Львівський обласний центр зайнятості (ОЦЗ) реалізовує низку програм, що націлені на підтримку підприємницьких ініціатив та створення нових робочих місць. «Рука допомоги» є одним із проектів, у який залучають малозабезпечених і вимушено переміщених осіб. Учасникам програми центр зайнятості пропонує тренінги та семінари з питань підприємництва, навчання основ ведення бізнесу, допомогу у створенні бізнес-плану та кваліфікований супровід на старті самостійного господарювання. Після представлення ідеї та бізнес-плану, майбутній підприємець отримує на поворотній основі безвідсоткової позики у максимальному розмірі до 70 тисяч 480 гривень на закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для ведення бізнесу. Також умовою проекту є найняти 2 працівників з категорії малозабезпечених та безробітних. Проект діє на територіях Львівської, Харківської та Полтавської областей.
«93 зернятка кави»
Учасник АТО та бойових дій на Сході України проти російських окупантів Богдан Величко пішов на війну добровольцем у 2014 році, воював у складі «Азову», а далі підписав контракт із 93-ю бригадою. Повернувшись з фронту, долучився до проекту ГО « Клуб ділових людей», що реалізується за підтримки Міжнародної організації з міграції за фінансування Уряду Федеративної республіки Німеччини. Богдан став переможцем конкурсу та отримав фінансову допомогу, за яку придбав професійний кавовий апарат і відкрив кафе із символічною назвою «93 зернятка кави» .
«Коли я прийшов у центр зайнятості, то зрозумів, що на когось працювати не буду, що потрібно починати власний бізнес, - розповів Богдан. - Я навчався у Львівському центрі професійно-технічної освіти на безкоштовних курсах за програмою «Досягнення успіху підприємницької діяльності через розвиток самомотивації». Написавши і захистивши власний бізнес-план на тему «Coffee 93 grains», я виграв конкурс та отримав одноразову виплату допомоги від центру зайнятості та відкрив кафе у м. Броди». Він працює вже майже рік, готуючи смачну каву, чай та продає морозиво.
«Я б не назвав це роботою, це хобі. Люблю каву, якої вдома нема, тому потрібно сюди приходити, у кафе, заодно й людей пригощаю », - жартує Богдан. Пізніше він поділився як з’явилася назва «93 зернятка кави» та що вона означає.
«Назва символічна, її придумав мій побратим Володя, який зараз працює у Києві і має вже дві кав’ярні. Ми разом служили у 93 бригаді і зернятка символізують усіх нас, об’єднані спільною ідеєю. Я служив близько двох років, спочатку я був добровольцем в Азові, а потім підписав контракт з 93 бригадою. Подальша служба проходила в районі с. Піски, біля Донецького аеропорту. До служби в армії я займався підприємницькою діяльністю, був редактором газети, намагався створювати та розповсюджувати рекламу. Проте у 2014 році відбувся переломний період і я вирішив піти в армію»,- розповідає колишній військовослужбовець.
Випивши смачної кави, журналісти відправилися у сільську місцевість м. Броди, де зустріли господаря, який піклується про навколишнє середовище і це приносить йому хороший дохід.
Хробаки – корисна ідея і для довкілля, і для рибалок
Петро Мамай – колишній державний службовець, податківець, який потрапив під скорочення, а тепер працює на складі і додатково має хобі – вирощує в домашніх умовах каліфорнійських хробаків, які переробляють відходи з овочів та фруктів на біогумус, який цінний як добриво та підживка для рослин і дерев. Розведенням хробаків зайнявся тому, що було багато відходів: лушпиння, шкірки з овочів та фруктів, які постійно викидали у смітник. Проте тепер він кидає ці відходи хробакам, які успішно перетравлюють їх на цінне екологічне добриво.
«Як бачимо, є багато користі від каліфорнійських хробаків. По-перше, вони переробляють залишки продуктів харчування на біогумус, який цінний як добриво. Його замовляють власники великих квіткових магазинів і фермери, бо зараз мода пішла на те, щоб продукти були екологічно чистими і без ГМО. По-друге, сміття стає менше, а отже менше витрат на смітникові пакети і це також зберігає екологію. По-третє, хробаків я продаю рибалкам, які використовують хробаків як приманку або наживку для ловлі риби. По-четверте, ресторани та деякі сусіди охоче приносять свої відходи, які є їжею для хробаків і я дуже вдячний їм. Найсмішніше те, що люди дивуються, що я дякую за сміття, яке вони приносять, як непотріб», - розповідає Петро Мамай. Він відкрив свій бізнес за сприяння служби зайнятості і хоч родина спочатку була проти ідеї розплодження хробаків біля свого дому, Петро Мамай зумів переконати усіх, що його хобі принесе дохід та користь, оскільки на ринку зараз майже нема конкуренції у цій сфері, а також зменшить витрати на деякі побутові товари.
«Вже пройшло 5 років, відколи я купив перших хробаків і почав їх розводити. Одними із найважливіших факторів для хробаків є вологість. У мене вони живуть у контейнері із землею та відходами з продуктів, а також із гнилими фруктами, тому запах трохи неприємний. Другою умовою є щільна сітка і затінок, які захищають каліфорнійських хробаків від сонця. І єдиним шкідником серед тварин для них є кріт, тому під контейнерами я зробив міцний піддон, який захищає моїх помічників від незваних гостей», - наголосив Петро Мамай. Самі каліфорнійські хробаки були створені штучно у лабораторії.
Розведення та утримання каліфорнійських хробаків не лише приносить користь довкіллю при переробці продуктів та відходів від рослин, але й може принести дохід, адже корисні добрива для фермерів та квітникарів та наживка для ловлі риби є затребувані на ринку.
Директор Львівського ОЦЗ Василь Барилюк поділився даними про успіх цієї програми: «Якщо презентована ідея актуальна, а головне – перспективна, то особі надаються кошти для започаткування бізнесу. Цього року програмою скористалися 86 безробітних. Із них 52 особи – молодь віком до 35 років, 33 жінки, 24 жителі сільських поселень, 17 учасників АТО. Загальна сума фінансової підтримки становила 1,6 млн грн.
Кури на дровах –бізнес Єретика
Колишній спортсмен з легкої атлетики Руслан Єретик перебував 10 місяців на обліку в центрі зайнятості, був безробітний, у категорії малозабезпечених, оскільки діти і дружина не працювали. У центрі зайнятості майбутній бізнесмен дізнався про проект «Рука допомоги».
«З часом я зрозумів, що не хочу працювати на когось, а створити і відкрити щось своє. Була можливість взяти участь у проекті, адже завдяки йому мені дали гроші на розвиток власного бізнесу. Мені надали допомогу у розмірі 54 тисячі 300 гривень, на які я закупив обладнання: піч і морозильну камеру», - розповідає бізнесмен Руслан Єретик. Він лише цього року розпочав вести свій бізнес і вже встиг знайти помічника.
Чому кури на дровах і як відбувається процес готування? «Тому що у Бродах такого напрямку нема і це смачна новинка для міста. Різниця між курками гриль і на дровах у тім, що вони випікаються при різній температурі. Кури гриль готуються при температурі 200 градусів, а на дровах – 600 градусів, тому в другому випадку краще пропікаються і довше зберігаються. Свіжих курей беру у сусідньому районі, на підприємстві «Крупець». Кожного дня я прокидаюся о 5 годині ранку, рубаю дрова, розпалюю піч і кладу курей. Завожу курей в магазин інколи по два-три рази в день. Клієнтів багато, є вже постійні», - каже молодий підприємець. Курей швидко розкуповують, тому багато людей вже звикли замовляти наперед.
Усі учасники проектів від центру зайнятості скористалися фінансовою підтримкою на створення власного бізнесу. Для цього майбутні бізнесмени мають пройти тестування на підприємницький хист, написати бізнес-план і захистити його на відповідній комісії в центрі зайнятості.
«Підприємець повинен найняти на роботу одного, двох або й більше малозабезпечених осіб, вимушених переселенців або учасників антитерористичної операції. Бізнесмен починає думати, планувати, творити, заробляти більше, плюс немає думки виїхати за кордон. Кошти надаються лише на те обладнання, яке прописане у бізнес-плані майбутнього підприємця», - підсумував Руслан Сусла, директор Бродівської районної філії Львівського ОЦЗ.
Вікторія Боруцька, спеціально для «Вголосу».
Фото автора.
ІА "Вголос": НОВИНИ