29 серпня вже під час першого засідання нової Верховної Ради України народні обранці утворили коаліцію, обрали спікера і призначили увесь Кабінет Міністрів. Уряд очолив Олексій Гончарук, який раніше був заступником керівника Офісу президента. Також міністри Арсен Аваков і Оксана Маркарова зуміли зберегти свої посади, які вони обіймали ще з часів попереднього президента.
То хто ж ці люди, які стали новою виконавчою владою України?
Олексій Гончарук – прем’єр-міністр
Біографія:
Народився 7 липня 1984 року. Інформації про місце народження немає.З 2001 по 2006 рік навчався в Інституті права ім. В. Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. Отримав кваліфікацію магістра права. Пізніше закінчив Академію державного управління при президентові України. Випускник «Аспен Інститут Київ» та Києво-Могилянської бізнес-школи. Має науковий ступінь доктора філософії в галузі права.
Розпочав роботу у компанії PRIOR-Invest (Київ), де згодом очолив юридичний відділ.
За 2 наступні роки він зумів стати арбітражним керуючим, засновником і керуючим партнером юридичної фірми «Constructive Lawyers», яка спеціалізується на сфері інвестування та фінансування будівництва нерухомості.
У 2009 році очолив організацію «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам».
Пізніше Олексій Гончарук обіймав посаду генерального директора ТОВ «Перша українська індустріально-інвестиційна компанія», а пізніше - голова третейського суду при ВГО «Союз інвесторів України».
З вересня 2015 по 2019 рік - очолював Офіс ефективного регулювання (BRDO).
Зв’язки:
До призначення на посаду заступника голови Офісу президента України Олексій Гончарук працював позаштатним радником ексміністра екології та природних ресурсів. До того ж він був радником першого віцепрем'єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.
Найімовірніше, Гончарука з Богданом познайомив навесні Дмитро Дубілет, співзасновник Монобанку, а раніше — член правління Приватбанку, коли той належав Ігорю Коломойському.
«Гончарук прийшов у ОП за рекомендацією Богдана і досить швидко став своїм, — розповідає політолог Володимир Фесенко. — Отримав довіру Зеленського, що не так просто, адже далеко не всі проходять це випробування, а він зміг».
Михайло Федоров – віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації
Біографія:
Народився 21 січня 1991 року у с. Василівка Запорізької області. Народний депутат від партії «Слуга народу», радник президента з digital-напряму.
Навчався у Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління і у 2012-2013 роках був «студентським мером» Запоріжжя.
У межах процесів моніторингу за екологією Запоріжжя отримував стипендію від ОБСЄ.
В 2013 році у віці 22 років Федоров заснував власне digital-агентство SMMSTUDIO, яка займається збільшенням продажів через рекламу в соцмережах. Одним з клієнтів компанії був «Квартал-Концерт».
Згідно з його декларацією, за 2018 рік отримав 4,4 млн гривень доходу від підприємницької діяльності.
Став відомим після того, як очолив digital-напрям президентської кампанії Зеленського. Був творцем мережі «власних медіа» кандидата. Саме Федоров відповідав за створення і просування каналів у всіх соцмережах: YouTube, Instagram та Facebook, Telegram, які, треба сказати, спрацювали чудово.
В команді Зеленського відповідає за реалізацію проєкту «Держава у смартфоні», в межах якого планується усі державні послуги зосередити на одному сайті.
Зв'язки:
У 2014 році балотувався до Верховної Ради за списками партії Геннадія Балашова «5.10» під номером 166.
Під час президентської кампанії згадувався у журналістському розслідуванні, оскільки нібито отримував гроші для підтримки інтернет-ресурсів команди Зеленського від Сергія Шефіра не через офіційні рахунки виборчого фонду, а готівкою в офісі команди Зеленського.
Особисте життя:
Одружений із Анастасією Федорів, яка також родом із Запоріжжя. Закінчила факультет іноземної філології в Запорізькому національному університеті. Виховують доньку Марію.
Дмитро Кулеба – віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Біографія:
Народився 29 серпня 1981 року в Сумах. Представник України при Раді Європи. Дипломат та фахівець з комунікацій.
У 2006 році отримав ступінь кандидата наук в галузі міжнародного права у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У структурі МЗС працює впродовж 16-ти років. У 2013 році пішов з державної служби та очолив благодійну організацію «Фонд культурної дипломатії UART».
Активно підтримував Революцію гідності. У червні 2014 повернувся на роботу в Міністерство закордонних справ на запрошення міністра Павла Клімкіна. Займався питаннями стратегічних комунікацій та впровадженням в роботу міністерства сучасних технологій комунікацій та формуванням публічної дипломатії України. Саме тоді в міністерстві з'явився напрям «Культурна дипломатія».
З 2016 року указом президента Петра Порошенка був переведений на посольську посаду в Страсбург, у зв’язку із чим має хороші стосунки з європейськими дипломатами.
Його батько – досвідчений дипломат. Він був послом у Чехії та Єгипті, а сьогодні обіймає посаду надзвичайного і повноважного посла у Казахстані.
Зв'язки:
У 2012-2013 роках працював радником віцепрем'єра, ексголови МЗС Костянтина Грищенка.
Був членом команди міністра Павла Клімкіна, однак в Уряд потрапив за рекомендацією прем'єра Олексія Гончарука.
Особисте життя:
Політик одружений з Євгенією Кулебою, яка є головою громадської організації «Місто-сад». Вона є засновницею проєктів – Сквер Небесної Сотні на вулиці Михайлівській у Києві та парк Шовковичний у Слов'янську. Пара має двох дітей – сина Єгора та доньку Любов.Тимофій Милованов – міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Біографія:Народився 15 березня 1975 року у Києві, де і виріс. Почесний президент Київської школи економіки (KSE).
Навчався в КПІ і Києво-Могилянській академії, закінчивши які отримав два магістерські дипломи. У 1999 році отримав ступінь магістра економіки в Київській школі економіки. У 2004 році отримав ступінь PhD з економіки в Університеті Вісконсин-Медісон.
Довгий час викладав в європейських і американських вишах. Зокрема - у Державному університеті Пенн, Рейнському університеті ім. Фрідріха Вільгельма в Бонні, Пенсильванському і Пітсбургському університетах.
У 2014 році Милованов став співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine, а український Forbes включив його до рейтингу Top Economic Thinkers.
У липні 2016 року Верховна Рада призначила Милованова членом Ради Нацбанку, а пізніше він став заступником голови Ради національного регулятора.
Зв'язки:
Милованов став відомий після того, як разом з KSE став організатором тижневого тренінгу для депутатів «Слуги народу» у Трускавці.
Під час роботи у Раді Нацбанку Милованов добре відгукувався про монетарну політику регулятора часів Валерії Гонтаревої та про реформу банківського сектору.
Андрій Загороднюк – міністр оборони
Біографія:Народився 5 грудня 1976 року у Києві. Член наглядової ради «Укроборонпрому», позаштатний радник Володимира Зеленського, раніше був головою проєктного офісу реформ при Міністерстві оборони.
Андрій Загороднюк здобув юридичну освіту у Київському національному університеті імені Т. Шевченка, а також має диплом з відзнакою Оксфордського університету та низку промислових кваліфікаційних атестатів
Одразу після здобуття першої вищої освіти почав працювати генеральним директором фінансового агентства «Гелвекс», одним із власників якого значиться сьогодні.
У серпні 2015 року Загороднюк очолив Проєктний офіс реформ Міністерства оборони і пропрацював на цій посаді до 2018 року.
5 липня Загороднюк став позаштатним радником Зеленського, а пізніше - членом Наглядової ради концерну «Укроборонпром».
Зв'язки:
Батько міністра, Павло Загороднюк, теж володіє бізнесом у сфері геології та геодезії. Раніше очолював Спілку геологів України. Протягом останніх трьох років його фірми виграли державних тендерів майже на 373 мільйони гривень.
Загороднюк-старший є власником та головою наглядової ради «Групи Надра», яка займається видобутком нафти і газу. Також з весни цього року він значиться у складі наглядової ради «Укрнафти», яку пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським.
У 2008 році за прем'єрства Юлії Тимошенко Павло Загороднюк увійшов до Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування. Пізніше був радником прем'єра Миколи Азарова й підтримував збільшення видобутку сланцевого газу та брав участь у різноманітних заходах на цю тему, зокрема й організованих тодішньою владою.
Оксана Маркарова – міністр фінансів
Біографія:Народилася 28 жовтня 1976 року в Рівному. Міністр фінансів.
У 1993-1998 роках навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», магістр з екології. У 2001 році отримала ступінь магістра в галузі міжнародних публічних фінансів і торгівлі (MPA) в Індіанському Університеті в Блумінгтоні (штат Індіана, США).
Після навчання Маркарова обіймала посади радника з економічної політики та менеджера із зовнішніх та корпоративних зв'язків в американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund.
У 2012 році разом із своїм чоловіком Д. Волинцем Маркарова купила у братів Клюєвих «Актив-банк». У 2014 році пара перепродала його групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькі до бізнесмена Олександра Антонова.
У березні 2015 року обійняла посаду заступниці міністра-голови апарату Мінфіну, яким тоді керувала Наталка Яресько.
Після звільнення Уряду Арсенія Яценюка зуміла залишитись у Мінфіні.
2016 року Маркарова стала першим заступником міністра фінансів, яким тоді був Олександр Данилюк.
У серпні того ж року отримала посаду урядового уповноваженого з питань інвестицій.
Після конфлікту між прем'єром Володимиром Гройсманом і Данилюком, внаслідок якого останній втратив посаду, стала в.о. міністра.
У листопаді 2018 року Верховна Рада призначила Маркарову на посаду міністра фінансів.
Зв'язки:
Макарова була давно знайома із Наталією Яресько, тому невипадково потрапила до Мінфіну.
Яресько є співзасновницею і головною виконавчою директоркою інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund, який зараз перебуває в управлінні Horizon Capital і в якому тоді працювала Маркарова.
Особисте життя:
Чоловік Маркарової Данило Волинець – ексголова наглядової ради «Ощадбанку» і власник 75% акцій «Акордбанк». У сім’ї є 4 доньки, дві з яких - від попереднього шлюбу.
Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ
Біографія:Народився 2 січня 1964 року в Баку. Незмінний міністр внутрішніх справ після Революції гідності.
Почав активну роботу в українській політиці з початку 2000-х років. Був членом виконкому Харківської міськради, а після Помаранчевої революції очолив Харківську ОДА.
Восени 2010 року балотувався на посаду харківського мера, але програв своєму запеклому опоненту Геннадію Кернесу.
На початку 2012 року Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти Авакова, яке стосувалось відчуження 55 га землі. Тимчасово емігрував з України в Італію.
Відтоді його родина має бізнес в Італії, а його дружина володіє величезною віллою.
У 2012 році його обрали в Раду за списком об'єднаної опозиції «Батьківщина».
У 2013 році Аваков став одним із непублічних лідерів Революції гідності. Саме в цей час його сторінка у Facebook набула неабиякої популярності, а самого Авакова стали називати Facebook-міністром.
Після втечі Януковича з країни у січні 2014 року Аваков спершу тимчасово, а згодом повноправно стає міністром внутрішніх справ, залишається незмінним до сьогодні.
За його керівництва була повністю провалена велика переатестація поліцейських та реформа міліції, яка звелась до мінімальних змін та перейменувань.
Для президента Порошенка Арсеній став ключовим противником, фактично очоливши крило влади, яке протистояло гаранту.
Відомство Авакова фактично «кришувало» незаконний ігровий бізнес, який попри заборону процвітає в Україні.
Під час президентських виборів Аваков під вуаллю роботи «на забезпечення чесних виборів» часто банально працював проти Порошенка.
За останні роки Аваков став фігурантом багатьох гучних скандалів.
Міністр не бідний. У 2013 році журнал «Фокус» оцінював статки Авакова у майже 100 мільйонів доларів.
Зв'язки:
Простіше перечислити, з якими політиками Аваков не має зв’язків. Окремо хочеться виділити його теплі відносини із олігархом Ігорем Коломойським.
Особисте життя:
Його дружина Інна – підприємець та заступник голови правління АКБ «Базис». Син Олександр - засновник АТ «Інвестор» іАКБ «Базис».
Олексій Оржель – міністр енергетики та захисту довкілля
Біографія:Народився 26 січня 1984 року у Києві. Нардеп від «Слуги народу», раніше працював у BRDO – Офісі ефективного регулювання.
Закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту у Київському політехнічному інституті. Має ступінь магістра за спеціальністю енергетичний менеджмент.
З з 2006 по 2014 рік Оржель працював на різних посадах в Національному регуляторі у сфері енергетики, де, зокрема, керував відділом комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
З 2014 року працював у приватному секторі і був головою Української асоціації відновлюваної енергетики та керівником сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO). За два роки увійшов до складу громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.
Зв'язки:
На момент виборів у Раду Оржель був одним із керівників BRDO, який очолював новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Владислав Криклій – міністр інфраструктури
Біографія:Народився 23 листопада 1986 року у Києві. Керівник Головного сервісного центру МВС України.
Владислав Криклій закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, магістр економічних наук, спеціальність - фінанси. Отримав диплом з відзнакою.
Кар'єру почав у 20 років, став начальником відділу по роботі з цінними паперами на фондовому ринку в КБ «Інтербанк».
У 2014-му став радником міністра внутрішніх справ.
У 2015-му очолив Головний сервісний центр МВС України. Його називають головним реформатором сервісних центрів МВС.
Приблизно у цей час, за даними з відкритих джерел та громадського руху "Чесно", слідчі управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області запідозрили компанію, де Криклій був бенефіціаром, у незаконній діяльності.
У 2015 році проти нього було відкрито кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
Криклій стверджує, що не займався справами фірми і в час відкриття кримінального провадження займався передачею корпоративних прав в управління.
У тому ж 2015-му році міністр МВС призначив Криклія заступником начальника Департаменту ДАІ.
Буквально за декілька місяців Аваков дав Криклію посаду керівника Головного сервісного центру МВС України, на якій той працював до обрання нардепом.
Зв'язки:
Допомога з боку Арсена Авакова прослідковується у швидкому рості кар’єри у МВС, яка почалась відразу з радника міністра. Криклій постійно наголошує, що Аваков його не просував, але завжди підтримував.
Криклій також був учасником праволіберального руху «Люди важливі», організаторами якого виступали перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, депутат Київради Сергій Гусовський, Віктор Андрусів та новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Особисте життя:
Одружений.
Володимир Бородянський – міністр культури, молоді та спорту
Біографія:Народився 15 січня 1974 року в Новому Роздолі, що на Львівщині. Медіаменеджер.
У 1997 році закінчив фінансово-економічний факультет за спеціальністю «Фінанси і кредит» Київського національного економічного університету.
З 1998 року обіймав посаду комерційного директора газети Московський комсомолець в Україні.
З 2000 року керував відділом з управління медіаактивами «Альфа-банку» в Україні, де займався бізнес-проєктами: «Новий канал», «Наше радіо», «Московский комсомолец в Украине».
У 2004 році став генеральним директором телеканалу «СТБ», який того ж року перейшов у власність олігарха Віктора Пінчука.
З березня 2012 року Бородянський очолював медіагрупу StarLightMedia, куди входять телеканали «СТБ», ICTV, «Новий», M1, M2.
У 2018 році пішов з посади в «СТБ» та StarLightMedia. Олена Пінчук характеризувала звільнення Бородянського як рішення обох сторін.
Зв'язки:
Бороднянський протягом багатьох років працював на керівних посадах у медіаресурсах Віктора Пінчука. Має гарні стосунки з усіма керівниками провідних телеканалів.
Він допомагав в обговорюванні бачення діяльності нового Комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики та законопроєктів, які необхідно ухвалити передусім.
Денис Малюська – міністр юстиції
Біографія:Народився 19 листопада 1981 року у Дунаївцях Хмельницької області. Обраний нардепом від «Слуги народу», до цього працював у BRDO.
Навчався на юридичному факультеті Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2012−2016 — у Лондонському університеті.
Батько міністра – Леонтій Малюська мав адвокатське свідоцтво. Крім того, його тезка фігурував у ЗМІ як начальник управління МВС у Хмельницькій області.
У 2000–2010 роках Малюська працював у юридичних фірмах і адвокатському об'єднанні. Спеціалізується на напрямах регулювання підприємницької діяльності, врегулювання суперечок та банкрутства.
У 2010 році Денис Малюська був призначений консультантом з розвитку приватного сектору Групи Світового банку. На цій посаді він надавав технічну підтримку урядам України і країн Центральної Азії. Згодом був обраний заступником голови правління BRDO/World Bank Group (Офіс ефективного регулювання) - незалежного неурядового експертно-аналітичного центру, створеного з ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі та західних партнерів: Світового банку та уряду Канади. Цю організацію очолював і прем'єр Олексій Гончарук.
Нинішній чиновник раніше володів бізнесом з видавничої та рекламної діяльності, торгівлі, значився серед засновників адвокатської фірми. Після походу у політику вийшов з компаній.
Зв'язки:
Малюська – не єдиний у команді Зеленського, хто прийшов у політику з Офісу ефективного управління. Його колеги обрались у Парламент за списком «Слуги народу», а один із них, Олексій Оржель, теж обійняв посаду в Уряді. У BRDO вони працювали під керівництвом Олексія Гончарука, призначеного тепер прем'єром.
Особисте життя:
Одружений із Людмилою Рябчинською, яка працює у ГО «Фонд підтримки реформ в Україні» та консалтинговій Agriteam Canada, де якийсь час працював і сам міністр. Виховують 3 доньок та сина.
Оксана Коляда – міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб
Біографія:Народилася 4 вересня 1980 року на Хмельниччині, в місті Волочиськ. Військова офіцерка, полковник запасу, учасниця бойових дій. Заступник міністра у справах ветеранів.
У 2002 році закінчила Львівський інститут внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».
Спочатку Оксана Коляда будувала свою кар'єру в правоохоронних органах, де працювала з 2003-го аж до 2015-го року. Пройшла шлях від старшого інспектора до першого заступника начальника департаменту зв'язків з громадськістю.
З 2015-го до 2017-го року Оксана Коляда служила в лавах ЗСУ, звідки пішла в званні полковника запасу. Тривалий час вона керувала департаментом комунікацій в Міноборони. Саме їй належить ідея створення перших в історії України курсів з навчання військових кореспондентів.
Працюючи у зоні АТО/ООС, Коляда розпочала створення регіональних військових пресцентрів у Авдіївці та Сєвєродонецьку.
Крім того, Коляда координувала роботу українських та іноземних журналістів, організовувала прямі включення та працювала безпосередньо на передовій (Промка, Зеніт, Бутівка).
Протягом 3 місяців 2017 року – заступник командувача АТО.
2016–2017 роках – голова робочої групи Комітету реформ Міноборони з розроблення системи стратегічних комунікацій у ЗСУ.
Зв'язки:
Була заступницею голови міністерства у справах ветеранів Ірини Фріз, яка є давньою соратницею президента Порошенка. У 2019 році Фріз була обрана народною депутаткою від партії «Європейська солідарність». Самеї її і має змінити на посаді Коляда.
Ганна Новосад – міністр освіти і науки
Біографія:Народилася 28 липня 1990 року у Ладижині Вінницької області. Очільниця директорату стратегічного планування та європейської інтеграції у Міносвіти. Проміняла посвідчення нардепа на крісло міністра.
Закінчила Український гуманітарний ліцей при КНУ імені Тараса Шевченка.
У 2011 році отримала ступінь бакалавра з політології в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
В 2013 році отримала ступінь магістра європейських студій в університеті Маастріхту (Нідерланди).
Ганна Новосад – стипендіат Фонду Відкритого суспільства, а також учасниця Україно-канадської парламентської програми.
З 2012 по 2013 рік стажувалася в аналітичних центрах Іспанії та Чехії.
Від березня 2014 року працює в Міністерстві освіти і науки України. Обіймала посаду радника міністра Сергія Квіта, очолювала управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН.
У 2017 році її було призначено на посаду генерального директора Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції.
Наприкінці 2017 року очолила директорат стратегічного планування та європейської інтеграції у Міносвіти.
Зв'язки:
Після Революції гідності працювала радником міністра освіти Сергія Квіта.
Залишилася працювати в Міносвіти й при Лілії Гриневич.
Вадим Пристайко – міністр закордонних справ
Біографія:Народився 20 лютого 1970 року у Кілії Одеської області. Обіймає посади представника України при НАТО та заступника глави ОПУ.
Здобув диплом спеціаліста з інформаційних технологій, закінчивши з відзнакою Київський політехнічний інститут. У 1998-ому закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі, де отримав ступінь магістра. Працює у сфері міжнародних відносин з 1993 року. У структурі МЗС з 1997 року.
У 2014-2017 роках працював заступником, першим заступником міністра, а також керівником апарату МЗС у команді Павла Клімкіна.
Пристайко не був частиною команди Зеленського під час кампанії, проте пізніше, після перемоги Володимира Зеленського на виборах, став допомагати команді президента готуватися до міжнародних переговорів.
Його призначення заступником глави АП (а потім - ОПУ) викликало однозначне схвалення міжнародних партнерів, для яких воно свідчить про збереження курсу України на ЄС та НАТО.
Попри досвід роботи на найвищих посадах у дипломатичній службі, Пристайко досі не має дипломатичного рангу надзвичайного та повноважного посла.
Зв'язки:
Ексглава МЗС Павло Клімкін заявляв, що саме він порекомендував Зеленському взяти у команду Вадима Пристайка, який працював його заступником.
Батько міністра (помер у 2008) був генерал-лейтенантом юстиції, працював заступником глави СБУ у 1996-2004 роках.
Особисте життя:
Дипломат одружений із Інною Пристайко та виховує з нею двох синів – Володимира та Андрія.
Олена Бабак – міністр розвитку громад і територій
Біографія:Народилася 1979 року в Кривому Розі. Народний депутат 8 скликання від «Самопомочі».
Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов за спеціальністю «Іноземні мови», також отримала MBA в Old Dominion University (штат Вірджинія, США).
Є директором та співзасновником ТОВ «Інститут місцевого розвитку», який співпрацює з неурядовими організаціями у сфері реформування сектору ЖКГ та енергозбереження.
У 2014 році Олена Бабак стала народним депутатом від «Самопомочі», вона була восьмим номером у партійному списку. Їй дісталася посада заступника голови комітету питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Також Бабак входила в робочу групу з питань реформування житлово-комунального господарства при Мінрегіонбуді.
У березні 2017 року Бабак склала депутатські повноваження, як вона зізнавалася, із особистих причин.
Зв'язки:
За даними «Української правди», кандидатуру Бабак президенту запропонував Олексій Гончарук, який був знайомий із депутаткою по роботі у BRDO.
Зеленському сподобалися професійні якості Бабак, і він майже одразу погодив її кандидатуру на посаду міністра.
Зоряна Скалецька (Черненко) – міністр охорони здоров'я
Біографія:Народилась у 1980 році у Львові. Доцент та заступник декана факультету правничих наук Києво-Могилянки.
Закінчила Києво-Могилянську академію, отримала ступінь доктора правових наук в університеті Марії Кюрі в Любліні (Польща).
Скалецька є членом Всесвітньої асоціації медичного права, директором громадської організації Форум здоров'я та головою правління Української медико-правової асоціації,.
Після Майдану Скалецька працювала експертом з питань медичної реформи в Реанімаційному пакеті реформ.
Очолювала комісію при Міністерстві охорони здоров'я з питань реформування системи охорони здоров'я.
Була заміжня за народним депутатом VIIІ скликання Верховної Ради від «БПП» Олександром Черненком.
Зв'язки:
На посаду міністра охорони здоров'я Черненко порадив колишній власник клініки «Борис», нардеп Михайло Радуцький.
Юлія Соколовська – міністр соціальної політики
Біографія:Народилася у 1985 році в Хмільнику Вінницької області. Радник міністра фінансів.
Освіту здобула у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Облік і аудит». Також закінчила Національну академію державного управління при президентові України.
Девелоперська компанія «Міракс груп», у якій працювала Юлія після закінчення університету, збанкрутувала. У 2009 році очолила відділ організаційної та аналітичної роботи Департаменту економіки та інвестицій КМДА.
Після Революції гідності була призначена директором департаменту документообігу Мінекономіки.
У 2016 році Соколовська почала роботу у Мінфіні, де відразу очолила департамент витрат бюджету соціальної сфери, який займався питаннями фінансування сфери охорони здоров'я, спорту та молоді.
З 2017 року працювала в проєктах USAID, де займалась впровадженням реформи охорони здоров'я, відповідала за аналіз мережі лікарень та впровадження електронної системи охорони здоров'я.
Зв'язки:
Юлія Соколовська співпрацювала із колишнім міністром економіки Айварасом Абромавичусом та останні роки була радником міністра фінансів Оксани Маркарової.
Новий міністр економіки Тимофій Милованов запрошував її прочитати лекції депутатам «Слуги народу» у Трускавці.
Дмитро Дубілет – міністр Кабінету міністрів
Біографія:Народився 27 травня 1985 року в Дніпрі. Український бізнесмен, колишній IT-директор Приватбанку, співзасновник мобільного банку monobank.
З 1996 по 2002 навчався у Дніпровській школі № 23, з 2000 року – у школі Roycemore (Іллінойс, США). З 2004 року розпочав навчання у Hochschule Merseburg (Мерзебург, Німеччина). В 2012 року закінчив Лондонську бізнес-школу.
З 2005 по 2010 засновник та керівник компанії Fine Web, яка займалась розробленням інтернет-видань .
З 2012 по 2016 – IT-директор Приватбанку.
З 2015 року Дмитро Дубілет активно почав займатися впровадженням електронних державних послуг, для чого разом з однодумцями створив веб-ресурс iGov.
Крім того, Дмитро Дубілет є співзасновником і співвласником компанії Fintech Band, яка створила перший банк без відділень – Monobank.
Зв'язки:
Дмитро Дубілет працював в «Приватбанку» у час, коли Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов були головними акціонерами цього банку.
Серед співзасновників Fintech Band разом із Дубілетом-молодшим є батько Дмитра, ексголова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет, колишній перший заступник голови правління «Приватбанку» Олег Гороховський та ще декілька топ-менеджерів «Приватбанку».
Варто також зазначити, що Monobank належить ще одному експриватівцю - Сергію Тігіпку.
Має гарні стосунки із керівником фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.
Коментарі експертів:
Валерій Димов, директор центру суспільно-інформаційних технологій, політолог:
Потураєв сказав народним депутатам фракції «Слуга народу», що вони в політичному сенсі ніхто (я не буду спекулювати). Грубо кажучи, вони отримали свої мандати завдяки бренду Зеленського, а це означає, що саме президент тепер нестиме за них відповідальність. Уряд, сформований цими нардепами, у свою чергу, несе відповідальність перед Зеленським, а не перед суспільством. У цьому плані технократичність чи технічність відрізняється від терміна «політичність». Слово «політика» у нас, на превеликий жаль, дискредитоване, тому технократія у нас є більш прийнятною. Але згідно з усіма нормами демократії зрозуміло, що люди повинні отримувати мандат від народу завдяки певним своїм баченням розвитку країни у певних напрямах, і тоді вони можуть імплементувати цю довіру у певні політичні рішення. У цьому аспекті міністри мають бути політиками, незважаючи на будь-які спекуляції термінами. Повертаючись до моїх попередніх слів, міністри отримали свої посади фактично від Володимира Зеленського. Отже, у нас була сформована і коаліція, і Кабмін. Тим більше, що громадяни надали такий загальний всеукраїнський мандат на те, аби люди, які потрапили до Парламенту, а відповідно - і ті, які стали виконавчою гілкою влади, несли всю відповідальність за ті чи інші свої рішення.У Кабміну є вікно можливостей для того, щоб зробити щось і піти гідно або не зробити нічого і піти негідно. Вони будуть зобов’язані робити ті речі, які є на порядку денному, як би вони не уникали цих речей. Український парламент буде вносити позитивні для сприйняття рішення (імпічмент, люстрацію, «посадити-розстріляти»). Кабміну треба буде вводити речі, за які Зеленський буде покладати відповідальність на тих чи інших міністрів. Тому в цьому сенсі назву «технократичний уряд» я б замінив терміном «технічний»: вони виконуватимуть технічні завдання, які розроблятимуть в Офісі президента з донорами, експертами чи з МВФ. Ніхто не хоче топити цей Уряд не лише в Україні, а й серед наших партнерів.
Окремо виникнуть питання до Маркарової та Авакова, адже перша представляє інтереси певних олігархічних кіл, а другий сам по собі є людиною, яка має власний політичний, інформаційний і неабиякий фінансовий ресурс. Грубо кажучи, Володимир Зеленський шукав собі такого «Каху Бендукідзе», який був непопулярним під час реформ і ніс відповідальність за рішення, які приймав не він, а президент.
Зеленський, відповідно, призначив собі прем’єр-міністра, той призначив призначених президентом міністрів, і разом вони можуть або розчистити ці «авгієві стайні», або ж політично померти під вантажем того, що є у цих стайнях.
Василь Мокан, кандидат політичних наук, народний депутат від партії «Слуга народу»:
Я вважаю, що цей Уряд має виражений технократичний характер. Одна річ - професійна людина, а інша річ - як вона на практиці реалізовує своє бачення і пріоритети. Особисто я голосував за такий склад Уряду і особисто за прем’єр-міністра, бо вважаю їх професійними людьми. Технократичний підхід, на мою думку, був витриманий і головне, що там було мінімум політики і максимум конструктиву. Сподіваюсь, що найближчим часом, як це передбачено законом України, протягом 30-денного терміну Кабмін запропонує свою програму дій, представить її для широкого обговорення, зокрема й для народних депутатів, і ми будемо синхронно працювати між законодавчою і виконавчою владою. Ми, як представники коаліційної фракції, будемо підтримувати ті законодавчі ініціативи, які пропонуватиме Кабінет Міністрів України, і обговорювати все для того, щоб показати найкращий результат. Тобто особисто я загалом позитивно оцінюю склад нового Кабміну України.
Роман Гурський, ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ