Зашкарублий сценарій

Заслужений вчитель України, засновник групи аналітиків "Галицький аналітичний центр"
Історичний (і не тільки) огляд останньої російської агресії.

Занепад могутності імперій закінчився з кінцем Першої світової війни. Карта світу тоді суттєво змінилася. В Європі виникли десятки незалежних держав і лише більшовики змогли шляхом військових інвазій, прямого і опосередкованого тиску чи обманом знову сколотити нову російську імперію в іпостасі комуно-більшовицької ідеології. Вони прикриваючись лозунгом «дружби народів», всесторонньої допомоги маріонеткам і різним декларативним елементам задушили незалежність України, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Білорусі, а також зі всією звіриною ненавистю розстріляли прагнення народів Поволжжя, Сибіру та Середньої Азії, Алтаю – здобути собі волю. В 1939 р., поділивши сфери впливу з Гітлером, Сталін захопив Західну Україну та Західну Білорусь під виглядом допомоги братам. Як відомо, після цього визволення чи не половину населення Галичини не стало. А вже в 1940 о. така ж доля спіткала незалежні Литву і Латвію та Естонію, захопився заодно і Молдову. Типовий багатолітній досвід цієї страшної імперії!

Демократичний розвиток світу, прагнення підкорених народів здобути свободу, економічна деградація призвели до розвалу ядерного монстра – Радянського Союзу.

На жаль п.Путіна історія нічого не навчила.  Він «забув» про розвал Російської імперії Романових. На його очах почив в диявольському крузі – СРСР. Манія величі і нестримне бажання відновити імперію в новій іпостасі, підштовхнуло колишнього полковника КГБ до мислі «собіранія ісконно русскіх земель». Дипломатія, моральні і Божі принципи залишилися лише епітетами, які для російського лідера нічого не означали. «Братня любов»  і «дружні обійми» в стилі "боа констріктор" зачепили народи Поволжжя, Туву. Російська армада доптати волю народів Північного Кавказу, тримати в політичній напрузі Молдову,  плюндрувати древню грузинську землю.

Підкормлюючи і залякуючи, Путін тримає на короткому повідку неофеодальні режими в Білорусі, Абхазії, Осетії та Придністров'ї. Тепер настала черга України. Заляканий ВВП київський емір встановив у своїй вотчині корумпований режим з центром у золотому Межигір’ї. але сталося те, чого ВВП не сподівався. Повсталий народ України, незважаючи на великі жертви, повалив існуючий режим. Мрія ВВП не здійснилася. Із старих шухляд спішно витягувався апробований сценарій. Російські війська, гейби для підтримки "русскаго населенія", за наказом головнокомандуючого, здійснили агресію в Крим. Типовий судетський план Адольфа Гітлера. Російсько-радянська теорія «єдиного слов’янського народу», «колиски трьох братніх народів» в момент показала справжнє обличчя імперіалістичної Росії.

Грубо і цинічно, при підтримці кримських євнухів, здійснено пряму агресію проти наймиролюбнішої держави Європи. Про долю українців і кримських татар Москва не згадує. Натомість суцільна брехня оповила російську Думу, російське міністерство закордонних справ, зокрема в особі Лаврова та Чуркіна.

На жаль, ВВП не робить ніяких висновків з історії попередніх двох імперій. Він не любить оглядатися назад. Вибудувана ним диктаторська вертикаль влади поступово підточується міжнародними, політичними економічними, національними та соціальними проблемами. Агресія Росії проти України уже коштує біля сотні мільярдів доларів і загальний осуд світової спільноти. Компенсувати такі втрати стає для Росії все важче і важче, а попереду – найстрашніше. Російські вуглеводні невпинно наближаються до свого кінця, а разом з ними висохне потік нафтодоларів.

Залізно-ядерна «рухлядь», не отримуватиме ніякого підживлення, а колосальна корупція і бажання притлумлених народів Росії жити самостійно і в демократії – поступово розвалять вибудувану одноособову владу. А як відомо, падати з висоти завжди важко. Ніби вірне оточення розбіжиться врізнобіч. Прикладом того є вертикаль влади Януковича, якого зрадили найвірніші васали. На протязі тижня.

Олімпіада в Сочі і напад на Крим створили в Росії німб всесильного принцепса, який живе в ілюзорному світі і демократичні ідеали співжиття у нинішньому світі для нього не існують.

Ось чому країни Європи та Америки, як і зрешту цілого світу різко засудили російську агресію і збираються ввести жорсткі санкції проти російських можновладців.

«Аксьоновщина» в Криму – явище тимчасове, але доля жителів Криму нелегка. Кримінал любить гроші, а не демократію. Привид війни уже підступає до кордонів цього багатостраждального півострова.

Дика імперська ейфорія вторгнення супроводжується зливою брехні на російських TV та в інтернеті, йде процес видачі громадянам Криму російських паспортів, уже щезають люди, кримінальний елемент почувається комфортно під стволами окупантів. Провокації в Криму стали нормою поведінки російських солдатів і озлоблених шовіністів, що гарячково метушаться по території Криму.

 Суб’єкти типу Аксьонова чи Костянтинова потрібні лише для втілення сценарію – і не більше.

Корінні жителі Криму – кримські татари сповна відчули на собі російську «любов», і тоді, коли царські сатрапи «відрекли» від престолу останнього кримського хана Шагін-Гірея, у 1783 і Крим був загарбаний ненажерливою Катериною ІІ, і тоді, коли за Кючук-Карнаджійським миром їх позбавили власної державності, і в часі кримської війни, коли розорене місцеве населення змушене втікати до Туреччини, і тоді, коли більшовики розігнали національний уряд кримських татар на чолі з Челебі Чінгановим. Тисячі татар, як і українців, загинули, в часі репресій і колективізації. І особливо пам’ятними для всіх кримських татар стали жахливі дні 18-20 травня 1944 р., коли за вказівкою попереднього кремлівського злочинця 200 тис. татар було депортовано з Криму і половина з них загинули у сталінських телятниках та на просторах Казахстану. Натомість на їхню землю, щедро политою потом і кров’ю, везли і везли російських переселенців. Нині ситуація знову набирає зловісних форм для кримських татар. Про національну автономію і слова не мовиться. Російський режим у ці тривожні дні почав загравати з кримськими лідерами. На думку спливає наша народна мудрість: «Брехнею світ обійдеш, а назад не вернешся», а знаменитий римський поет Горацій стверджував: «Блискавки б’ють у найвищу гору»

ВВП є представником ери чекізму, відголоском мертвої ідеологеми, тому йому не дано зрозуміти реалії епохи Інтернету! Ось чому, він не бачить слабкості сучасної Росії. Протягом минулих епох Росія будувала свою міць і єдність на двох складових: жорсткій, жорстокій і неконтрольованій владі правителя та ідеологічному міфі. Сучасна Росія не спромоглися створити ні того, ні іншого! Царська імперія, крім абсолютної влади царя витворила міф про третій Рим, який був розтрощений в часі Першої світової війни рівно сто років тому. Радянська Росія обєднала захоплені нею землі на основі утопічної ідеї про всесвітній комунізм. Ця ідея вмерла разом із Радянським Союзом у 1991 році. Теперішня ж Росія будується на ідеології всезагальної любові до нафтодолара. Звісно ж, там є потуги відродити як третій Рим, так і радянські міфи, однак у часі всезагальної поінформованості цього нікому не вдасться. Саме тому нинішня шалена маса брехні, що лине з уст російських слуг режиму, нікого не може переконати. Отже, Росія слабка ідейно, економічно і  технологічно. Тому напад на Україну буде її ОСТАННЬОЮ агресією, а для України це буде ПЕРША всезагальна перемога над російським імперським режимом!

 


КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram