В чому ж секрет успіху Ізраїлю? Чим українські євреї відрізняються від ізраїльських? Чого українцям варто повчитись у євреїв? Про це кореспондент «Вголосу» спілкувався із економістом, директором Інституту трансформації суспільства Олегом Соскіним, громадським діячем Дмитром Корчинським та політичним оглядачем Олександром Аронцем.
Відомо, що в Україні при владі є дуже багато євреїв, проте у нас немає ні економічного, ні військового зростання, як в Ізраїлі. Чому?
Олег Соскін:
В Ізраїлі євреї формують національну державу. Щоб стати громадянином цієї країни, потрібно довести, що по матері у тебе є єврейська кров. Окрім того, потрібно здійснити обряд обрізання. До речі, саме цей обряд в уже зрілому віці зробив український політик Євген Червоненко. У нього хоча й українське прізвище, але він справжній семіт. Також Іванка Трамп, донька президента США, перед одруженням з своїм чоловіком Джаредом Кушнером прийняла іудейське віросповідання, пройшовши через ортодоксальний гіюр, тобто обряд навернення не єврея в іудаїзм. Тобто перша умова, треба довести, що ти семіт. Далі – треба знати мову, а саме: іврит. Також незалежно від своєї посади, статусу, усім у Ізраїлі потрібно служити в армії. Це не так, як в Україні, коли, умовно кажучи, син Луценка чи Порошенка постріляв за 10 км від лінії зіткнення, дуже від того постраждав і одразу отримав нагороду.
У Ізраїлі державна ідеологія – це сіонізм, яка говорить, що «євреї понад усе». Тобто це, по своїй суті, націоналістична ідеологія.
Олександр Аронець:
Так, дійсно – Ізраїль, як і Японія – це націоналістична країна світу. Вони сильні тому, що в них панує закон і порядок. Там справді кожен єврей проходить службу в армії, яка прививає йому повагу до правил та законів своєї країни.
А в Україні ж євреї, як і більшість українців, не звикли жити по правилах, дотримуватись законів, і як наслідок – не вміють будувати справедливу країну.
Дмитро Корчинський:
З України ті євреї, які були ідеалістами та авантюристами, виїхали в Ізраїль. Сама ж єврейська держава створена військовими, ідеалістами та авантюристами. Майже всі прем'єр-міністри Ізраїлю – це або колишні терористи, або колишні спецназівці. Тобто люди, які проливали кров за свою Батьківщину. Там всі служать в армії, до того ж, як чоловіки, так і жінки. У них величезний конкурс на службу у військову авіацію, танкові війська та війська спеціальних призначень. Тобто вони хочуть воювати і боротися за свою країну. І от, коли люди активної дії виїжджали в Ізраїль, щоб там перестрілюватись у пісках з арабами та захистити свою «землю обітовану», в Україні залишались ті євреї, яких цікавили не якісь вищі ідеї, а тільки те, як якось вкрасти грошей. Не всі безумовно, але відсоток таких євреїв є великим. І саме тому Українську державу будують євреї-крадії, а Ізраїльську – євреї-ідеалісти та воїни. І в цьому вся відмінність – і такий результат.
Але, коли українці починають говорити «Україна понад усе», нам одразу прив'язують і фашизм, і нетолерантність до національних меншин, і якісь ефемерні злочини..
Олег Соскін:
Й справді, коли українці сповідують націоналістичні погляди, нас звинувачують у якомусь «фашизмі», причому – ми усі починаємо думати, що нас справедливо обвинувачують, що ми у чомусь винні. А євреї своєї націоналістичної ідеології не соромляться, а навпаки – розвивають.
Тобто Ізраїль – це націоналістична держава. Якщо ти не семіт, не єврей та не націоналіст – ти просто фізично не можеш потрапити до їхнього Кнесету чи уряду. І я вважаю, що це основа успіху держави Ізраїль. Бо якщо ти живеш у своїй національній державі, за яку проливав кров, то як ти у себе самого будеш красти? Плюс – євреї дуже освічені, духовні та обізнані. Не варто забувати, що саме євреї побудували таку могутню країну світу, як Сполучені Штати Америки. Там більшість людей, які при владі, мають єврейське походження.
Але багато хто з наших можновладців мають єврейське походження…
Олег Соскін:
Так. Але ви подивіться, хто у нас у Верховній Раді та Кабміні: Гройсман навіть вищої освіти не має, колись на ринку торгував. У Верховній Раді при десь 60% євреїв, з них 45% – не ховаються, а 15% – приховують свою національність..
І євреї дбають про те, щоб їхні представники були при владі у якомога більшій кількості країн світу. А Україна для наших євреїв – це зона підгодівлі. Україна для наших можновладців – це джерело їхнього багатства, яке потім можна вивезти за кордон. Нашим можновладцям сильна Україна не потрібна. Ті, хто зараз керує нашої країною, розглядають її як колоніальну територію. Приблизно так, як Іспанія, Британія після відкриття Америки розглядала там корінні національності. Українців експлуатують, використовують. А щоб краще це робити, вони захопили усі гілки влади. Вони нас розглядають як біомасу. І закони відповідні приймають.
Як Ізраїлю вдалось побудувати націоналістичну країну?
Олег Соскін:
За допомогою історії. В Ізраїлі населення не є чистокровними євреями, а радше ашкеназі – нащадки вихідців із середньовічної Німеччини і східноєвропейських країн. Але вони вимагали того, щоб їм віддали їхню землю обітовану – і вона називалась Ізраїль. Тоді засновники цієї країни привласнили собі понад п'ятитисячну історію єврейського народу. І це правильно. А де наша історія?
Дмитро Корчинський:
Ми недооцінюємо «живучість» малих народів, які часто переживають великі нації. Зверніть увагу, ті великі народи, які зараз населяють землю, вони недавно утворилися, і, ймовірно, що багато з них незабаром й зникне. А такі маленькі народи, як євреї, вірмени, сирійці – це нації, які прожили уже тисячі років – і житимуть далі. Вони тримаються разом завдяки своїй «національній зарозумілості». Тобто, вони можуть навіть дуже сильно ненавидіти один одного, адже солідарність євреїв перебільшують. От в Україні євреї і вбивають один одного, і конкурують, і саджають один одного в тюрми. Але, попри це, всі інші нації вони вважають нижчими від своєї.
Така позитивна «національна зарозумілість», яка просто необхідна будь-якому народу, є у чеченців, корейців, японців. От у корейців є вислів: «Тільки корейці можуть добре пахнути, інші раси, нації – пахнуть погано». Чеченці лише чеченців вважають людьми, а все інше для них – це прикре непорозуміння, з яким доводиться рахуватися, але до якого не потрібно дослухатись. Єврейському хлопчику та дівчинці з народження і аж до смерті постійно пояснюють, що євреї – це обраний народ. Тобто там культивується націоналізм не як ідея, а як почуття, інстинкт. І саме тому такі народи переживають усе і усіх.
А що з українцями не так?
Дмитро Корчинський:
Українцям властиве культивування національної меншовартості. Нам постійно кажуть, що все українське є поганим, українці ні на що не здатні, а наша держава – не вартісна. Українці не цікавляться Україною, тоді як євреї дуже цікавляться Ізраїлем, історією єврейського народу. Коли євреї утворювали Ізраїль, для них путівником була «Біблія» . І-от, якщо у Святому Письмі написано, що на конкретному місці був такий то ліс – значить, його тут посадять, а там така то гора називалась так – значить так правильно. Якщо йдеться, що на «землі обітованній» жили конкретні види тварин, то вони шукали цих тварин і заселяли ними Ізраїль. Для них історія єврейського народу – це жива історія. Українці забули свою історію. Якщо ми візьмемо середньостатистичного українця і попросимо його назвати видатну історичну подію чи діяча 15-16 століть, то 90% гарантій, що він цього не назве. Єврей може назвати всіх своїх діячів за останні три тисячі років. У нас немає уявлення про наші історичні глибини, а щоб вижити, цьому треба вчитись.
Олександр Аронець:
До прикладу, українка Гриневич принижує всіх українців, публічно заявляючи, що буцімто мультикультуралізм лежить в основі української держави, їздить іншими державами і розпинається там, що Україна захищає права нацменшин. Ось тільки українців в Україні ніхто не захищає. Тобто нацменшини, замість титульної нації, як в Ізраїлі, запроваджують в Україні свої порядки і чхають на українські закони рівно до того ступеню, до якого їм це дозволяють робити українці.
Що ж можемо зробити у цій площині ми, українці?
Олег Соскін:
Ми можемо робити так, як це зробили в Ізраїлі. Для початку, не потрібно звужувати термін «держава Україна» до того, що є зараз. Поки ми не відновимо у своїй пам'яті той факт, що ми є нащадками величезної середньовічної держави Русь – ми нічого не зможемо зробити.
Поки ми не зрозуміємо вагу Київської Русі, доти на нашій землі не буде нашої історії, доти ми і будемо так існувати. А якщо ми отримаємо розуміння, що Україна – це сучасна форма могутньої держави Київська Русь, а ми її спадкоємці, що Московія – це штучна сублімація, що немає такої держави, доти ми будемо там, де зараз. Адже в України усе вкрали: і мову, і символіку, і культуру, та навіть назву «Русь». А якщо ми це все собі повернемо, нарешті усвідомимо, ким ж ми є насправді, коли почнемо цінувати свою землю, як євреї, тоді у нас буде все нормально. Ми маємо діяти точно такими ж методами, як Ізраїль: сказати, що у нас є свої етнічні землі «від Сяну до Дону» і ми хочемо їх повернути. Історично і морально – українці нічим не бідніша нація за єврейську. Чому ми не хочемо діяти так, як вони?
Далі: Ізраїль – це теократична держава. А чому ми не хочемо стати повністю християнською країною – мати свою національну церкву, як Польща, а не потерпати від Московської церкви? Треба робити ті ж самі кроки, що й Ізраїль.
Нам потрібно заявити, що ми спадкоємці великої держави Київська Русь, а до того нашими предками були скіфи та арії. Що наша держава має щонайменше трьохтисячолітню історію і ми хочемо відновити її.
Зараз українці, на відміну від євреїв намагаються побудувати якусь державу-надбудову, якій двісті п'ятдесят років, на тисячолітньому фундаменті. Це поверховість. Без усвідомлення коріння ніколи не буде росту.
Дмитро Корчинський:
Окрім того, еліта кожної країни формується не на базарі, біржі чи навіть в університеті, а на війні. Так, ізраїльська еліта значною мірою формується і формувалася саме на полі битви. І це логічно. Коли у європейських державах був воєнний стан, то першим, хто йшов воювати – була аристократія. Навіть та сама нова буржуазія пройшла через війни наполеонівської Франції, довівши свою здатність панувати. І ми бачимо, що Україна може йти лише одним шляхом. Тільки утворення воєнної еліти дасть нам можливість утворити еліту нації.
Виправити це все ми можемо, спираючись на наш історичний досвід. Свого часу українці, які ненавиділи панщину, тікали у степи. Так вони створити Запорізьку Січ, звідки потім утворилась нова держава – Гетьманщина. І як би там не було, Українська Гетьманська держава існувала довгий час, на протязі якого постійно боролася за своє право на існування.
Тобто, вірогідно, якби у зоні бойових дій добровольці зуміли б створити якусь державотворчу спільноту і потім переконати у своїй правоті всю Україну – тоді б нам вдалося побудувати державу за прикладом Ізраїлю.
Марія Чижевська, Вголос
ІА "Вголос": НОВИНИ