Підходи до форм пізнання

Підходи до форм пізнання

Товариство „Мале Коло”
Питання виходу з стану занепаду все ще залишається нерозв’язаним
Нещодавно я написав коментар в якому закликав до вивчення і структурування засадних факторів, що визначають стан буття в Україні, а саме культури,  котра є і чинником і наслідком цього буття.  https://www.facebook.com/petro.myronenko/posts/2196568153904167
З одного боку я розумію, що сторінки ФБ і Інтернет видань, не є науковою лабораторією суспільних процесів, але з іншого – ситуація в нашій країні дедалі заходить в глухий кут. ¾ дописів на цих сторінках так чи інакше стосуються аналізу причин і наслідків вкрай незадовільного рівня життя в Україні. Це виражається навіть у мистецьких формах. Більшість дописів безумовно робляться з найкращих міркувань. В них висвітлюються актуальні проблеми сьогодення,  але це на позбавляє їх вад неструктурованості, поверховості, не вкладеності в цілісну картину буття.  Іншими словами: наслідки видаються за причини і навпаки, а вільне поводження з ієрархічністю робить якусь частину міркування нікчемними. Відсутність наукового підходу до вирішення проблем призводить до суперечливих висновків, а від так активностей, що викликають лише підняття градусу протистоянь в суспільстві, а аж ніяк не сприяють розв’язанню проблем.

Окремо акцентую увагу на двох вкрай негативних формах подачі інформації щодо  публічних питань: 1. довільне трактування термінів і понять без прив’язки до сутностей – жонглювання поняттями –  вводить в оману; 2. намагання придати сенсаційності інформації. Як за допомогою сенсаційності можна покращити  життя? Сумнівні дивіденди може отримати хіба що „писатель”. І перше і друге є засобами маніпулювання, що зазіхає на правду, свободу і гідність людини. 

Історики вже описали всілякі віхи, що стали причиною сходу з прямого цивілізаційного шляху розвитку на манівці української нації. Досить влучно пише про місце і роль історичних фактів, зрештою не тільки про це, Олександр Савченко в своїй книзі „Антиукраїнець”. {C}{C}https://antiukrainian.com.ua Але питання виходу з стану занепаду все ще залишається не розв’язаним.  На стадії прогресивних ідей-гасел – немає розбіжностей, явних і скритих ворогів на ній не розпізнати. А от в чині необхідних перемін – мутно. Тут, в деталях, чортів різних мастей криється багато.  Не принесли, і не могли принести, бажаного результату сподівання покладені на владу. І це повертає нас до потреби  розгляду засад функціонування суспільних інститутів.  На цьому рівні формується стан суспільства, з нього і необхідно  починати розв’язувати проблеми. 

По-перше, потрібно засвоїти, що суспільство це система найвищого рівня складності, але все ж система. Тоді до неї, роблячи деякі спрощення, можна застосувати теорію складних динамічних систем Дж. Форрестера. 
По-друге – суспільні процеси неможливо розглядати за допомогою традиційних наук. Складно буде це робити і на міждисциплінарному рівні, бо у цьому випадку, весь час доведеться узгоджувати підходи до самої постановки питань. А вони у різних дисциплін істотно відрізняються, а часом навіть суперечливі. Особливо це стосується гуманітарних наук, де навіть сама термінологія потребує узгоджень. Проте є досить  молода наука, як на вік науки – Синергетика. Виникла  вона в результаті синтезу фізики і інформатики. Але з генію українського  вченого Анатолія Свідзинського в цей процес синтезу в ім’я пізнання, був залучений потенціал накопичений іншими науками, результатом чого повстала феноменальна праця  „Синергетична концепція культури”. {C}{C}http://www.hroniky.com/articles/view/192-synerhetyka-kultury-u-kontseptsii-lutskoho-intelektuala

Зовсім не дивно, що підходи застосовані в пізнанні явища  культури, як можна найкраще надаються для розпрацювання  всіх суспільних проблем, включно з економікою, устроєм і державотворенням.  Тож закликаю „писателей” на якийсь час перетворитись в читачів. Це захоплююча  наукова праця, а не художня книжка. Її не достатньо буде прочитати, її потрібно осмислити, осягнути, а це вимагатиме певних внутрішніх напружень.   Але воно того варте, як в плані внутрішньої рівноваги особи, так і з метою покращення буття цілого суспільства.

Праця видавалась два рази, в 2008 році  та 2013, але нажаль малими тиражами.  Була розіслана в наукові бібліотеки. Кілька десятків примірників ми з друзями роздарували „колегам по цеху”.  В Інтернеті є тільки перше видання в якому є всі концептуальні напрацювання. {C}{C}http://platona.net/load/knigi_po_filosofii/kulturologija/sinergetichna_koncepcija_kulturi/16-1-0-1885    А я, сповняючи свою скромну місію, беруся публікувати на ФБ деякі короткі фрагменти з неї, котрі на мій погляд є найбільш актуальними для консолідації наших зусиль в побудові України.      
                                              

                                     

      

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm