Про це пише Без Табу.
Черговий пафосний захід під егідою зятя Кучми олігарха Віктора Пінчука можна вважати яскравим прикладом піар-ходу.
«На перший погляд, комусь справді може здатися, що запрошення Ксенії Собчак для виступу на форумі «Ялтинська європейська стратегія» (організаторам подобається, коли захід цей називають YES) було зроблено винятково для привертання уваги. Нічого розумного донька колишнього мера Санкт-Петербургу сказати не зможе за визначенням. Але присутність колишньої ведучої недолугого шоу «Дом-2» серед політичних важковаговиків і популістів-початківців для декого матиме вибуховий ефект. Однак на це варто дивитися геть під іншим кутом», – йдеться у повідомленні.
Сам Пінчук не припиняє самостверджуватися на політичній ниві за рахунок Росії. Точніше кажучи, так здається самому олігарху, а насправді РФ вже не перше десятиліття не надто тонко використовує його у власних хитросплетіннях. В Україні мільярдер досі сприймається винятково як зять Кучми, такий собі Джаред Кушнер від української партійної номенклатури. На Заході – як колекціонер шедеврів мистецтва, якому іноді кортить перебільшити свій вплив на історичну батьківщину. Ось тільки публікація замовлених Кремлем маніфестів про необхідність замирення із Росією в американській пресі з цуцика вовка не зробить, радше навпаки.
Спроба подати Собчак як палку ліберальну опозиціонерку теж видається винятково сміховинною. І зовсім не через те, що в тоталітарній державі, де владний курс незалежно від політичного ладу востаннє мінявся ще до відкриття Колумбом Америки, поняття «опозиція» не те що первинний зміст втратило, а перетворилося на евфемізм. Просто записувати до числа незгодних із Путіним доньку його колишнього шефа та представницю ближнього кола свити несерйозно. Це все одно, що станом на 2018 рік вважати яскравою представницею української опозиції Ірину Луценко – аналогія нехай і недосконала, та пояснює чимало.
Єдиною причиною візиту Собчак буде чергове обговорення долі «нової Росії», теми, яка нам за визначенням не має бути цікавою. Біда, однак, полягає в тому, що і емісари псевдоліберальних сил, і численні «політичні емігранти» планують будівництво не в межах РФ, а від Чопу до Волчанська.
ІА "Вголос": НОВИНИ