Про те, чому Порошенко згадав Пілсудського і ким насправді є особа, яку названо українським героєм, «Вголосу» розповіли історик, директор Центру стратегічних розробок Андрій Ніцой; український політик, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк та громадський діяч Дмитро Корчинський.

«Помилка, гірша за злочин»

«Назвавши Пілсудського героєм України, Порошенко зробив помилку, гіршу за злочин. Це по-перше, – прокоментував слова президента Юрій Сиротюк. – Чому? Бо ця фраза спровокує чергову хвилю тиску з боку Польщі на Україну. Українська влада досить часто, намагаючись налагодити стосунки з поляками, йшла на поступки в історичних питаннях. Ці поступки поляки сприймали, як слабкість, і вони продовжували нарощувати тиск.

По-друге: сказавши це, президент зробив комплімент діячу фашистського типу, чим порушив закон про пропаганду нацизму. Пілсудський був союзником Гітлера. Пілсудський встановив автократичну державу, яка окупувала Західноукраїнські землі, яка вчиняла етнічні чистки проти українців і яка здійснювала пацифікацію. Відповідно, героїзуючи Пілсудського, президент ще й порушив закон про засудження злочинів комуністичного та нацистського режимів. І реноме нашого президента може зазнати дуже серйозного удару на міжнародному рівні. Я б не радив Порошенку хвалити таких людей, адже він сам себе ставить в один ряд із диктаторами. Тому президент зробив дуже недолугий реверанс».

Історик Андрій Ніцой вважає, що Порошенку слід докласти зусиль і серйозніше готуватися до зустрічі зі своїми закордонними колегами: аби не ганьбити українську історію та український народ безвідповідальними заявами. Тому що питання історії, релігії та мови – найбільш дражливі питання, які дуже часто упродовж тисячоліть призводили до збройних конфліктів або протистояння.

«З такими речами, як історія, релігія та мова – узагалі не жартують: ніколи й ніде, – наголосив Андрій Ніцой. А президент захотів зробити нашим героєм особу, яка є лютим ворогом і зрадником українців. Це неприпустимо! Уся команда президента, яка несе відповідальність за такий «ляп», починаючи від радників і закінчуючи МЗС, повинна просто бути негайно звільнена за профнепридатність».

«За часів Пілсудського повністю були денаціоналізовані українські території на Холмщині. Всі українські церкви закриті або ліквідовані. Всі священики переведені на польську мову»

Україна: 100 років втраченої державності!

Юзеф Пілсудський є лютим ворогом і зрадником українців, на думку Андрія Ніцоя, зокрема через те, що він уклав з більшовицькою Москвою сепаратний договір, який фактично розділив Україну. Це було зрадою тодішнього союзника Польщі – УНР, армія якої врятувала Польщу, бо допомогла Пілсудському захиститись від більшовизму.

«Пілсудський здійснив у Польщі переворот та став польським диктатором: це загалом справа не наша. Це – виключно польське, розповів Андрій Ніцой. Але здійснивши цей переворот, він не віддячив українцям за порятунок Варшави від більшовицької червоної армії. Тому що саме війська УНР були тією організованою збройною силою, яка не дозволила Будьонному та Фрунзе підійти і захопити Варшаву. Вони скували їх боями і дали час полякам розгорнутися, отримати військову допомогу і вдарити по червоній армії, вигнавши її з території Польщі».

Так що замість подяки УНР отримала компроміс, на який Пілсудський пішов з радянським урядом, розділивши у такий спосіб українську державу між Польщею та СРСР. Тим самим був порушений договір з УНР і усі союзницькі зобов'язання.

«Так що втрата Україною 100 років державності – вина не тільки більшовиків, це і наші західні «адвокати» поляки постарались, додав Андрій Сиротюк. Вони вдарили у спину Українській Державі. Коли українці боролись з більшовиками на Сході країни, поляки били в спину, захоплювали українські міста і заганяли українську армію у трикутники смерті. Тоді українська держава просто не могла воювати на два фронти. І це потрібно пам'ятати».  

«Пілсудський створив концентраційний табір Береза-Картузька: місце, де карали українців. Чим Береза-Картузька, де без суду та слідства за національними ознаками відбувались етнічні чистки, краща від ГУЛАГу та Освенцима?»

Гітлер біля домовини Пілсудського

Друг Гітлера, послідовник Сталіна, натхненник Путіна

Варто пам'ятати і той факт, що Юзеф Пілсудський стоїть в одному ряді з такими диктаторами, як Гітлер, Сталін та навіть Путін. Гітлер був другом Пілсудського, Гітлер був на його похоронах. Знову ж таки – Гітлер настільки «перейнявся» смертю Пілсудського, що оголосив в Рейху всенародний траур.

Без сумніву – диктатор Пілсудський та нинішній президент всеямосковії Володимир Путін, якщо б вони, звісно, зустрілись у просторі та часі, також би були друзями. Адже, незважаючи на плюс-мінус столітню різницю, їх вчинки щодо України можна назвати ідентичними.    

«І от приклад: під керівництвом Пілсудського була війною знищена ЗУНР. Після Першої світової війни Пілсудський незаконно, всупереч міжнародному праву, захопив Західноукраїнські землі, розповів Юрій Сиротюк. Тобто Пілсудський зробив те ж саме зі Західною Україною, що Володимир Путін у 2014 році з Кримом. Хіба не так? Знову ж таки, тоді цей поляк робив те ж саме з українцями, що Путін зараз чинить на окупованих територіях: йдеться про етнічні чистки. А ще я хочу сказати, що за часів Пілсудського повністю були денаціоналізовані українські території на Холмщині. Всі українські церкви закриті або ліквідовані. Всі священики переведені на польську мову. Тобто регіон, який споконвічно був українським, був повністю знищеним. Пілсудський проводив жорстку політику пацифікації: коли просто знищувалось усе українське».

Крім того, Пілсудський створив концентраційний табір Береза-Картузька: місце, де карали українців. То чим він кращий від Гітлера та Сталіна? Чим Береза-Картузька, де без суду та слідства за національними ознаками відбувались етнічні чистки, краща від ГУЛАГу та Освенцима?

«Юзеф Пілсудський стоїть в одному ряді з такими диктаторами, як Гітлер, Сталін та навіть Путін».

Що сказати полякам? Бандера – наш герой!

«Щодо дискусій з поляками, то я вважаю так: якщо вони не готові зараз говорити беземоційно на історичні теми, то ми повинні цю дискусію або заморозити, допоки поляки не заспокояться, або ж говорити на паритетних засадах, – зазначив Андрій Сиротюк. Тому Президент мав би сказати так: нас можуть об'єднати герой Пілсудський та герой Бандера.  Тобто ми з розумінням сприймаємо те, що Пілсудський є для вас героєм і це для вас є надзвичайно важливо. Але підіть нам назустріч із Бандерою. І це єдина прийнятна формула спілкування, яку треба було застосувати у цій ситуації». 

Тобто поляки мають змиритися із тим, що Бандера герой для українців: не викидати на кордоні червоно-чорні прапорці і не карати за гасло «Слава Україні!», яким вітаються в Україні усі.  

ВВП, ЗСУ та єпископ із Зімбабве

Історик Андрій Ніцой вважає дещо по-іншому. На його думку, ми маємо відповідати полякам ростом ВВП, подоланням корупції у вищих ешелонах влади і зміцненням ЗСУ та обороноздатності України. «Допоки Україна була більш-менш сильною та успішною державою, поляки не наважувались виставляти свої претензії і ставити на коліна українських президентів. – наголосив він. Лише після того, як буйним цвітом розцвіла в Україні корупція, як Україна зазнала зовнішньої агресії, як впала у прірву українська економіка, лише тоді вони почали добивати слабкого. А почати добивати слабкого найлегше через історичні проблеми спільного минулого».

Натомість Дмитро Корчинський переконує, що у дискусіях з поляками потрібно бути значно хитрішими. «От, наприклад, у Львові є такий собі римо-католицький єпископ Мокшицький. Він дозволяє собі принижувати українців, перебуваючи в Україні. І це при тому, що українська влада створила йому «теплу ванну», виділили чудову резиденцію, він себе розкішно почуває. Краще йому у Львові ведеться, ніж у Польщі, однозначно. От таких людей потрібно видворяти за межі України. Не давати їм можливості вдесяте повторювати всілякі антиукраїнські дурниці», – зазначив Корчинський.  

Як це зробити? Просто! Потрібно визначиться у стосунках із Ватиканом: попросити там, щоб не присилали римо-католицьких єпископів від наших братів поляків. «І не тому що ми їх не любимо, а тому що є багато чудових африканських католиків чорношкірих, – пояснив Дмитро Корчинський.   Є також італійці непогано освічені, німці не перевелися. От їх ми б дуже хотіли бачити. І не говорити про те, щоб нам призначили українця. А от із Родезії, Зімбабве… Хіба було б не чудово?».

Адріана  Гринишин, Вголос 

ІА "Вголос": НОВИНИ