Бойовика арештували 6 жовтня 2016 року в аеропорту «Бориспіль». Лусваргі 25 січня 2017 року Печерський районний суд Києва засудив до 13 років позбавлення волі. Під час судового засідання бразилець зізнався, що воював на боці бойовиків. Проте вже 17 липня 2017 року Апеляційний суд Києва скасував це рішення через порушення територіальної підсудності та відправив справу на новий розгляд. Справу направили до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Лусваргі звільнили з-під арешту взимку 2017 року. Адвокати повідомляли, що він був у списках на обмін, однак його не обміняли.

До 4 травня Лусваргі жив у чоловічому Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (МП) в Києві. Дізнавшись про це зі ЗМІ, 4 травня націоналісти привели бойовика під стіни СБУ. А вже 7 травня суд арештував бойовика на два місяці. Згодом за поданням адвоката Лусваргі Шевченківський суд Києва зобов'язав СБУ…  відкрити кримінальне провадження проти лідера націоналістичної організації С14 Євгена Карася, який разом із побратимами затримав у центрі Києва бойовика «Л/ДНР».

Про нюанси цієї гучної історії «Вголос» поспілкувався із лідером С14 Євгеном Карасем.

Звідки ви дізналися про Лусваргі? Яким чином Вам вдалося його затримати?

Ми ходили до Лусваргі на суди. Слідкували, щоб його якимось шахрайськими методами не викрали сепаратисти та не відпустили на волю, як це сталося з харківськими «беркутами», які убивали майданівців. Для тих же «беркутівців» адвокат Рибін спершу добився домашнього арешту, після чого вони відразу втекли. Цього разу ми зреагували на повідомлення в ЗМІ, коли журналіст знайшов Лусваргі на базі Московського патріархату. Ми приїхали туди, але його вже відвезли в Бразильське посольство. І вже біля посольства, в одному з дворів ми його і зловили. Він намагався сховатися у під'їзді будинку.

Що вам сказали у Службі безпеки України, коли ви привели до них бразильського терориста?

В СБУ, коли ми їм привели Лусваргі, сказали «дякуємо». Нам розповіли, що це недопрацювання прокуратури, яка його випустила на волю під час обміну полоненими, але не повернула в тюрму після того, як обміняти його не вдалося.

Адвокат Лусваргі опублікував, що Шевченківський райсуд зобов'язав СБУ відкрити проти вас кримінальне провадження за статтею «тероризм». Що ви про це думаєте?

 

«Частина СБУ, яка працює на Росію та Медведчука, скористається цим, щоб в рамках заведеної справи встановити стеження та прослуховування мене та інших активістів»

 

Адвокат Валентин Рибін, який зараз захищає Лусваргі, є відомим захисником усіх сепаратистів та російських терористів, яких судять в Україні. Цей адвокат сам публічно підтвердив, що готувався план утечі Лусваргі з країни, але посольство не дало йому тимчасових документів – і тому він почав ховатися в Московському патріархаті. Тому, коли ця афера провалилася  (великою мірою через нас, бо ми скоротили термін гуляння сепаратиста на волі), то адвокат дуже засмутився. Це його провал –і тому він написав цю смішну заяву. Зараз таким чином він звітує перед Москвою, хто винен у затриманні сепаратиста і що, мовляв, він щось робить у відповідь. Думаю, ця його заява не закінчиться нічим, бо це сміховинне обвинувачення. Але частина СБУ, яка працює на Росію та Медведчука, скористається цим, щоб в рамках заведеної справи встановити стеження та прослуховування мене та інших активістів. Потім справу закриють, а стеження все одно відбуватиметься.

Лусваргі переховувався у Московському патріархаті, ця структура й досі вільно функціонує в Україні. Що може зробити громадянське суспільство, щоб нейтралізувати цю організацію?

Лусваргі ховався на одній із баз Кремлівського патріархату в Києві. Я цьому не здивований. Думаю, ще багато бойовиків ховаються в Почаївській та Святогірській Лаврах. Це очікувано, бо багато «православних діячів» з Лавр поїхало воювати в лави перших терористичних банд на Донбасі.

Туди треба ходити патріотам України, аби посібники терористів щодня відчували, що українці поруч. На жаль, значною мірою зараз це доводиться робити нам: ветеранам і націоналістам.

Як ви оцінюєте роботу правоохоронних структур щодо боротьби з «п'ятою колоною» в Україні?

Спецслужби працюють, але вони можуть ловити конкретних злочинців. Системно протидіяти російському впливу на вулиці досі доводиться громадянам власними силами. СБУ нічого не може зробити проти Кремлівського патріархату або ж Віктора Медведчука. Окрім того, є саботаж та руйнування кримінальних справ проти сепаратистів з боку прокуратури та судів. Тому нічого дивного немає, що сьогодні недостатньо покладатися на державу у плані гарантування безпеки та миру в Україні.

У цьому немає нічого надзвичайного, бо маємо війну з дуже сильним супротивником. Росія розвивала тут агентуру та деструктивний вплив десятки років. А тому нашим спецслужбам ще довго треба приходити до тями. А поки кожен має робити те, що може. На щастя, українська армія та спецслужби вже бережуть наше суспільство від збройного вторгнення та багатьох терактів з боку Росії. Але протидія масовим рухам тих, хто ненавидить Україну, ще досі потребує кожного з небайдужих громадян.

Чи погрожували вам особисто?

 

«У приватні повідомлення часто пишуть, що нас всіх уб'ють»

 

Погрози надходять постійно. Мені відомий один випадок, коли представники «руского міра» намагалися за тисячу доларів знайти «тітушок», які мали б напасти на мене. Але ті відмовилися. Мені погрожують у соціальних мережах: у приватні повідомлення часто пишуть, що нас всіх уб'ють. Але більший ризик буде тоді, коли допустимо сюди «рускій мір». Тому ми не зважаємо на погрози.

У зв'язку з останніми подіями, на ваш погляд, реванш колишніх «регіоналів» та проросійських сил в Україні є можливим? Що для цього можна зробити?

Я думаю, що реванш «регіоналів» і проросійських сил не відбудеться, бо все в наших руках. Щодо адептів «руского міра», то треба зрозуміти, що ми не можемо з ними вести діалог. Мирні розмови з окупантами призвели до втрати Донецька і до великої кількості невинних смертей. Тому, по можливості, де б не було чути «ватніків» – треба проявляти з ними незгоду, протистояти їм. Публічно це оголошувати: рвати їхні плакатики чи будь-яким іншим чином.

Громадянське суспільство мусить консолідуватися. Лише організовані спільноти – спілки, партії здатні відповідати на загрози «тітушок», сепаратистів чи корупціонерів.

 

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ