[media=133823,133824,133825,133826,133827,133828,133829,133830]
Про це інформує власкор «Вголосу».
Офіційні заходи розпочалися біля будинку по вулиці Володимира Великого, 1, де мешкав Василь Крищук. Вже вранці до домівки воїна підійшли люди, аби попрощатися з Героєм.
З-поміж присутніх - лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, голова комбатантського об’єднання «Легіон Свободи» Олег Куцин, голова ВГО «Сокіл» Юрій Черкашин (Чорнота), а також депутати фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді у повному складі, які приїхали провести в останню путь свого побратима.
Тіло загиблого занесли на руках до Храму Віри, Надії, Любові УПЦ Київського патріархату. Владика Володимир-Волинський і Турійський Матфей разом зі священиками УПЦ КП відслужили заупокійну молитву.
Владика Матфей звернувся з промовою до громади:
«Україна втрачає найкращих, найнадійніших, найбезстрашніших. Саме таким був Василь Крищук. Він відслужив, міг залишитися вдома. Він мав для кого залишитись. Присвятити себе сім’ї – це теж жертва. Але він вибрав більшу жертву – служіння Батьківщині. До останнього подиху. І віддав життя за Україну. Будемо молитися, щоб пам’ять про нього не вмирала».
З храму на Площу Героїв тіло воїна понесли на руках військові побратими Василя під траурну мелодію духового оркестру. Початок громадської панахиди на центральній площі Володимира-Волинського. Перед присутніми виступив мер міста Петро Саганюк, який зазначив, що це вже 14-ий воїн, з яким прощається місто.
«Він завжди був нашим захисником. Одним із перших був на Майдані. Не вагаючись, добровольцям пішов на фронт у батальйон «Січ». Пам’ятаю полігон і те фото перед відправкою на фронт... На пам’ять. Якимось чином я став біля тебе на тому пам’ятному фото. Ти відступив убік, але я сказав: ти мій, а я стану за твоїм мужнім плечем. Звістка про смерть була як блискавка... Ми продовжимо справу Василя Крищука. Будемо й далі бити ворога, доки не виженемо окупанта з святої української землі. І пам’ятатимемо – Герої не вмирають», – наголосив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Тіло загиблого військові побратими на руках пронесли через центр міста аж до розвилки на вулицю Устилузьку – до кладовища.
Тіло Героя закрили національним знаменом. Побратими зарядили автомати, домовину віддали землі під залпи салюту та звучання національного славня. У цей момент були приспущені державний та червоно-чорний прапор національної боротьби.
ІА "Вголос": НОВИНИ