Натомість мер Львова Андрій Садовий одразу після трагедії гучно заявив, що сміттєзвалище підпалили його політичні опоненти. Проте вже згодом експерти визначили – трапилось самозаймання через велику кількість накопиченого газу.  Як зазначили у прокуратурі Львівської області, полігон  не відповідав вимогам нормативних документів, що і стало технічною причиною трагедії. 

Що змінилось через рік після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі? Які кроки було зроблено задля вирішення проблеми із твердими побутовими відходами, яка виникла після закриття Грибовицького сміттєзвалища у Львові? 

Про це «Вголос» запитав у депутата Львівської міської ради Маркіяна Лопачака, еколога Марка Шпікули та директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслана Гречаника

Що за рік часу вдалося зробити? 

Марко Шпікула:

За цей рік нічого не було зроблено задля рекультивації Грибовицького сміттєзвалища чи вирішення сміттєвої проблеми у Львові. 

Нещодавно міські чиновники без будь-якого проекту із землі звели дамбу на полігоні ЛКП «Збиранка». Спеціалісти, які бачили цю дамбу, стверджують, що вона побудована не за технологіями. Адже комунальники просто із землі зробили бар’єр. Таким чином не вирішеним залишається питання з укріпленням цієї дамби. Адже в подальшому вона може провалитися. Мені відомо, що на сьогоднішній день там уже утворилася тріщина, звідки витікає невеликий потічок з фільтратів. Тобто проблема не вирішена і якщо ця дамба уже не витримує усього навантаження та якщо її прорве – це буде справжня екологічна катастрофа для села Малехів. Адже усі інфільтрати підуть саме на цей населений пункт. Мене дивує, що міська рада Львова офіційно на цю дамбу виділила мільйони гривень, проте звела її без проекту.  А тому ми можемо говорити, що навіть через рік після трагедії ситуація на Грибовицькому сміттєзвалищі є критичною.

Станом на зараз тіло Грибовицького сміттєзвалища повністю засипане землею, товщина шару невідома. Таким чином комунальники лише трохи зменшили шанси самозаймання даного полігону ТВП. Адже Грибовицьке сміттєзвалище, як стверджують фахівці та підтвердила прокуратура, схильне до самозагоряння. 
Далі - коли я входив у громадську раду при Міністерстві екології, то зустрічався із спеціалістами. Вони стверджують, що ідеальний варіант з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища – це зробити підпірні стінки зі сміття. Тобто непотріб пресується, обмотується плівкою, з нього формують «куби», після чого підпирають сміттєзвалище. Але у Львівській міській раді зробили дуже хитро, вони хотіли це сміття обмотувати дротом. Але сенсу у цьому немає, бо одразу після дощів утворюватимуться інфільтрати, а закінчиться це все тим, що за певний час під впливом інфільтратів це сміття, обмотане дротом, просто розлізеться. 

Руслан Гречаник:

Якщо детальніше, то одразу після трагедії розпорядженням голови Львівської ОДА було створено робочу групу із рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Також було надано доручення Львівській міській раді розробити технічне завдання для розробки проекту рекультивації, потім розробити сучасний проект рекультивації, оскільки той, що був розроблений Гірхімпромом у 2013 році, втратив свою актуальність через зсув на сміттєзвалищі. Після цих кроків можна було  приступити до самої рекультивації даного полігону. Схожі доручення Львівській міській раді давав і прем’єр-міністр, і віце прем’єр-міністр. Але жодне із них міською владою не було виконаним. 

Разом з тим, завдяки прем’єр-міністру України, був наданий дозвіл на початок робіт на ЛКП «Збиранка». Відтак були розпочаті першочергові роботи із будівництва дамби. Але дійсно, дамба зводилась не за технологіями, оскільки не було проекту її побудови. Крім того, серед першочергових заходів з рекультивації мав бути зведений відвідний канал інфільтратів, чого також не зроблено. Внаслідок цього на Грибовицькому сміттєзвалищі утворилося ще п’ять нових озер з інфільтратів. 

Через бездіяльність міської влади Львова, Львівська ОДА за допомогою українських і закордонних фахівців самостійно розробила технічне завдання для проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та листом з вимогою оголосити міжнародний конкурс на розробку проекту рекультивації сміттєзвалища передали Львівській міській раді. Натомість ми бачимо, що досі такий конкурс не оголошений і проект не розробляється. Львівська міська рада, проте, заявила, що полігон рекультивовуватиме фірма «Еджіс». Але проблема у тому, що ми й досі не отримали від цієї компанії жодної конкретики щодо рекультивації сміттєзвалища. 

Підсумовуючи, зазначу, що, по-перше, на сьогоднішній день роботи з укріплення дамби на Грибовицькому сміттєзвалищі розпочаті без необхідного на них проекту. Друге – технічне завдання Львівською міською радою не взяте до уваги, не було оголошено конкурсу на розробку проекту, не відбувається рекультивація. Хоча насправді це все можна було зробити уже давно. 

А що з очисткою інфільтратів, які утворюються на Грибовицькому сміттєзвалищі та гудронами, які там зберігаються? 

Руслан Гречаник:

Інфільтрати на сьогоднішній день очищаються в обсязі 10 кубічних метрів на день, а цього вкрай мало. Далі ці очищенні інфільтрати вивозяться на тіло полігону, де виливаються. Хоча по технологіях мали б передаватися на очисні споруди. 

Щодо гудронів теж поки немає втішної інформації. Ці гудрони Львівський нафтомаслозавод продав разом із усіма своїми активами іншій компанії, відповідно вона повинна забезпечувати безпечне їх зберігання. Але, на жаль, власники майна цього нафтомаслозаводу так часто міняються, що ми виходимо на одних, а через день виявляється, що їх уже продали іншим.

Чи в сьогоднішніх умовах Грибовицьке сміттєзвалище становить небезпеку для місцевих мешканців?

Руслан Гречаник:

Так. По-перше, рекультивація не розпочалася, а вона передбачає як мінімум чотири етапи: відведення і очистка інфільтрату, дегазація, технічна рекультивація та біологічна рекультивація. Відповідно, у тілі полігону накопичується газ, а тому гарантовано будуть нові загоряння. По-друге, інфільтрат забруднює поверхневі та ґрунтові води. А потім місцеві мешканці споживають продукти, які виросли на забрудненому інфільтратами ґрунті. Також забруднюється річка Малехівка. 

На вашу думку, Львівська міська рада робила якість кроки щодо вирішення сміттєвої проблеми у Львові?

Марко Шпікула:

Ні. За рік часу міська влада навіть не спромоглася оголосити про побудову заводу. Навіть гірше –  вони й досі не знають, де цей завод потрібно будувати. А оголосити про побудову такого заводу потрібно було ще на наступний день після трагедії. Натомість навіть зараз не ведуться перемовини з громадами, де можна цей завод звести, міська рада взагалі нічого не робить. Можливо, вони просто хочуть звести полігон, а не завод. Але жодна громада в Україні цього не дозволить зробити. Полігон може бути лише біля заводу, щоб тимчасово там складати відходи. 

Скільки часу потрібно, щоб звести сміттєпереробний завод чи полігон для Львова? 

Марко Шпікула:

Для того, щоб побудувати сміттєпереробний завод, знадобиться близько двох років. Разом з тим, навіть полігон для ТПВ неможливо збудувати за місяць. На будівництво полігону потрібно мінімум рік. І якщо припустити, що львівська влада затягує час, щоб побудувати лише полігон, то стає все зрозуміло. На будівництві полігону для ТПВ можна вкрасти не один мільйон. Адже технологія будівництва полігону передбачає різноманітні витрати на матеріали, вартість яких можна завищити чи просто скористатись менш якісними матеріалами. Причому ніхто не перевірить, адже все одразу засиплять сміттям.

Власне, так, мер Садовий каже, що уже давно готовий був вирішити проблему із сміттям у Львові, але йому постійно заважають таємничі опоненти. Попри те на вивіз сміття у Львові виділяються величезні суми: з початку року це обійшлося Львову у 100 мільйонів гривень. Міська влада також постійно говорить про ефемерні 600 тонн сміття, які щодоби продукує Львів, але які ніхто ніколи не зважував. Виникає питання: а  чи зацікавлений мер Львова у тому, щоб врешті вирішити проблему зі сміттям? 

Маркіян Лопачак:

Й дійсно, депутати Львівської міської ради з’ясували, що те, що Львів щодня продукує шістсот тонн сміття, – це нічим не підтверджена цифра. Її для нас взяли з неба і під цю цифру відходів, яку нібито визначив Садовий, виділяються кошти на вивезення сміття. Адже на виїзді з Львова сміття не обліковується і не зважується. Теоретично, його можуть зважувати лише на тих полігонах, куди воно прибуває. Хоча, зважаючи на ці прецеденти, які виникають по всій Україні, коли львівське сміття скидають у полях, складається враження, що Львів – це місто, яке знищує природу та забруднює нашу країну. Мені як депутату Львівської міської ради дуже неприємно чути, що на Київщині, Дніпропетровщині незаконно скинули фуру львівського сміття. Тобто можна собі уявити, куди наші перевізники вивозять сміття та як його захороняють. 

Щодо того, що було зроблено Садовим за рік, то і у політичній площині він та його опоненти продовжують гратися у сміттєві ігрища. Ця сміттєва криза може бути використаною Садовим, як для політичного злету, так і для падіння. Але попри заяви мера, проблематика зі сміттям не може бути вирішена лише на рівні політичних домовленостей.  Її потрібно вирішувати господарськими методами. І поки відбувається цей політичний пінг-понг, доти проблематика львівського сміття не зрушить з місця.

Тематика львівського сміття Садовому цікава виключно у таких аспектах: перше – ми спостерігаємо, що виділяються кошти на вивіз сміття. І таке враження, що на цьому смітті хтось заробляє у режимі нон-стоп і мера абсолютно влаштовує така ситуація. З іншого боку, ми бачимо, що за рік часу були лише якісь там гучні піар-приводи, як-от: підписання Меморандуму, приїзд французів тощо. А сміття на вулицях Львова, як стояло, так і стоїть, машини з львівським непотребом, як ловили по всій Україні – так і ловлять. За рік часу команда міського голови не змогла напрацювати жодного дієвого механізму, зробити жодних конкретних кроків щодо вирішення даної проблематики.

Марко Шпікула:

Така позиція мера Львова, який замість того, щоб щось робити звідусюди кричить, що йому заважають наводити порядок, як мінімум дивує. 

Якби чиновники із Львівської міської ради хоча б кілька років тому почали щось робити! Бодай звести підпірні стінки, провести дегазацію – можна було б уникнути трагедії та не втратити довіри у мешканців Малехова, Грибович, Дублян. Якби був порядок із вивозом сміття, із його рекультивацією, то жодна громада б не відмовлялась  сьогодні приймати львівське сміття. Натомість чиновники з міської ради просто вмили руки: вони, засмітивши Грибовичі, приходять і кажуть: «Дайте нам ще один якийсь полігон». І зрозуміло, що громади не можуть довіряти таким людям. Бо таким чином існує небезпека, що ніякого заводу не буде, а просто будуть ще одні Грибовичі. 

А який реальний вихід із цієї драматичної ситуації запропонували б особисто ви?

Маркіян Лопачак:

Єдиний вихід, який ми бачимо - це звертатись до уряду, який би провів у Львові виїзне засідання. Відтак представники центральної влади  на місці б оцінили ситуацію, наскільки вона кризова. І щоб саме уряд втрутився у цю проблему та на державному рівні почав приймати якісь конкретні рішення. Адже буквально за декілька днів у нас починається літній період, а купи невивезеного сміття під час високої температури становлять ризик для здоров’я мешканців міста. Але ні сам Садовий, ні його фракція не проголосувала за таке звернення до уряду. Вочевидь, у них зашкалюють їхні політичні амбіції. Можна зробити висновок, що вони перестали тверезо оцінювати ситуацію та поставили свої політичні інтереси вище за здоров’я та добробут львів’ян. Принаймні так це виглядає. 

Разом з тим, на наступному пленарному засіданні відкривається нова сесія Львівської міської ради. А ще раніше було прийняте рішення, що на початку кожної нової сесії міський голова Андрій Садовий звітує перед депутатами про те, що було зроблено для виходу із сміттєвої кризи. І я очікую, що цей звіт буде надзвичайно цікавим і багато львів’ян почують нову для себе інформацію. Зрозуміло, що потрібно буде приймати якесь рішення, адже залишати ситуацію у тому стані, як зараз, не можна. Хочеться вірити, що львів’яни якось натиснуть на Садового, щоб він прискорив вирішення сміттєвої кризи у місті. Адже зараз мова йде про безпеку цілого міста! І якщо державна і міська влада воюють між собою, наражаючи на небезпеку життя мешканців Львова, то це неправильно і саме ми, депутати Львівської міської ради, цього не можемо допустити. 

Тобто Садовий, звинувачуючи своїх політичних опонентів у тому, що йому перешкоджають щось робити, таким чином перекладає із себе відповідальність за сміттєву кризу у Львові?

Маркіян Лопачак:

Садовий протягом одинадцяти років своєї діяльності постійно повторював одне висловлювання: «За все, що відбувається у місті, відповідальний Андрій Садовий». Але коли настає час брати на себе якусь відповідальність, у Андрія Івановича трапляється роздвоєння особистості – він забуває про все. Натомість наш мер може бути відповідальним хіба за проведення свята пампуха та інших масових гулянь. А коли доходить до якоїсь банальної господарки, проведення аварійних робіт, якоїсь трагедії , то мер Львова починає перекидати відповідальність на державні органи влади, політичних опонентів і так далі. Це банальна безгосподарність та невміння зробити якусь конкретну справу. Нещодавно був на одній із зустрічей, де люди почали аналізувати, а що конкретно зробив Садовий для Львова за одинадцять років. Так, от усі дороги були збудовані державою до Євро-2012, аеропорт теж відремонтувала держава. А Садовий на цьому лише піариться. 

Нещодавно з’явилась інформація, що чи то сміттєспалювальний, чи то сміттєпереробний завод зведуть на території ТЕЦ-2, тобто на території Львова. Це можливо?

Маркіян Лопачак:

Якщо такий проект побудови заводу дійсно робитимуть фахівці, то, як на мене, це правильно. От у Європі подібні заводи й справді знаходяться на невеликих відстанях від населених пунктів. Парадокс ситуації полягає у тому, що за рік часу ні львів’яни, ні депутати не отримали відповіді на прості запитання: де у нас буде новий полігон і чи у нас буде сміттєпереробний, чи сміттєспалювальний завод. Скільки коштуватиме будівництво полігону і заводу, скільки часу потрібно на побудову заводу тощо. Тобто і досі абсолютно нічого не відомо. А тому думаю, що це чергові балачки. 

Марко Шпікула:

Я пригадую, що діюча міська влада ще з 2006 року говорить про побудову на території ТЕЦ-2 такого заводу. Але у мене є перевірена інформація, що на даній території жодного сміттєпереробного чи сміттєспалювального заводу будувати не можна, оскільки це заборонено санітарними нормами та правилами. І по-моєму, львівська міська влада говорить про побудову заводу на даній території тільки для того, щоб створити видимість роботи, щоб відволікти увагу від проблеми. 

З іншої сторони, звести завод на території міста можна. Он у Відні такий завод є просто в центрі. Але все залежить від технологій: який буде цей завод, які фільтри там стоятимуть. А варто розуміти, що ці фільтри коштують 40% від загальної вартості побудови заводу. І це при тому, що їх потрібно постійно міняти, контролювати кількість шкідливих викидів у атмосферу. Проблема у тому, що у наших лабораторіях немає навіть обладнання, яке може контролювати кількість викидів із сміттєспалювального заводу. Тобто будівництво такого заводу в місті несе загрозу і для здоров’я львів’ян.

Оскільки ні заводу, ні ділянки під його будівництво немає, що ж тоді буде у Львові, якщо сміття і в подальшому не вивозитимуть?

Марко Шпікула:

Якщо сміття не вивезуть, то з настанням літнього періоду Львову загрожує поширення інфекційних хвороб. У Львові уже є щурі. А такі гризуни для міста – це дуже небезпечно, бо вони розносять хвороби. До того ж, щурі можуть кидатися на людей та кусатись. Минулого року у місті через невивезене сміття був лише сморід, але екологи попереджали: якщо таке триватиме – з’являться щурі, а за ними хвороби. От і маємо – щурі уже є. Що буде далі, страшно навіть прогнозувати. 

 

Марія Чижевська, «Вголос»


В тему:

Як повідомили у прокуратурі Львівської області, за фактом трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі було розпочато досудове розслідування щодо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації споруд, які спричинили загибель людей та службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.  

«Відтак, органом досудового розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236 та ч.2 ст. 367 КК України трьом посадовим особам Львівського комунального підприємства «Збиранка», які згідно своїх посадових обов'язків відповідали за експлуатацію полігону твердих побутових відходів. Крім цього, за невжиття заходів щодо контролю за діяльністю Львівського комунального підприємства «Збиранка» було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, керівнику Управління житлового господарства Львівської міської ради Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради. Дані справи на розгляді у судді», - повідомили у прокуратурі.

«Також, Львівським апеляційним адміністративним судом 30.01.2017 повністю задоволено позовні вимоги прокуратури області до виконавчого комітету Львівської міської ради та міському голові Львова та визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради та міського голови міста Львова щодо незабезпечення закриття Львівського міського полігону твердих побутових відходів, проведення його рекультивації та вибору земельної ділянки для створення нового полігону для розміщення твердих побутових відходів міста Львова, будівництва на ній заводу з їх переробки та сміттєсортувального комплексу. Рішення суду набрало законної сили», - підкреслив прокурор Олександр Русецький.

ІА "Вголос": НОВИНИ