Політичні знаки аполітичного Руденка

Андрій Руденко та його команда в один голос заявляють: бокс поза політикою і бій проти Повєткіна також. При цьому дніпровець на піар-заходи поєдинку  у Москві з’являється у футболці із зображенням мапи України із Кримом. А на зважування команда Руденка прийшла із прапором України. Сам боксер зізнається, що не цікавиться політикою. Тож, схоже, патріотичні прояви це не більше, ніж спроба підігріти інтерес до свого бою, піар.

Дехто трактує цей бій, як нагоду для самоствердження росіян через бокс. Побити у Москві українця – це ж так здорово. Причому, тренує Руденка Володимир Золотарьов – перший тренер братів Кличко, він хрестив Віталія Кличко, а його дружина – молодшого брата. А Володя Кличко кілька років тому декласував у Москві Повєткіна. Тож, наступний бій Алєксандра можна розцінювати, як своєрідний реванш.

Із спортивної точки зору і справді у нашого земляка шансів на перемогу не багато. Так, можна фантазувати і говорити про «лакі панч», тобто один нокаутуючий удар. Категорія суперважка, тож і справді таке регулярно трапляється у боксі. Але це із когорти сенсації. Насправді, Андрій Руденко хоч і другий за рейтингом суперважковаговик в Україні, є посереднім боксером із слабким, як для цієї ваги, ударом. Він програвав значно слабшим опонентам, ніж Повєткін. Звісно, хочеться вірити у його перемогу, але шансів не багато.    

Схоже, що Андрій Руденко поїхав у Москві аби конвертувати свій рейтинг у гроші. Тим паче, що промоутер Повєткіна завжди щедро платить суперникам своїх боксерів. Руденка не так давно не влаштувала пропозиція представників американця Деонтея Уайдлера, який зараз є чемпіоном світу у важкій вазі за версією WBC. Із спортивної точки зору цей бій є значно перспективнішим, ніж поєдинок проти заплямованого допінговими скандалами Алєксандра Повєткіна, який і титулу зараз не має.

Бокс поза політико, музика – ні

Отож, йдеться про банальне заробляння грошей на території країни, з якою ми у стані війни. У фахівців та просто українців неоднозначне ставлення до цього. «Ось поясніть мені недосвідченому, чому коли в Росії виступає Повалій або Лорак, Лобода або Ванька Дорн, більшість палає праведним (і справедливим, як мене) гнівом, мовляв, як можна, це робити на території країни, що вкрала шматок нашої території, розпочала і підтримує війну на Донеччині? Ганьба! – написав у Фейсбуці відомий експерт боксу Ігор Вітько. – А коли, це ж робить боксер / тренер / функціонер, так само заробляючи там гроші – то це нормально? Якась кострубата логіка! Спорт, мовляв, поза політикою! А культура хіба ні? Тільки якось забуваючи трохи, що профібокс – це бізнес. Втім, як і естрада. В цьому і головна біда країни –відсутність єдності нації і подвійна мораль більшості (а то і потрійна) – якщо це стосується мене особисто – то нормально, пройде. Правильно?».

І справді, факт заробляння грошей боксером у Москві наразі не викликає особливого гніву у активістів, йому не влаштовували «проводи» в Москву і, вочевидь, ніхто не влаштовуватиме «теплу» зустріч опісля.

Екс-чемпіон світу за версією WBA В’ячеслав Сенченко до недавніх пір жив у Донецьку. На відмінну від деяких його одноклубників, він після початку війни не перебрався у Росію, а поїхав в Київ. Тут він провів прощальний поєдинок і зайнявся тренерською роботою. За його словами, у Донецьку його сім’я неодноразово потрапляла під обстріли. А на питання про те, що відбувається на Донбасі Сенченко завжди чітко відповідає, що Росія напала на Україну, анексувала Крим. У контексті бою Руденка у Москві, В’ячеслав каже, що ми маємо протидіяти подібним речам на законодавчому рівні. «Мені сподобалися слова головного тренера збірної України з боксу Дмитра Сосновського про те, що  потрібно заборонити усі міжнародні заходи в Росії. Також він висловився за заборону на законодавчому рівні участі українців у заходах в Росії, – каже Сенченко. – А так що ми маємо? Не війну а АТО, поки одні воюють за наш суверенітет, інші роблять в Росії бізнес. І поки не буде офіційно заборонено мати справи із країною-агресором, доти це буде лише суто етичним питанням. Наразі кожен, відштовхуючись від власних моральних цінностей, вирішує чи варто в Росії заробляти гроші, чи пошукати інші шляхи збагачення».

Андрій Руденко – один із багатьох українських спортсменів, чиї моральні цінності дозволяють змагатися у Росії, їздити туди на заробітки. Обструкції такі громадяни активно піддавалися на початку війни. Але із кожним роком галасу усе менше і поступово усе менше участь наших спортовців у заходах в Росії розцінюється суспільством, як щось негативне і ганебне.  

Олег Петренко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ