно поширюються чутки: мовляв, у замках галереї мистецтв немає на що дивитись за такі гроші. Це все робиться, щоб цих історичних будівель можна було легко було позбутись», - розповіла Надія Гупало.
Колишній директор ЛНГМ ім.. Б. Возницького Лариса Разінкова-Возницька вважає, що Возняк навмисно звільняє досвідчених науковців та музейників ЛНГМ ім.. Б. Возницького. Натомість впускає у фонди Львівської галереї мистецтв приватних колекціонерів, які невідомо що там шукають.
«Продовжується тиск на фахових працівників галереї мистецтв. Останній приклад того – це Тетяна Сабодаж, яку Возняк звинуватив у крадіжці із фондів Олеського замку. На неї з боку керівництва чиниться неймовірний тиск, оскільки вона звернулась із відкритим листом про те, що її оббрехали, до президента України. Зараз їй оголошено догану через те, що вона дала інтерв’ю журналістам. У фондосховища європейського мистецтва були допущені два приватні колекціонери з Польщі, які не мають нічого спільного з музейною роботою. Там вони працювали два дні. Що шукали - невідомо», - зазначила колишній директор Галереї.
Возняка хочуть усунути
Екс-начальник управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА Валерій Потюк заявив, що щодо призначення Тараса Возняка на посаду директора Львівської галереї мистецтв зараз тривають судові процеси.
«Перша спроба призначити Возняка директором Галереї була ще у 2012 році, за місяць після смерті Бориса Возницького. Але через тодішню позицію львівської інтелігенції, цього не було зроблено. У 2016 році вийшла парадоксальна ситуація – Возняка знову призначили на цю посаду. На нашу думку, результати конкурсу були сфальсифікованими. Ми судимось: тривають два суди у Львові та один – у Києві. У 2016-2017 Возняк робить гучні заяви про крадіжки у ЛНГМ ім.. Б. Возницького, але там не відбувались ніякі слідчі дії. Усі кримінальні справи відкриті з інтерв’ю Возняка журналістам. Ці всі дії Возняка та керівництва Львівської облради, яке хоче передати землі галереї у комунальну власність – це свідчення того, що замість національного відродження, ми перейшли у тотальну боротьбу за збереження національної пам’яті. І щоб перемогти, потрібно скасувати результати конкурсу, за яким Возняк став директором ЛНГМ ім.. Б. Возницького», - зазначив Валерій Потюк.
Додамо, що львівська інтелігенція, аби не допустити знищення історичної спадщини Бориса Возницького, планує звернутись до Міністерства культури України та у правоохоронні органи. Окрім того, готується текст спільної заяви юристів, депутатів Львівської обласної ради та громадських активістів до керівництва України та Львівщини, який «Вголос» згодом опублікує.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ