Хоча раніше у Мінсоцполітики вкотре наголосили, що цього не станеться, українців такі думки насторожили та обурили: як жити пенсіонеру, що отримує допомогу трохи більше тисячі гривень? І це при тому, що Європейський суд взагалі визнав українські пенсії порушенням прав людини. Відтак, на їх думку, такий крок може завдати шкоди не лише українцям, а й державі загалом. Адже пенсіонери працюватимуть в тіні, і взагалі це стане причиною дефіциту висококваліфікованих кадрів у країні.
При цьому, за даними Пенсійного фонду, станом на січень 2018 року в Україні є 11,7 мільйона пенсіонерів, працюючих ж українців – близько 16 мільйонів осіб. А за даними Українського інституту майбутнього, кількість працюючих до 2030 року зменшиться до 8 мільйонів, а пенсіонерів збільшиться до 16-18 мільйонів. Тож на одного працівника припадатиме два-три утриманці.
Більше того, навіть попри нестачу коштів у держбюджеті та думки щодо економії на пенсіях, віце-прем'єр Павло Розенко пообіцяв: вже в цьому році при наявності ресурсу в Пенсійному фонді підвищать пенсії людям, які мають великий трудовий стаж, але низьку зарплату.
То ж наскільки ймовірним є варіант економії на пенсіонерах, чи він відповідає чинному законодавству? Чи наважиться українська влада напередодні виборів «щемити» працюючих пенсіонерів? Про це «Вголос» запитав у директора Інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, економічного експерта Олександра Охріменка та експерта з пенсійних питань Реанімаційного пакету реформ Галини Третьякової.
Руслан Бортник:
Такий варіант можливий. Дефіцит Пенсійного фонду на сьогодні складає приблизно 50% від його наповнення. І це передусім проблема державного бюджету. Тому, як один із варіантів, влада сьогодні розглядає припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Схожа ситуація вже була у 2014 році. Тоді працюючі пенсіонери отримували лише певний відсоток від пенсії. Хоча владі й вдалося зекономили кілька мільярдів грн, проте тодішньому прем’єру і його партії це обернулося погіршенням рейтингу. Люди не забули і не пробачили.
На Заході, до прикладу, проблеми вибору для пенсіонерів між зарплатою і пенсією немає. У нас влада шукає, як зекономити гроші, і, звичайно, пенсіонери тут виглядають як одна із найбільш беззахисних категорій населення. Загалом ми ж маємо найнижчу пенсію в Європі. Навіть нижчу, ніж у Молдові чи Білорусії. Тому у нас пенсіонери працюють: їх життя до цього змушує, бо вони на свою мізерну пенсію вижити не можуть. Це європейські пенсіонери спокійно можуть жити за пенсію і їм не потрібно займати робочі місця молоді. Наших пенсіонерів сама вада виштовхує працювати. Тому позбавити людину із, до прикладу, 30-літнім стажем заробітку чи пенсії - це нечесно і по-блюзнірськи.
Але це також і політтехнологія, суть якої полягає в тому, що спочатку нам погрожують. Створили проблему на порожньому місці, а потім скажуть: «Ні. Ми відмовимося від такого сценарію. Пенсії підвищувати не будемо, але і не заберемо їх у працюючих пенсіонерів. Голосуйте за нас, тому що ми найкращі! Ми вирішуємо цю проблему, яку самі ж і придумали». Хоча цей політтехнологічний інструмент є дуже небезпечним. Втім, до цих виборів навряд чи варто цього очікувати. Але вже для наступної влади це буде дуже ласий інструмент.
«Бідність, тиск на пенсіонерів, скорочення субсидій – наслідки корупції та неефективного державного правління»
Що ж до заяви Розенка, це намагання знайти виправдання і зманіпулювати громадською думкою. Навіть намагання реалізувати певний російський сценарій. Це ж дуже схожа риторика, що і у російських органів влади: якщо ми заберемо пенсії у працюючих пенсіонерів, то підвищимо їх всім іншим.
Загалом бідність у країні, тиск на пенсіонерів, зокрема скорочення субсидій цього року – це наслідки корупції та неефективного державного правління в інших галузях. Ми надзвичайно багата країна. Але у нас багаті лише чиновники.
В Україні і тіньовий ринок праці вже більший, ніж легальний. Причому є можливість, що і кількість пенсіонерів, які працюватимуть «в тіні», збільшиться. Інший соціально негативний наслідок, який очікує на Україну у випадку, якщо влада реалізує вищезгаданий сценарій, - те, що працюючі пенсіонери, які не можуть прожити на мізерну зарплату, займатимуть робочі місця молоді, яка виїжджає за кордон.
Тому держава, аби вирішити цю кризу із Пенсійним фондом, має зайнятися детінізацією ринку праці. За отримані кошти наповнити Пенсійний фонд і дати можливість спокійно пенсіонерам жити, збільшивши пенсію. А не змушувати їх працювати у 70-80 років. Поки у нас Пенсійний фонд буде у постійній кризі, люди, отримуючи мізерні пенсії, будуть триматись ще за якусь роботу до останніх днів. Однак держава нічого не робить для детінізації ринку праці, бо ключові активи олігархів теж тіньові.
Олександр Охріменко:
Реалізація такої ідеї цілком можлива. Через нестачу грошей у держбюджеті влада шукає вихід із ситуації, але за рахунок українців. Тому є така думка: якщо не платити пенсії тим людям, які працюють, то можна зекономити значну частину грошей. У нас же Пенсійний фонд завжди у дефіциті.
«Від нашого уряду можна очікувати всього»
А наш віце-прем’єр говорить позитивну інформацію. Він же не може сказати, що у нас все погано! Хоча й знає, що грошей у держбюджеті недостатньо. Це ж нормальна практика будь-якого міністра і віце-прем’єра: завжди говорити хороші речі.
За кордоном ж людина, коли вийшла на пенсію, працювати не хоче, бо має високу пенсію. Тому там такої проблеми не існує. Відтак пенсійне забезпечення в Україні і за кордоном не порівняти.
В Україні у цьому плані основна проблема – солідарна пенсійна система. Її треба було давно поміняти і перейти на персональну. Вже пройшло понад 15 років, а ми досі від неї не відмовилися. Влада ж, як завжди, відкладає.
Відтак багато пенсіонерів в Україні хочуть і працювати, і отримувати пенсії. Тому думка про те, щоб поставити їх перед вибором все ж є. Вона абсолютно недоречна і непотрібна. Чи зважиться на такий крок наша влада – побачимо. Та від нашого уряду можна очікувати всього.
Галина Третьякова:
На сьогодні не вистачає єдиного соціального внеску, щоб перекрити зобов’язання перед пенсіонерами. Для того, щоб їх виконати, не вистачає грошей. Зокрема, у Пенсійному фонді - 139 млрд грн, хоча не всі ці гроші використовують для фінансування трудових пенсій.
«Протягом останніх п’яти років дефіцит Пенсійного фонду і всі наші соціальні зобов’язання зростають шаленими темпами»
Та й загалом протягом останніх п’яти років дефіцит Пенсійного фонду і всі наші соціальні зобов’язання зростають шаленими темпами. Причому в Україні у 2018-2019 рр. зростає ще й обслуговування зовнішнього боргу. Цьогоріч маємо повернути 7 млрд доларів макрофінансової допомоги, а наступного року – ще більше. Таким чином уряд має «затягувати паски». При цьому заважає трудова міграція. Тому у влади два виходи: або підвищувати єдиний соціальний внесок, подолавши величезний тиск, або зменшити кількість людей, які знаходяться на утриманні.
Та на сьогодні закон чітко визначає: якщо у тебе є відповідний страховий стаж, ти вносиш єдиний соціальний внесок, то незалежно від того, працюєш, чи ні, досягнувши визначеного законом віку, будеш отримувати пенсію. Тому, щоб позбавити працюючих пенсіонерів пенсій, потрібно внести зміни до законів України. Та у передвиборчий період, зокрема цього й наступного року, на мою думку, влада на цей крок не наважиться.
Причому ще одним важливим завданням залишається те, чим ми забезпечуватимемо пенсіонерів у майбутньому. Адже, якщо, до прикладу, в Україні скасують ЄСВ, чи знижать податкове навантаження, то наступні генерації пенсіонерів отримуватимуть від держави все менше й менше. Тому, коли уряд каже, що він комусь щось підвищує, це він робить за рахунок наших податків, збільшуючи навантаження на працюючих.
Відтак проблему із браком коштів треба вирішувати точно не за кошт працюючих пенсіонерів. Хоча ситуація досить складна, причому погіршується і буде погіршуватись у випадку бездіяльності влади. Адже ми не модернізували систему соціального захисту, тому весь час якийсь із її прошарків залишається незахищеним. Та й взагалі наш уряд гранично не справляється із проблемами.
Та все ж, на мою думку, влада не здійснюватиме жодних непопулярних рішень, адже попереду вибори. Хоча уряд і може сказати: «Ми маємо працювати, доки є сили. Бо держава не в тому стані, аби українці йшли на пенсію». При цьому уряд не виконав до кінця свого завдання. Солідарна пенсійна система не збалансована. Натомість у передвиборчий період роздаватимуть лише обіцянки.
Марія Волошин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ