Так, на нещодавній конференції в Берліні, застосовуючи принцип безпринципності, кресов’яки добилися резолюції з осудом діяльності українських націоналістів. На Краківській конференції, присвяченій діяльності митрополита Шептицького, група екзальтованих дідусів і бабусь, спробували зірвати цей захід, мотивуючи тим, що Шептицький підтримував ОУН і, що нібито він причетний до четвертого поділу Польщі. Нарешті, кресов’яки вирішили самостійно скликати конференцію під назвою «Польща-Україна» але без українців, тобто на цю конференцію, що відбулася в Познані 20 березня, не було запрошено ні представників українського консульства, ні українських вчених-істориків, ні представників української громадськості з України чи Польщі. Безальтернативність, знайома нам із часів СРСР.

Конференція проходила з ініціативи Майстерні ідей громадян Речіпосполитої у палаці Дзелінських в Познаню, який сьогодні перетворився в антиукраїнський центр польських кресов’яків. Метою конфернції, була спроба знову звернути увагу на події 40-років ХХ ст. На Волині та в Галичині і різко засудити всі процеси розбудови суверенної України, звівши їх всіх до одного – показати, що у нашій країні розвивається фашизм.

Польська преса рішуче засудила цю конференцію, хоч кресов’яки раді і з того, що на них таки звернули увагу. Щоб стати в позу принижених і забутих, кресов’яки та їх лідери і назвали конференцію – «заатакованою». На саму конференцію прибуло понад 200 учасників і кожний виступ супроводжувався черговою атакою на ОУН, УПА, і звичайно, на Галичину, а тому про якусь об’єктивність і мови не могло бути.

Жодних слів примирення, жодних конструктивних пропозицій, жодних кроків назустріч українцям зроблено не було. І в цей же час було «забуте» все те, що стосувалося злочинів проти польського народу з боку нацистів та більшовиків, як і «забуто» про великі жертви українського народу з рук польських середовищ у 30-40 роках ХХ ст. Об’єктивністю тут і не пахло. Щоб зробити конференцію більш авторитетною в очах польського суспільства, на неї запросили відомих заангажованих вчених – д-ра Люцину Кулінську з Кракова, Єву Сємашко з Варшави та відомого священика (!) Тадеуша Ісаковича-Залєського.

Саме ця «трійця» і постаралася перетворити цю псевдоконференцію в антиукраїнський шабаш. Перед початком конференції, присутнім було продемонстровано фільм під назвою «Zapomniej o Kresach» де в найчорніших фарбах змальвано укаїнський національно-визвольний рух 30-40-их років ХХ ст. Після фільму Єва Сємашко взялася коментувати документи ОУН, «аналізувати» (в стилі сталінських пропагандистів) дії УПА, «забуваючи» принести на конференцію бодай один документ польської сторони, який вирішував долю тисяч українців. Д-р Люцина Кулинська спланувала свій виступ, як завжди, гострими нападками на українців, зрештою, вона критикувала і польську «прометейську політику щодо України, яка ще з часів Пілсудського нічого не дала Польщі».

Слід нагадати д-ові Кулинській, що ще з часів Пілсудського дві українські дивізії з армії УНР генералів Безручка і Змієнка відіграли велику роль в обороні м. Замостя і в організації «чуда над Віслою». Забуто, як поставилося до своїх союзників-українців польське керівництво, підписавши з більшовиками Ризький мир у1921р. Пілсудський, який як політик і полководець чудово розумів ситуацію, навіть попросив вибачення за цей крок перед українцями, сказавши, «Прошу пробачити мене, панове, дуже прошу мені пробачити», але ендеки і пізніше імперіалісти всіх політичних спрямувань, ніколи не хотіли і не хочуть визнати своїх помилок у стосунках з українцями.

І ще. Пані Кулинська має знати, що нині найбільше польських товарів, за якими не рветься витончений Захід, спрямовано в Україну, а економічна співпраця із компаніями Галичини є на дуже високому рівні. Студенти, митці, бізнесмени, не заангажовані у політичну пропаганду, знаходять примирення на практиці, на відміну від деяких, так званих, науковців, уми яких, наповнені ксенофобією та конфронтаційними ідеями наближають їх до звичайних фанатиків, мета, яких – не допустити спокою.

Як завжди, на конференції з грубими виразами про визвольну боротьбу українського народу, виступив о. Ісакович-Залєський. Ксенофобські гасла, фальшування давньої і сучасної історії взаємин двох сусідських народів, необєктивна історія ОУН та УПА, все це було наповнено епітетами, що не відповідають смиренності католицького отця.

У зміст конференції внесено важливі і болючі питання історії взаємин двох народів. В часі існування двох сусідніх суверенних держав вченими зроблено чимало позитивного для порозуміння між нашими народами, але кресов’яки торпедують такі зустрічі, боячись єдиного – обєктивності та порозуміння. Дісталося від них і відомому українському історикові професорові Ярославові Грицакові, який послідовно виступає за співпрацю між вченими обох країн. Саме ці питання і порушила «Газета Виборча» в Познаню, викликавши цим особливе озлоблення о.Ісаковича-Залєського.

«Газета» пише, що було б добре, якби на конференцію були запрошені українці, але о.Ісакович-Залєський відповів так: «Кого мали б запрошувати? Може внука Бандери? Чи якогось там професора Грицака». Отак і не інакше. Сміливо, нахабно і злобно! Дивує одне. У якому католицькому навчальному закладі здобув освіту о. Ісакович-Залєський? У всіх, без винятку, католицьких духовних установах готують молодь до смиренності, щирості та навчають послідовно виконувати Божі заповіді, єднати народи в дусі Христової любові.

Але, можливо о. Ісакович-Залєський забув настанови своїх вчителів, або отримав їх від когось іншого? Від писань і виступів цього ксьондза дійсно повіває нестримним шовінізмом і людиноненависництвом. Мали б давно звернути увагу на такого «слугу Божого» і дати його діям принципову оцінку як польська влада так і клір Римо-католицької церкви у Польщі. А, зрештою, можливо, такий ксьондз потрібний комусь іншому?

Кресов’яки на чолі з Ісаковичем-Залєським атакують скаргами керівництво підготовкою до Євро-2012 з метою відмінити проведення змагань з футболу в українських містах, де за їх висловом, зростає фашизм і націоналізм, який може негативно вплинути на туристів і вболівальників з Європи. Ці політичні крикуни знають про те, що український народ є доброзичливий і гостинний, наші міста є відкритими для всіх людей доброї волі. Щодня у кожній публікації електронних мас-медіа кресов’яків, повно грубих нападків на Слугу Божого Митрополита Андрея Шептицького. Такими діями о. Ісакович-Залєський і К ображає релігійні почуття мільйонів вірних УГКЦ, що в цілому негативно впливає на авторитет не тільки Католицької Церкви, а й польської влади.

Ми вітаємо мужню позицію редактора і кореспондентів «Газети Виборчої» в Познаню, які встали на захист об’єктивності і закликали організаторів та учасників цієї конференції бути толерантними. А назва статті «Заатакована конференція» якраз і відповідає дійсності, бо проводилася лише на атаках на своїх сусідів та їх історію.

Екзальтовані учасники викриками: «Ганьба!» дали відповідь демократичним працівникам цього друкованого органу. Може вільна преса їх теж не влаштовує?

ІА "Вголос": НОВИНИ