Відтак напередодні нового політичного сезону „Вголос” вирішив з’ясувати основні деталі нового закону. Про це – у розмові з експертом з питань безпеки Сергієм Шабовтою.

Які плюси та мінуси нового закону і що він взагалі передбачає?

Сергій Шабовта:

Великих новацій, які б значним чином впливали на організаційні дії держави, посилення обороноздатності країни, цей закон в собі не несе. Цей закон, в першу чергу, був використаний як одна з моделей посилення президентської влади та впливу гаранта саме на силовий блок. Фактично він зосередив в руках Президента однозначне право призначати всіх перших осіб Міністерства оборони – зокрема, так званого цивільного міністра оборони.

Ми взяли модель рівня США. Але Штати - це цивілізована держава, де з одного боку є цивільний міністр, з другого боку - потужне військове відомство в особі Пентагону, з такою кількістю служб, ієрархій тощо, що міністр там виглядає таким умовним зайчиком, який бере участь в якихось перемовних процесах, володіє технологіями політичних баталій та вміло представляє відомство. Насправді ж рішення щодо континентального питання приймає потужне колегіальне співтовариство бойових генералів, що мають реальний досвід, військову освіту тощо.

«Відбудеться та ж сама історія, що з Міністерством внутрішніх справ, де  відомство очолює абсолютно далекий від професіоналізму, вкрай політично заангажований пан Аваков»

Тому я прогнозую, що в нас відбудеться та ж сама історія, що з Міністерством внутрішніх справ, де  відомство очолює абсолютно далекий від професіоналізму, вкрай політично заангажований пан Аваков. А внизу всі професійні посади заповнювалися людьми, виходячи з їх лояльності, відданості своєму босу. Тому, власне кажучи, на жодній з основних посад в тому самому Міністерстві внутрішніх справ досвідчене око експертів професіоналів не спостерігає. І боюся, що ми ризикуємо таку ж саму модель отримати в Міністерстві оборони.

А чи наближує цей закон Україну до вступу в НАТО?

Сергій Шабовта:         

В ієрархії він займатиме визначальне місце, але, з точки зору своїх позиційних компетенцій Закон „Про національну безпеку” особливо не розкриває, хто цей міністр, звідки його будуть брати, на якій підставі взагалі прийматиметься рішення про призначення цієї людини. Тобто, по суті це черговий свисток в бік нашої орієнтації на Європейський Союз і НАТО, хоча нас там не чекають найближчі тридцять років і вже точно не бачать серед повноцінних членів.

Яка ж користь країні від цього закону?

Сергій Шабовта:       

Ось пройшов саміт Україна – ЄС, де, якщо правильно читати (і не тільки проурядові засоби масової інформації), – достатньо скептично оцінюється перспектива всього нашого співробітництва тощо. НАТО – це більше воєнно-політичний союз, який зовсім не прагне «посилити» себе жебраками і жадібними до чужої слави державами. Україна кожного дня в році розкривається та показує свою убогість. Ми, як пройдисвіти, які десь пройшли попри якісь європейські політичні події, пофотографувались, а потім розповідаємо байки на «внутрішньому ринку», що нас кудись майже взяли. А це все лукавство.

«Ми не отримали ту високоякісну зброю, про яку зі всіх банерів сповіщає наш Президент»

Закон у нас є. Але не можна сказати, що він щось неймовірно перевернув. Від цього не з’являться гроші, не виникнуть нові технології. Ми задекларували, що витрачаємо на озброєння, оборону п’ять відсотків ВВП. І при цьому на програму, пов’язану з впровадженням в серійне виробництво нової системи зброї (в чому Україна ще більш-менш сильна), ми з цих п’яти відсотків виділяємо лише два. Тому у нас на полігонах гинуть та отримують тяжкі поранення чимало військовослужбовців. Бо зброя виробляється з неякісної сталі і її використання неможливе без ризику для життя.

Або танк, про який ми так довго кричали. А коли ті танки поїхали на міжнародні змагання, то зайняли ганебне останнє місце. При цьому один з двох танків одразу вийшов з ладу. Тобто ми не отримали ту високоякісну зброю, про яку зі всіх банерів сповіщає наш Президент. Отже, повертаючись до Закону «Про національну безпеку», можна констатувати: тут домінує політика, а не професійне бачення, яке дійсно впливало б в перспективі на національну безпеку.

Наталія Сергієнко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ